Щось у надрах Землі тягне земну кору вниз під Туреччиною: вчені не знають, чому

Коньянська улоговина, розташована в Центральній Анатолії в Туреччині, демонструє ознаки стрімкого просідання ґрунту. Це виглядає вельми дивно, враховуючи, що улоговина є частиною ширшого регіону, який мільйони років демонструє підйом, пише The Times of India.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Нове дослідження, засноване на супутникових і наземних вимірах, підтверджує, що поверхня улоговини активно опускається, попри те, що Анатолійське плато, яке її оточує, все ще залишається піднятим.

Під час дослідження вчені використовували дані GNSS і InSAR, а також сейсмічну зйомку, гравітаційний аналіз і лабораторні експерименти для вивчення цього процесу. І результати аналізу вказують на активність глибоко в надрах Землі, а зовсім не на рух уздовж розлому.

У результаті автори дослідження пов'язують просідання улоговини зі змінами в мантійній літосфері, припускаючи складну і триваючу взаємодію між глибинними процесами планети та топографією поверхні.

Коньянська улоговина

Коньянська улоговина розташована всередині Центрально-Анатолійського плато — великого високогірного регіону в центрі Туреччини. Відомо, що плато розташоване на висоті близько 1,5-2 кілометрів, а його північний і південний кордони позначені гірськими хребтами. Водночас сама улоговина являє собою низинну і здебільшого плоску западину посеред піднесеного ландшафту.

За словами вчених, з геологічного погляду, улоговина є ендоречною — простими словами, не має виходу до моря. Попередні дослідження вже показали, що вона зберігає тривалі періоди накопичення осадових порід, в основному тому, що матеріал не видаляється зовнішнім дренажем. Ці опади включають озерні відкладення, які продовжували формуватися в плейстоценовий період, залишаючи після себе чіткі берегові лінії стародавньої озерної системи.

Просідання всередині плато, що підіймається

Нещодавні спостереження чітко показують, що Коньянська улоговина піддається активному вертикальному опусканню. Цей рух донизу локалізований і має кругову форму, зосереджену всередині улоговини. Водночас частини Центрально-Анатолійського плато, що оточують її, не демонструють порівнянного опускання.

Зазначимо, що регіон вважається тектонічно спокійним порівняно зі східною і західною Анатолією. Ба більше, крім розлому Туз-Гелю, в глибині плато відсутні великі активні системи розломів. Це дає змогу припустити, що просідання улоговини не пов'язане з рухом розломів у земній корі.

Сейсмічні дослідження також показали, що Центральна Анатолія має відносно тонку літосферу — межа між літосферою та астеносферою розташована на глибині приблизно від 60 до 100 кілометрів. Вчені також виявили аномалію швидкості сейсмічних хвиль на глибині від 50 до 80 кілометрів.

За словами вчених, такі аномалії, як правило, інтерпретуються як більш холодний і щільний літосферний матеріал. Дані також вказують на те, що товщина земної кори під басейном сягає лише близько 40 кілометрів, а на околицях регіону — в рази товща. Гравітаційний і топографічний аналіз також виявляє локальне зниження залишкової топографії до 280 метрів — простими словами, поверхня в рази нижча, ніж можна було б очікувати, виходячи лише зі структури земної кори.

Що тягне улоговину вниз?

Дослідники вважають, що поєднання просідання, сейсмічних аномалій і негативної залишкової топографії вказує на процеси, що відбуваються в мантії, а не на поверхні планети. Автори вважають, що ці сигнали можна інтерпретувати як свідчення літосферного краплеутворення мантії під басейном.

Зазначимо, що літосферне краплеутворення відбувається, коли щільна нижня літосфера відокремлюється й опускається в мантію, що лежить нижче. У міру опускання вона також може тягнути вниз вищерозміщену кору, викликаючи просідання поверхні. Раніше подібні процеси вже були задокументовані в інших регіонах земної кулі:

• частини Сьєрра-Невади;
• плато Альтіплано;
• плато Пуна.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що в надрах Землі знайшли пробоїну: вченим вдалося підтвердити "протікання" земної кори.

Раніше Фокус писав про землетрус у Туреччині: сейсмолог розповів, чому він був таким руйнівним.