Дно Північного моря поцятковане мільйонами загадкових дірок: хто залишив ці відмітини

У каламутних водах Північного моря дно всіяне неглибокими заглибленнями: ями мають круглу або овальну форму, завширшки вони сягають 60 метрів, а завглибшки — 11 сантиметрів. Учені також виявили, що деякі з цих дірок на дні Північного моря, схоже, злилися, утворивши довгасті западини у формі діаграми Венна, пише Live Science.

Подібні ями на морському дні можуть утворюватися, коли з осаду виходять рідини, що містять метан або інші ґрунтові води. Однак нове дослідження показує, що ця теорія насправді була хибною.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Протягом багатьох років учений геолог Єнс Шнайдер фон Даймлінг із Кільського університету скептично ставився до того, що дірки на дні Північного моря утворилися через витік метану. Річ у тім, що дно Північного моря складається з пористого піску, а також має сильні течії — усе це не сприяє накопиченню метану в опадах. Ба більше, учений роками стверджував про те, що не бачить жодних ознак того, що в цьому регіоні накопичується метан.

У новому дослідженні Шнайдер фон Даймлінг разом із колегами підтвердили припущення вченого. Дослідники вважають, що тисячі, а можливо, й мільйони ям на дні Північного моря та в інших частинах океану є "справою рук" морських свиней, які нишпорять на дні в пошуках вугрів.

Автори роботи провели картографічне дослідження, спрямоване на виявлення метану у відкладеннях із використанням піддонного ехолота — різновиду гідролокатора. На жаль, команда не виявила жодних ознак метану в мілководних надрах — його тут просто не було.

Далі дослідники використовували багатопроменевий ехолот, щоб провести дослідження морського дна у високій роздільній здатності. Використання цього інструмента дало змогу команді ретельно вивчити форму ям на морському дні та виміряти їхній масштаб у сантиметрах. Результати дослідження показали, що ями насправді не мають конічної форми, яка мала б бути, якби тонкий струмінь метану проривався крізь відкладення.

За словами Шнайдер фон Даймлінга, куди цікавішим здається те, що глибина всіх ям була приблизно однаковою та становила близько 11 сантиметрів. Далі команда розпочала пошук того, що в океані могло б залишити подібні відмітини на дні. Дослідники звернулися по допомогу до біолога й дайвера, і підозрюваного знайшли: учений розповів, як морські свині (Phocoena phocoena) нишпорять по морському дну в пошуках піщаних вугрів, що зариваються в пісок.

Далі команда об'єдналася з морськими біологами, які спеціалізуються на морських свинях. Група використовувала наявні моделі для прогнозування місць проживання вугрів і морських свиней, після цього вчені також нанесли на мапу океанографічні дані про течії — обидва ці види, як правило, мешкають там, де сильні течії.

Результати дослідження показують, що місця проживання перетинаються з територією їхнього дослідження. Після цього вчені повернулися на воду і продовжили польові дослідження за допомогою ехолота — команда виявила, що там, де вони очікували зустріти морських свиней і вугрів, на морському дні присутні ті самі ями. На думку дослідників, найбільші ями — це ями для морських свиней, які були вимиті океанськими течіями.

Учені сподіваються надалі також отримати фото підтвердження результатів свого дослідження. Також команда продовжить роботу, щоб зрозуміти, який вплив великі морські тварини чинять на будову морського дна, а також відкладення.

Раніше Фокус писав про те, що загублені острови під Північним морем пережили мегацунамі заввишки до 25 метрів.