За 500 років до Колумба: вчені розповіли, чому вікінги не колонізували Америку

Після першої подорожі Христофора Колумба 1492 року Іспанія та інші європейські країни зайнялися великомасштабною колонізацією Америки. Але першими європейцями, які досягли Північної Америки, були вікінги, які після заснування поселень в Ісландії та Гренландії в IX і X століттях нашої ери висадилися на сучасному острові Ньюфаундленд у Канаді приблизно 1000 року нашої ери. Вони побудували форпост у Л'Анс-о-Медоус і використовували його для дослідження інших районів північно-східної частини Північної Америки. Але вікінги не колонізували континент у тих самих масштабах, як інші європейці через 500 років. Чому так сталося виданню Live Science розповіли вчені.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Канадський археолог Біргітта Воллес вважає, що, можливо, вікінги не були зацікавлені в колонізації Північної Америки. Річ у тім, що їхня колонія в Гренландії була відносно новою і ще малонаселеною. Коли вікінги досліджували південь острова Ньюфаундленд, у районі, який вони назвали "Вінланд", вони були більше зацікавлені в пошуку природних ресурсів, які можна було використати для підтримання колонії в Гренландії.

Кевін Сміт, фахівець з історії вікінгів зі Смітсонівського інституту, навпаки, вважає, що в перші десятиліття XI століття у вікінгів був інтерес у створенні колонії в Північній Америці. Про це свідчать середньовічні норвезькі саги. Але Крістофер Крокер із Меморіального університету в Ньюфаундленді, каже, що немає достатніх доказів, які б вказували на це. За словами Крокера, не зовсім зрозуміло, хотіли вікінги створити постійну колонію на новому континенті чи ні.

За словами Сміта, середньовічні норвезькі саги показують, що причина, через яку вікінги відмовилися від створення колоній, полягала в тому, що там було набагато більше корінних жителів, ніж прибулих вікінгів. Протистояння з місцевими жителями призвели до поразки вікінгів. Тож норвежці відступили і зосередилися на розбудові поселень у Гренландії.

За словами Яна Білла з Університету Осло, чисельність вікінгів, які жили в Гренландії, була низькою, і навіть загальна чисельність вікінгів була відносно невеликою. Припускають, що в Скандинавії наприкінці епохи вікінгів, імовірно, мешкало менше ніж 1 млн осіб. У Гренландії чисельність вікінгів становила на піку розвитку колонії в 1300 році становила лише 2000-300 осіб, а первісне населення становило не більше 400-500 осіб. У той час, як чисельність корінного населення "Вінланда" під час візиту вікінгів, найімовірніше, була набагато більшою. Точна цифра невідома, але в 1500 році там проживало від 0,5 до 2,6 млн осіб, як показують дослідження.

За словами Білла, ще однією перешкодою на шляху до колонізації Північної Америки вікінгами були сильний холод, а також шторми на півночі Атлантичного океану. Також серйозною проблемою для вікінгів була відстань між Гренландією і "Вінландом".

Крім того, Скандинавія була менш урбанізована в епоху вікінгів, ніж Європа за часів після плавання Колумба, а держави, якими правили вікінги, були менш розвинені. Більш розвинені держави могли вкладати більше коштів у колонізацію нових територій, кажуть учені.

Науковці кажуть, що історичні записи вказують на те, що серед вікінгів, які подорожували до Північної Америки, також були внутрішні суперечності. І це також не сприяло колонізації Північної Америки.

З огляду на всі ці проблеми, вікінги залишили Ньюфаундленд уже через кілька десятиліть після першого візиту і не заснували там великої колонії.

Як уже писав Фокус, археологи виявили великий скарб з монет епохи Римської імперії в несподіваному місці. Майже 3000 срібних монет були виявлені в Німеччині за 18 км від кордону Римської імперії в III столітті нашої ери. Вчені не знають, як скарб там опинився.

Також Фокус писав про те, що вченим вдалося розкрити загадку походження величезних покладів таких дорогоцінних каменів, як аметист в Уругваї.