Істоти, що живуть в океані, пройшли когнітивний тест для людських дітей: хто вони (фото)

Ще 2021 року дослідники протестували інтелект головоногих молюсків. Тоді результати показали, що нам вочевидь не слід недооцінювати цих тварин. Фактично головоногим вдалося успішно пройти тест, який був розроблений вченими для людських дітей, пише Science Alert.

Під час тестування каракатицям дали нову версію тесту із зефіром. Зазначимо, що йдеться про Стенфордський експеримент із зефіром, який доволі простий. Під час тесту дитину поміщають у кімнату із зефіром, де їй кажуть, що якщо вона зможе не з'їсти зефір протягом 15 хвилин, вона отримає додатковий зефір і їй дозволять з'їсти обидва.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Ця здатність відкладати задоволення, на думку вчених, демонструє когнітивні здібності, такі як планування майбутнього. Спочатку вчені проводили це тестування для вивчення того, як розвивається людське пізнання. Зокрема вони намагалися дізнатися, в якому віці людина досить розумна, щоб відкласти задоволення, якщо це принесе кращий результат у майбутньому.

Оскільки тест досить простий, вчені скоригували його під тварин. На жаль, дослідники не могли просто сказати їм про можливу винагороду, якщо вони зачекають, проте змогли навчити тварин розуміти, що краща їжа буде попереду, якщо тварина не з'їсть все відразу. Попередні дослідження вже показали, що деякі примати, собаки та воронові здатні пройти тест на зефір.

У 2020 році вчені вперше протестували звичайних каракатиць (Sepia officinalis). Результати показали, що головоногі можуть відмовитися від вживання крабового м'яса вранці, щойно дізнаються, що ввечері їм дістанеться набагато більше креветки.

Передбачається, що здатність головоногих молюсків вчитися й адаптуватися могла еволюціонувати, щоб дати каракатицям перевагу в суворому морському середовищі. Але за словами провідної авторки дослідження, поведінкової екологині Олександри Шнелл із Кембридзького університету, в експерименті 2020 року було складно визначити, чи була зміна в поведінці відповіддю на доступність здобичі, чи демонструвала самоконтроль.

Тепер учені розробили новий тест, щоб розвіяти всі сумніви. Шість каракатиць помістили в спеціальний резервуар із двома закритими камерами з прозорими дверцятами, щоб тварини бачили, що всередині. У цих камерах були закуски: в одній шматок сирої королівської креветки, у другій — жива трав'яна креветка.

На дверцята камер також нанесли символи, які каракатиці були навчені розпізнавати: коло — двері відчиняться негайно, трикутник — через проміжок часу від 10 до 130 секунд. А квадрат, використовуваний тільки в контрольній умові, означав, що двері залишалися закритими невизначено довго.

У тестовій умові креветку поміщали за відчинені дверцята, тоді як жива креветка була доступна тільки після затримки. Якщо каракатиця хапала креветку, креветку негайно прибирали. Тим часом у контрольній групі креветка залишалася недоступною за дверима з квадратним символом, які не відчинялися.

Результати дослідження показують, що всі каракатиці в умовах тесту вирішили дочекатися своєї улюбленої їжі (живої креветки), але не потрудилися зробити це в контрольній групі, де вони не могли отримати до неї доступ.

У результаті вчені дійшли висновку, що каракатиці можуть проявляти самоконтроль, але вчені все ще не знають, як і чому це відбувається.

Раніше Фокус писав про те, як каракатиці завоювали серця вчених.