Ідеальний шторм катастроф: чому древні цивілізації раптово занепали

Понад 3200 років тому суспільства, здавалося, процвітали на безпрецедентному рівні, пов'язані між собою через дипломатію, торгівлю та культурний обмін. Проте за кілька століть ця мережа потужних обєднань розпалася, залишивши істориків спантеличеними через невідомі причини, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Серед видатних цивілізацій, на які вплинув бронзовий колапс, були Ассирія, Нове царство (Стародавній Єгипет), Вавилонська імперія, хети Анатолії, мікенці Греції та мінойці Криту. Після їхнього занепаду значна частина регіону вступила в "темну добу", що характеризується стагнацією технологічного, культурного та соціального розвитку.

Бронзовий вік розпочався близько 3300 р. до н. е. і позначений значними проривами. Використання бронзи революціонізувало знаряддя праці, зброю та мистецькі витвори, пропонуючи більшу довговічність та ефективність.

Це нововведення сприяло зростанню міських центрів, ієрархічних суспільств та писемних систем комунікації, таких як клинопис. Однак взаємозалежність, яка живила це процвітання, могла також сприяти занепаду близько XII століття до нашої ери.

Археолог Ерік Клайн у своїй книзі про занепад бронзової доби називає 1177 рік до нашої ери переломним. Він зазначає, що занепад розгортався впродовж десятиліть, характеризуючись повстаннями, війнами, руйнуванням міст і зникненням писемності. Різні теорії намагаються пояснити катастрофу, вказуючи на екологічні, соціальні та зовнішні чинники.

Одна з популярних гіпотез пов'язана з "морськими народами", таємничою групою, яка спричинила масштабні руйнування в регіоні. Ці мореплавці-загарбники не залишили жодних письмових свідчень, і їхня точна ідентичність залишається невловимою.

Історики припускають, що вони могли не представляти одну культуру, а бути збірним терміном для позначення морських угруповань, які захоплювали міста в Анатолії, Сирії, Кіпрі та Єгипті.

Інші теорії вказують на внутрішню слабкість. Вчені помітили, що багато суспільств бронзового віку покладалися на централізовані політичні системи, що робило їх вразливими до нерівності, експлуатації та соціальних заворушень.

Екологічні зміни також відігравали певну роль: дослідження виявили свідчення посух, нестачі продовольства та голоду в цей період. Ці виклики, ймовірно, спричинили міграції та дестабілізували усталені суспільства, зробивши їх вразливими до зовнішніх загроз.

Додаткові фактори, такі як епідемії чи спалахи хвороб, могли посилити ці проблеми. Наприклад, спалах епідемії на Криті наприкінці III тисячоліття до н. е. демонструє, як криза здоров'я могла спустошити громади, хоча її вплив на загальний занепад залишається невизначеним.

Клайн припускає, що занепад спричинила не одна подія, а збіг катастроф — "ідеальний шторм" екологічних, соціальних і політичних викликів. Це слугує нагадуванням про те, що навіть найрозвинутіші цивілізації можуть похитнутися, коли стикаються з поєднанням несприятливих умов.

Попри свої видатні досягнення, ці суспільства не змогли протистояти складним викликам, що постали перед ними. Їхній злет і падіння дають урок: стійкість вимагає адаптації до мінливих обставин, і цей урок сьогодні так само актуальний, як і понад три тисячоліття тому.

Раніше Фокус писав про древній напис з присвятою Ісусу, виявлений в Ізраїлі. Вчені вважають, що це найдавніший зі знайдених записів, пов'язаних з християнством.

Також ми розповідали про неочікуване відкриття, пов'язане з неандертальцями. Вчені виявили, що древні люди теж колекціонували різні речі.