Світяться у лісі: олені розкидають лісом дивні ультрафіолетові сліди (відео)

Відомо, що олені здатні бачити ультрафіолетове світло, але нове дослідження показує, що вони також здатні залишати світло, видиме в діапазоні довжин хвиль. Автори вважають, що їхнє відкриття проливає світло на те, як тварини спілкуються одна з одною і як сприймають навколишнє середовище, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Самці білохвостих оленів (Odocoileus virginianus) відомі тим, що залишають сліди в лісі під час осіннього шлюбного сезону. Тварини труться рогами об дерева і лісову підстилку, скидаючи оксамитову оболонку рогів — таким чином вони залишають у лісі свої пахучі мітки.

Ці мітки, відомі як "сліди від тертя оленів" і подряпини від запаху на землі, слугують орієнтирами для інших тварин, які вказують на присутність оленя: попереджають суперників і закликають потенційних партнерів. Однак нове дослідження показує, що запах, ймовірно, не єдина мова, яку використовують олені.

Команда з Університету Джорджії в США виявила, що ці мітки також "світяться" в ультрафіолетовому діапазоні, який, як показали попередні дослідження, здатне сприймати око оленів.

Це перший випадок, коли вчені задокументували докази того, що будь-який ссавець справді використовує фотолюмінесценцію у своєму середовищі існування, хоча фотолюмінесценцію, спричинену ультрафіолетовим випромінюванням у ссавців, вивчають уже понад століття.

Автори також зазначають, що їхня робота відповідає більшості критеріїв, необхідних для того, щоб стверджувати, що фотолюмінесценція дійсно виконує біологічну функцію.

Зазначимо, що нове дослідження було проведене в дослідницькому лісі Вайтхолл площею 337 гектарів, де олені мешкають вільно. Команда спостерігала за тваринами протягом приблизно двох місяців восени 2024 року і змогли відстежити "сліди оленів" — 109 слідів від потертостей і 37 подряпин — і поверталася до кожного з них уночі з ультрафіолетовими ліхтариками, що випромінюють світло з піковими значеннями 365 нм і 395 нм.

Обидві довжини хвиль удосталь присутні в небі на заході сонця і світанку — час, коли олені найбільш активні. Ба більше, попередні дослідження вже показали, що олені можуть бачити віддзеркалення або випромінювання цих хвиль — тобто, тварини легко можуть розгледіти ці мітки.

Неясно, яка частина цього світіння походить від дерев і чагарників, а яка — від залишків оленячих виділень. Наприклад, оленяча сеча містить порфірини й амінокислоти, які збуджуються під впливом довших ультрафіолетових хвиль. Вважається, що феноли і терпени, що виділяються залозами чола самців оленів, мають аналогічні властивості. Коли олені пошкоджують рослини, вони оголюють деревний лігнін і рослинні терпени — сполуки, також відомі своєю фотолюмінесценцією. Утім не так важливо, що саме є причиною фотолюмінесценціїї, факт залишається фактом — ці сліди залишають олені.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені за ДНК встановили, кому належала підвіска із зуба оленя.

Раніше Фокус писав про те, що вчені виростили на лобі у мишей роги, взявши стовбурові клітини від оленя.