Академія Платона: як клуб філософів став першим університетом в історії
Перший в історії університет заснував Платон в Афінах, створивши так звану Академію. Спочатку у цьому місці збиралися мислителі для обговорення різноманітних наук, а згодом тут почали навчати охочих.
В Афінах близько 387 року до н. е. виникла "Академія", яка була місцем, де збиралися інтелектуали для обговорення широкого кола філософських тем. Школу назвали на честь героя Академа, але саме Платон заклав основи цієї впливової установи, перетворивши її на те, що часто вважають першим у світі університетом, пише GreekReporter.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Спочатку Платон придбав землю і почав проводити неформальні зустрічі з такими видатними мислителями, як Теетет із Суніума, Архіт із Тарента і Неоклід. Протягом багатьох років ці зустрічі мали випадковий характер, аж поки у 380-х роках до н. е. не прибув Евдокс із колонії лакедемонян Кнід.
Його присутність ознаменувала офіційне заснування Академії, де обговорювали філософію, математику, астрономію, політику тощо. Попри те, що Академія не функціонувала як сучасний університет, спектр тем, про які там дискутували, приніс їй звання першого навчального закладу такого типу.
Академія Платона була не просто центром інтелектуальної думки, вона також мала глибоке культурне значення. Сад, де Платон проводив свої дискусії, став місцем проведення різних громадських і релігійних заходів.
Наприклад, тут проходив нічний смолоскипний забіг до вівтаря Прометея та діонісійська процесія з Афін, поєднуючи наукові пошуки з місцевими традиціями. Дорогу, що вела до Академії, встелили афінськими надгробками, що слугували нагадуванням про зв'язок між життям, смертю та інтелектуальною спадщиною.
Усередині Академії студенти не мали вчених звань в сучасному розумінні, але поділялися на молодших і старших членів. Вчення Платона включало поєднання лекцій та семінарів-діалогів, що заохочувало до глибоких філософських дискусій. Аристотель, один із найвідоміших учасників Академії, став найвидатнішою постаттю в історії філософії.
Хоча зараз це вважається легендою, кажуть, що відомий напис прикрашав вхід до Академії: "Нехай ніхто не входить до дверей, хто не має чеснот" ("Μηδείς αγεωμέτρητος εισίτω μοι τη θύρα"), що відображає прихильність закладу до інтелектуальної строгості. Прикметно, що за життя Платона Академія не брала жодної плати за навчання, забезпечуючи вільний доступ до освіти. Вона продовжувала працювати ще майже 200 років після його смерті.
Однак у 86 році до н. е. римський полководець Луцій Корнелій Сулла очолив напад на Афіни, внаслідок якого Академія була повністю зруйнована. Попри те, що вона так і не відкрилася, її спадщина збереглася. Вплив Академії виходив за межі її фізичної присутності, забезпечуючи основу для інтелектуальної думки, яка продовжує формувати наше розуміння світу і сьогодні.
Раніше Фокус писав про таємниці Вавилону, які розкопали археологи.
Також ми розповідали про древнє поселення, яке розкопали хорватські археологи. Вчені виявили артефакти різних періодів, від античності до Середньовіччя.