Астероїд, який вирішив стати кометою: вчені витратили 14 років, щоб пояснити об'єкт Фаетон

Ще 14 років тому вчені з'ясували, що навколоземний астероїд Фаетон поводиться не зовсім звичайно. Він ставав яскравішим під час наближення до Сонця, і в нього з'являвся хвіст, як у комети. Тепер учені знайшли причину такого явища, пише New Atlas.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Ще в 1983 році вчені виявили навколоземний астероїд, названий Фаетон, діаметром приблизно трохи більше ніж 6 км. Його назвали на честь сина давньогрецького бога Сонця Геліоса. 6 років тому він пролетів повз Землю на відстані 10 млн км і наступного разу зробить це лише 2093 року. Це дуже дивний астероїд, який обертається навколо Сонця по дуже витягнутій орбіті, і його поверхня, здається, має блакитний колір. Повний оберт навколо нашої зірки космічний камінь здійснює за 524 дні.

Важливо знати, що астероїд Фаетон підлітає до Сонця ближче, ніж інші астероїди, які отримали ім'я. Ще однією особливістю цього астероїда є те, що його уламки стають джерелом метеорного потоку Гемінідів. Хоча переважно за метеорні потоки, видимі на Землі, відповідають комети.

Ще у 2009 році вчені за допомогою спостережень космічного апарата NASA під назвою STEREO з'ясували, що астероїд Фаетон поводиться дуже дивно. Він ставав яскравішим під час наближення до Сонця й у нього з'являвся хвіст, як у комети.

У комет хвости з'являються через танення льоду в їхньому складі під час наближення до Сонця, але астероїд із хвостом, що складається з металів, — це було дуже незвичайно. 14 років астрономи припускали, що цей хвіст сформувався завдяки викинутому з поверхні астероїду пилу. Тепер учені з'ясували, що насправді це ніякий не пил, а газоподібний натрій.

За словами вчених із Каліфорнійського технологічного інституту, комети можуть збільшувати яскравість через натрій у їхньому складі, коли вони підлітають близько до Сонця. Тому астрономи припустили, що натрій може впливати на яскравість астероїда Фаетон.

Попередні дані показали, що натрій дійсно випаровується з поверхні астероїда, температура якої становить 750 градусів за Цельсієм, під час близького прольоту поряд із Сонцем. Учені використали спостереження космічного апарата SOHO, що вивчає Сонце, який зміг зробити зображення астероїда Фаетон під час кількох його зближень із нашою зіркою.

Виявилося, що хвіст астероїда формується не завдяки пилу, а завдяки газоподібному натрію, що летить із поверхні космічного каменя. Вчені перевірили архівні дані спостережень за цим астероїдом за 18 років, і все підтвердилося.

Тобто за підвищену яскравість і за появу кометоподібного хвоста астероїда Фаетон відповідає натрій. Водночас учені з'ясували, що в міру руху астероїда біля Сонця його хвіст змінював свою форму та ставав то більш помітним, то менш видимим. За словами вчених, їм вдалося нарешті розгадати 14-річну загадку, яка не давала спокою астрономам.

Раніше Фокус писав про те, що ще однією дивністю астероїда Фаетон, як з'ясували вчені, є те, що він, як виявилося, збільшує швидкість руху довкола Сонця. До речі, наступного року на вивчення цього порівняно невеликого каменя вирушить японський космічний апарат.

Що стосується навколоземних астероїдів, то 26 квітня повз нашу планету пролетів справді величезний космічний камінь. Водночас швидкість його руху становила 62 тисячі кілометрів на годину, як уже писав Фокус.

Щодо японських космічних апаратів, то один із них так і не зміг увійти в історію, адже 25 квітня не здійснив історичну посадку на Місяць. Докладніше про цю місію та про те, що сталося, Фокус уже писав.