Смерть зрівняла і королів, і монахів: археологи розкопали незвичайні гробниці в Італії (фото)

Археологічні розкопки відкрили захопливий погляд на поховальні практики як Ломбардської династії, так і середньовічних монахів. Цьогоріч команда дослідників з Католицького університету провела розкопки, під час яких вдалося виявити понад двадцять поховань епохи раннього середньовіччя, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У середині VII століття н. е. лангобардський король Аріперт I наказав побудувати перший династичний мавзолей у Павії, Італія. Це місце слугувало місцем поховання його спадкоємців до початку VIII століття, знаменуючи собою значний відхід від традиційних германських поховальних звичаїв.

У X столітті Аделаїда, дружина імператора Оттона I, побудувала на цьому місці імператорський монастир, пізніше замінений базилікою Святого Спасителя XV століття, яка стоїть донині.

Команда Католицького університету на чолі з професоркою Катериною Джострою вивчає це місце з 2017 року за підтримки швейцарської фундації Plus Patrum Lumen Sustine. У центрі уваги останніх досліджень була південна частина Малого клуатру, де археологи знайшли напрочуд добре збережені поховання.

Зокрема, деякі гробниці мають двосхилі дахи або муровані камери, а на одній з них зображений намальований червоний хрест — рідкісна знахідка, яка, як вважають, свідчить про високий соціальний статус померлого.

З часом деякі з цих гробниць використовувалися повторно, що свідчить про ексгумацію та реорганізацію скелетних решток або з символічною метою, або для створення місця для нових поховань.

Над елітними лангобардськими могилами було виявлено другий шар простіших поховань, які приписують монахам, що проживали тут у Пізньому Середньовіччі. Крім того, на місці розкопок виявлено підземний хід, що з'єднує монастирські підвали з центральним колодязем.

Сучасні технології, зокрема дрони, 3D-фотограмметрія та криміналістичний аналіз, допомогли задокументувати ці знахідки. Зібрані зразки вивчаються у співпраці з Лабораторією антропології та судової одонтології (LABANOF) Міланського університету під керівництвом професорки Крістіни Каттанео для аналізу таких аспектів, як дієта, спосіб життя та родинні зв'язки.

Археолого-генетичні дослідження дозволять з'ясувати, чи були ці особи пов'язані з місцевим населенням або населенням Північної Європи, що додасть ширшого культурного виміру отриманим результатам.

Це дослідження не лише проливає світло на ранньосередньовічні практики поховання, але й пов'язує нас зі складною культурною та соціальною структурою минулого, нагадуючи нам про незмінну актуальність історичних досліджень.

Раніше Фокус писав про унікальний скарб з затонулого іспанського галеона "Санта-Маргарита", виявлений біля узбережжя Флориди. Цей корабель пролежав на морському дні 400 років, аж поки його не знайшли дослідники.

Також ми розповідали про нове дослідження, яке розкриває історію появи сифілісу в Європі. Виявилося, що його коріння варто шукати в Америці.