Ведмеді насправді не впадають у сплячку: чому тоді вони проводять зиму у барлогах

Багато тварин, що мешкають у холодному кліматі, взимку переходять у режим енергозбереження. Однак жодна інша істота не асоціюється з образом довгої, затишної зими так сильно, як ведмеді, які затишно влаштовуються в барлогах і впадають у сплячку. Це особливо цікаво з огляду на те, що насправді ведмеді зовсім не впадають у сплячку — принаймні, не так, як це роблять "глибоко сплячі", як-от кажани і скунси, пише Popular Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами вчених, під час зимової сплячки температура тіла тварини може опускатися до температури зовнішнього повітря. Частота серцевих скорочень і дихання також знижуються, приблизно до всього 1% від норми. Це радикальна адаптація для економії енергії в той час, коли багато істот насилу зберігають тепло і ситість.

Відомо також, що сплячка широко поширена серед дрібних ссавців. Наприклад, у більш холодному кліматі рептилії та амфібії роблять щось подібне. Однак ведмеді, з іншого боку, використовують зовсім іншу стратегію виживання.

Що таке сплячка?

Сплячка — добровільний стан, у який тварини впадають залежно від чинників навколишнього середовища, таких як скорочення світлового дня. За словами вчених, найекстремальнішим прикладом вважається арктичний ховрах, який впадає в сплячку до 8 місяців на рік, знижуючи температуру тіла до -4 градусів за Цельсієм. Зазначимо, що цей показник вважається найнижчим серед усіх ссавців.

Тварини, які впадають у сплячку, залишаються нерухомими протягом тривалих періодів, але багато хто прокидається на короткий час кожні один-три тижні, залежно від виду. Дослідження показали, що ці періоди неспання здатні пробуджувати імунну систему для боротьби з патогенами, що потрапили в організм за час сплячки.

Ведмеді не впадають у сплячку

За словами вчених, ведмідь, який сховався у своєму зимовому барлозі, технічно зовсім не перебуває у сплячці. Насправді тварини впадають у стан, відомий як заціпеніння — на відміну від сплячки, цей стан є мимовільним і здебільшого спричинений нестачею їжі. Цей стан також зустрічається в інших груп ссавців, таких як сумчасті, і навіть у деяких птахів, які залежать від літніх комах.

Ще одна відмінність полягає в тому, що заціпеніння — безперервний стан низької енергії, без періодів пробудження, коли активність тварини різко зростає. Заціпеніння здебільшого трапляється в чорних і бурих ведмедів — річ у тім, що представники цих вдів всеїдні і віддають перевагу рослинам. Наприклад, ведмеді в більш спекотному кліматі, де їжа доступна цілий рік, як-от південноазіатський сонячний ведмідь або південноамериканський окулярний ведмідь, не впадають у заціпеніння.

Як змінюється тіло ведмедя під час заціпеніння

За словами вчених, під час заціпеніння ведмеді використовують накопичені жирові запаси як джерело енергії. Цей жир може становити до 30% від загальної маси тварин. Дослідження також показують, що в стані заціпеніння функції харчування, пиття і випорожнення кишечника у ведмедя припиняються, оскільки його організм метаболізує ці запаси. Наприклад, учені зазначають, що частота серцевих скорочень у ведмедя грізлі, який перебуває у стані заціпеніння, знижується приблизно на 77%, з 84 ударів на хвилину до 19.

За словами біолога Шона Фарлі, незважаючи на заціпеніння, ведмеді все ж таки рухаються — тварини часто змінюють позу, періодично прокидаючись, щоб поворухнутися. Вчені вважають, що це допомагає запобігти утворенню пролежнів і зберегти тепло. Цікаво, що тварини також зберігають свою силу і м'язову масу.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що всього один ген відповідає за сплячку у ссавців, включно з людьми: вчені його нарешті знайшли.

Раніше Фокус писав про те, що білі ведмеді відчайдушно намагаються вижити на Землі, що закипає: швидко переписують свою ДНК.