130 000 тому головна течія Землі була втричі швидшою: який механізм змушував її рухатися

Антарктична циркумполярна течія (АЦТ) — найбільша океанічна течія Землі, що оперізує Антарктиду із заходу на схід відповідно до обертання планети. Відомо, що ця холодна океанічна течія формується переважно західним вітром. Течія, як відомо, з'єднує Атлантичний, Тихий та Індійський океани, а тому відіграє ключову роль у глобальному перенесенні тепла, вуглецевому циклі планети та міжокеанічному обміні поживними речовинами. У результаті АЦТ впливає не тільки на регіональний і глобальний клімат Землі, але також і біорізноманіття, пише PHYS.org.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Швидкість головної течії Землі

У новому дослідженні під керівництвом професора Сюйфен Чжена з Хайнаньського університету в Хайкоу 36 учених із п'яти країн використовували зразки керна, взяті з глибини від 3000 до 4000 метрів — це дало змогу визначити швидкість течії АЦТ.

Бурове судно JOIDES Resolution було розгорнуте в морі Скотія на північ від Антарктиди у 2019 році для збору зразків у рамках Інтегрованої програми вивчення океану (IODP). Експедицію очолив доктор Майкл Вебер з Інституту геологічних наук Боннського університету.

Команда виміряла гранулометричний склад опадів, що дало змогу зробити висновки про зміни швидкості течії. Простими словами, за вищих швидкостей течії дрібні частини переносяться течією й осідають на морському дні за відповідного зниження швидкості. У результаті знання гранулометричного складу частинок у керні дає змогу визначити швидкість течії в різні періоди часу.

Якою була швидкість головної течії Землі в минулому

Результати нового дослідження вказують на те, що приблизно 130 000 років тому швидкість АЦТ була втричі вищою, ніж в останнє тисячоліття, що включає поточний теплий період. Автори дослідження зазначають, що нове відкриття суперечить очікуванням: за загалом схожого клімату, дослідники пов'язують різницю зі зміною інтенсивності випромінювання, спричиненою змінами орбіти Землі навколо Сонця.

Відомо, що Земля обертається навколо Сонця по еліптичній орбіті, цикл якої повторюється приблизно кожні 100 000 років. Крім того, нахил і обертання земної осі змінюються кожні 21 000 років. За словами доктора Вебера, обидва параметри показали одночасний, взаємопосилюючий максимум виключно в останній теплий період.

Команда також врахувала інші динні та дійшла висновку, що існують свідчення зміщення головної течії Землі до полюса в період останнього міжльодовикового періоду щонайменше на 5 градусів широти. У результаті тепліші води наблизилися до антарктичних щитів, що, ймовірно, сприяло підвищенню рівня моря на 6-9 метрів в останній міжльодовиковий період.

З огляду на сукупність усіх чинників, вчені вважають, що природна кліматична система повинна змістити АЦТ на північ у найближчі століття або тисячоліття, протидіючи зміщенню на південь, спричиненому зміною клімату.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, скільки насправді океанів на Землі: роками підручники помилялися.

Раніше Фокус писав про те, що найпотужніша океанічна течія у світі сповільнюється.