Відкриття породило питання: археологи знайшли некрополь римських часів у Франції, проте є один нюанс (фото)
На півночі Франції археологи виявили важливі свідчення сільського життя римської епохи під час розкопок в регіоні Па-де-Кале. Серед знахідок – велике поховання та добре збережена стародавня дорога, які дають чітке уявлення про минуле регіону.
Розкопки проводилися в місці, відомому як Ле-буа-де-мот, на території колишнього гірничого району. Роботи були частиною профілактичних заходів, необхідних перед майбутнім будівництвом, пише Arkeonews.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Діагностичне дослідження, замовлене в 2022 році, підтвердило наявність археологічних залишків, що призвело до повних розкопок навесні 2024 року, проведених командою з п'яти археологів, включаючи фахівця з антропології поховань.
Всього було задокументовано 263 археологічні об'єкти. Багато з них датувалися XX століттям і відображали сильні потрясіння, спричинені Першою та Другою світовими війнами. Ями, що містили колючий дріт, уламки, металеві стовпи та сучасне сміття, показали, як війни та пізніше промислове використання змінили ландшафт. Також були виявлені великі видобувні ями, пов'язані з виробництвом цегли, що діяли до середини 1900-х років і пошкодили попередні шари в декількох районах.
Попри цей вплив, залишки початку I століття н. е. були збережені. У той час ця територія належала аттребатам, галльській групі під владою Риму. Однією з ключових особливостей була римська дорога, що простягалася на понад 155 метрів. Вирівняна з північного заходу на південний схід, вона пролягала перпендикулярно до головної дороги між Ленсом і Турне.
Дорога, ймовірно, з'єднувала сусідні сільські поселення з ширшою римською транспортною системою. Хоча сама поверхня була пошкоджена, ущільнені вапнякові шари та чітко окреслені придорожні канави свідчили про неодноразове обслуговування дороги.
На схід від дороги археологи виявили некрополь, що містив 38 похоронних споруд. Тридцять п'ять з них були вторинними кремаційними могилами I століття н. е. Спалені останки розміщували в квадратних ямах, часто в керамічних посудинах, іноді разом із харчовими жертвоприношеннями.
Дві сусідні довгасті ями слугували похоронними багаттями. Під час їхнього дослідження археологи виявили сліди сильного нагрівання, вугілля та уламки кераміки, що свідчить про неодноразове використання. Їхнє близьке розташування до могил було незвичайним і вказувало на місцеві відмінності в похоронних звичаях, оскільки зазвичай такі об'єкти розташовувалися далі.
Серед знахідок виділяється одне поховання, яке знаходилося окремо від зони кремації, поблизу дороги. Покійний був покладений на спину в прямокутній ямі, ймовірно, в дерев'яній труні. Були додані керамічні посудини, взуття та дві монети, одна з яких була покладена на щелепу, а інша — біля коліна. Ці предмети датують поховання III або IV століттям н. е., тобто пізнішим за решту некрополя.
Поточні дослідження після розкопок мають на меті з'ясувати планування некрополя, схеми заселення на північ від дороги та причину ізольованого пізнішого поховання. Порівняння з сусідніми об'єктами також може підтвердити, чи колись через цю місцевість пролягала інша дорога.
ВажливоУ сукупності ці знахідки показують, як римська інфраструктура та похоронні звичаї формували сільську місцевість, навіть попри те, що пізніші конфлікти та промисловість трансформували цю ж землю.
Раніше Фокус писав про стародавню комаху, яку виявили у бурштині. Цей артефакт колись був частиною колекції Йоганна Вольфганга фон Гете.
Також ми розповідали про незвичайну скам'янілість, знайдену у Данії. Її ідентифікували як скам'янілу блювотну масу, відому в науці як регургіталіт.