Ускладнення стали фатальними: нова теорія пояснює вимирання неандертальців

Згідно з цією ідеєю, стани, відомі як прееклампсія та еклампсія, могли вплинути на велику кількість вагітностей неандертальців. Ці ускладнення становлять серйозну небезпеку як для матерів, так і для немовлят, і, якщо вони були поширені, могли вплинути на виживання популяції, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Прееклампсія виникає, коли плацента неправильно імплантується в матку, що зменшує приплив крові до плода. Це часто призводить до затримки росту плода, тобто дитина не розвивається з нормальною швидкістю. Для матері цей стан може спричинити небезпечно високий кров'яний тиск, а в тяжких випадках прогресувати до еклампсії, яка зазвичай супроводжується судомами.

У сучасних людей прееклампсія виникає приблизно в 2–8 % вагітностей, а еклампсія — приблизно в 1 %. Попри досягнення в галузі медичної допомоги, ці стани все ще призводять до близько 70 000 материнських смертей щороку і приблизно 500 000 перинатальних смертей у всьому світі.

Серед понад 4300 відомих видів ссавців люди є єдиними, у яких відомі випадки прееклампсії та еклампсії. Дослідники, які висувають цю теорію, стверджують, що неандертальці мали подібні до сучасних людей особливості імплантації плаценти, що свідчить про те, що вони могли стикатися з тими самими ризиками.

Попри це, автори зазначають, що "прееклампсія, головне репродуктивне ускладнення у людей, ніколи не згадується антропологами як можливе пояснення добре відомої низької народжуваності в неандертальських спільнотах".

Подальший аналіз показує, що у сучасних людей приблизно 75 відсотків вагітностей, на які впливає обмеження росту плода, не супроводжуються прееклампсією або еклампсією. Це свідчить про те, що Homo sapiens розвинули захисні біологічні механізми, які зменшували небезпеку для матерів у разі недосконалого імплантації плаценти.

Без такого захисту, за оцінками дослідників, прееклампсія могла б вражати від 10 до 20 відсотків вагітностей, а еклампсія — від 4 до 5 відсотків випадків. За таких умов приблизно 4 відсотки жінок, які народжують вперше, могли б померти, що робить ці ускладнення більш смертельними, ніж післяпологова кровотеча, яка на сьогодні є провідною причиною материнської смертності у всьому світі.

Ключове питання полягає в тому, чи мали неандертальці подібні біологічні захисні механізми. Генетичні дані свідчать про те, що, ймовірно, ні. Деякі варіанти генів неандертальців, здається, підвищували схильність до гіпертонії, що могло погіршувати симптоми прееклампсії. Одним із прикладів є неандертальська версія гена H19, який пов'язують із гіпертонією.

Інші гени, пов'язані з імунною взаємодією між матір'ю та плодом, могли підвищувати ймовірність неглибокої імплантації плаценти. Ці ризики могли зрости після того, як неандертальці почали схрещуватися з сучасними людьми. Деякі гени, пов'язані з транспортом кисню в еритроцитах, могли спричинити несумісність між неандертальськими матерями та гібридними плодами, що несли сучасні людські варіанти.

Неандертальці зникли незабаром після початку схрещування з Homo sapiens, що робить ймовірним, що ускладнення вагітності, пов'язані з генетичною несумісністю, сприяли їхньому зникненню. Як пояснюють дослідники, "з точки зору еволюційної медицини, поява репродуктивного механізму захисту, завдяки якому більшість вагітностей з поверхневою імплантацією плаценти не спричиняють загрозливого для життя материнського синдрому, була б необхідною для виживання людства".

Наявність цих механізмів захисту у сучасних людей може пояснити, чому наш вид вижив, а неандертальці — ні, демонструючи, як репродуктивна біологія може визначати долю цілих популяцій.

Раніше Фокус писав про зашифроване повідомлення часів Другої світової війни, яке так і не змогли розшифрувати. Його виявили у 1982 році.

Також ми розповідали про фінікійський амулет із зображенням скарабея, який нещодавно виявили в Італії. Вчені вважають, що знахідці щонайменше 2700 років.