Земля на платівці. Вчені створили найточнішу плоску карту Землі (фото)

Карта світу, з якою знайомі більшість із нас, заснована на проєкції Меркатора і була опублікована картографом Герардом Меркатором у 1569 році. Вона являє собою циліндричну картографічну проєкцію, в якій земна куля поміщається в циліндр, а потім кожна окрема точка карти проєктується на відповідну точку на циліндрі, пише IFLScience.

Представлення тривимірного світу на двовимірній карті має певні проблеми й вимагає компромісів. Незалежно від того, наскільки точно ми намагаємося це зробити, результат не буде ідеальним: деякі області будуть розтягнуті, країни здаватимуться сплющеними, а деякі частини мапи та зовсім будуть вирізані.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Проєкція Меркатора також передбачає нанесення меридіанів, уявних вертикальних ліній, що проходять через Землю від Північного до Південного полюса, на вертикальні лінії, розташовані на рівній відстані одна від одної на карті, а також кіл широт, що являють собою уявні лінії зі сходу на захід, які наносяться на горизонтальних лініях, що розташовані на рівновіддаленому відстані одна від одної.

Ця проєкція вельми хороша для навігації, оскільки кораблям доводиться рідше коригувати курс з урахуванням кривизни Землі. Але з іншого боку проєкція Меркатора призводить до спотворень розміру і форми.

Дослідники зазначають, що в цьому полягає проблема циліндричних карт — області навколо екватора залишаються приблизно точними, проте в міру віддалення від екватора дедалі більше спотворюються і роздуваються. Саме тому Гренландія здається настільки гігантською і порівнянною за розміром з Африкою, хоча насправді її площа становить лише 14-ту частину Африки.

Існують карти, які показують справжні розміри країн, однак орієнтуватися за ними буде майже неможливо. За словами автора нового дослідження, заслуженого професора астрофізики Принстона Річарда Готта, на жаль, зобразити тривимірний світ на двовимірній карті ідеально просто неможливо. Деякі карти гарні для відображення форми, інші ж більше підходять для навігації.

У 2007 році Готт із колегою Девідом Голдбером розробили власну систему оцінювання карт, що ґрунтується на вимірі спотворень усередині них. Тоді вони виявили, що проєкція Вінкеля-Трипеля містить найменшу кількість спотворень. Утім, навіть вона не була ідеальною, бо включала "розріз кордону" в Тихому океані, через який відстань між Гаваями та Азією здавалася більшою, ніж була насправді.

Минули роки та Готт з колегами вирішили створити свою "ідеальну плоску мапу", надихнувшись картою Бакмінстера Фуллера, яка змогла зберегти розміри країн і територій, але перетворила світ на "чудовисько".

У результаті вчені створили двосторонню карту, що показує або Східну і Західну півкулю, або Північну і Південну півкулю. На карті Північної й Південної півкуль край карти доволі акуратно проходить по екватору, і обидві версії не містять граничних розрізів.

Готт запевняє, що за допомогою їхньої нової плоскої карти можна виміряти відстань між двома точками точніше, ніж за допомогою будь-якої іншої карти, оскільки в ній найменша кількість помилок визначення відстані. Вчені також перевірили свою карту за своєю системою оцінок і виявили, що вона є "найплоскішою картою Землі".

Команда також зазначає, що їхня карта є найбільш наближеною до глобуса, серед усіх плоских карт. Щоб поглянути на всю земну кулю, достатньо просто перевернути її.

Раніше Фокус писав про те, що більшу частину Росії пофарбували в жовто-синій: вчені створили найповнішу карту річок світу.