Політ до найближчої зірки в 1750 разів швидше: запропоновано новий спосіб міжзоряних подорожей

Група фізиків запропонувала новий спосіб руху в космосі, який дасть змогу долетіти до найближчої зоряної системи Альфа Центавра всього за 40 років, а не за 70 000 років за допомогою наявних технологій. Це в 1750 разів швидше. І для цього потрібно використовувати релятивістські електронні промені. Свою ідеї фізики представили в журналі Acta Astronautica, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Основна проблема під час досягнення іншої зоряної системи полягає у з'ясуванні того, як ефективно і доступно створювати, і передавати достатньо енергії космічному кораблю. Сучасні космічні кораблі вимагають розміщення величезних сонячних панелей і величезної кількості палива на борту, щоб можна було дістатися до найближчих зірок. Але навіть у такому разі сучасні хімічні двигуни не дають змоги досягти найближчих зірок протягом людського життя.

Тому фізики запропонували використовувати для міжзоряних подорожей електронні промені, що складаються з електронів, які рухаються майже зі швидкістю світла. Це називається релятивістська швидкість, тому ці промені є релятивістськими електронними променями.

Найближча до нас зоряна система Альфа Центавра, що складається з трьох зірок, розташована на відстані 4,3 світлових роки від нас. Це приблизно у 2000 разів далі, ніж розташований найдальший космічний апарат "Вояджер-1". Щоб досягти такої відстані і вийти в міжзоряний простір "Вояджеру-1" знадобилося 48 років. Розрахунки вчених показують, що для досягнення Альфи Центавра за допомогою наявних хімічних ракетних двигунів космічному кораблю знадобиться приблизно 70 000 років.

За словами фізиків, у цьому дослідженні йдеться про те, як допомогти безпілотному космічному апарату набрати необхідну швидкість, щоб досягти найближчої зірки за значно коротший час, що був би меншим за середню тривалість людського життя. Це залежить від здатності доставляти достатню кількість кінетичної енергії космічному апарату не дуже дорогим способом.

Наразі однією з найпопулярніших ідей є використання лазерного променя, що складається з фотонів, тобто частинок світла, який би давав космічному апарату зі світловим вітрилом необхідну енергію для досягнення релятивістської швидкості.

Але проблема в тому, що на величезних відстанях дуже складно підтримувати стабільність лазерного променя і не дозволяти йому розсіюватися, що не дасть змоги космічному апарату набрати майже швидкість світла. При цьому складність виникає з отриманням необхідної енергії для створення і підтримки такого лазерного променя, що дуже дорого.

За словами фізиків, електрони набагато легше розігнати до майже швидкості світла, а також можна уникнути розсіювання електронного променя за допомогою наявних технологій. Дослідження припускає, що можна утримувати електронний промінь у стабільному стані навіть на відстані, яка в 1000 разів перевищує відстань від Землі до Сонця, що становить 150 млн км. Це означає, що космічний апарат отримає необхідну енергію для досягнення релятивістської швидкості.

Розрахунки фізиків показують, що космічний апарат приблизно такого ж розміру, як і "Вояджер-1" і вагою в 1 тонну (там таким чином на ньому можна буде розмістити багато наукових приладів) зможе набрати швидкість, що становить 10% швидкості світла. Таким чином до зоряної системи Альфа Центавра він дістанеться всього за 40 років.

Фізики пропонують розмітити близько до Сонця інший космічний апарат, який отримуватиме сонячну енергію і створюватиме потужний електронний промінь.

Для того, щоб реалізувати цю ідею необхідно багато роботи, але вчені оптимістично налаштовані і вважають, що все це реально. Таким чином швидкі міжзоряні польоти перестануть бути чимось зі сфери наукової фантастики.

Як уже писав Фокус, китайські астронавти встановили на станції "Тяньгун" захист від великої загрози з космосу. Двоє китайських астронавтів перебували так довго у відкритому космосі, що майже досягли світового рекорду, встановленого ними ж у грудні минулого року.

Також Фокус писав про те, що квазісупутнику нашої планети дали офіційне ім'я і назвали його на честь давньоримської богині, яка, хоч як би це дивно не звучало, була покровителькою дверей.