Черепахи відкладають яйця серед пластикового "каміння": вчені виявили тривожні зміни (фото)

На деяких ділянках пляжу в осаді містяться дивні "пластикові камені", що викликає нові побоювання щодо забруднення моря та довгострокового впливу людської діяльності на природу, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Це відкриття стосується острова Тріндаде, розташованого приблизно за 1140 кілометрів від узбережжя бразильського штату Еспіріту-Санту. У 2019 році дослідники помітили незвичайні сині та зелені камені, розкидані по березі.

Пізніше хімічний аналіз показав, що це зовсім не природні камені. Вони складалися з осаду, змішаного з розплавленим пластиком, який, ймовірно, утворився, коли викинуті пластикові відходи піддалися впливу високих температур і з'єдналися з вулканічним матеріалом.

Подальше дослідження підтвердило, що ці так звані "пластикласти" були присутні на шести пляжах острова, особливо на пляжі Тартугас. Це місце відоме як важлива зона гніздування зеленої черепахи Chelonia mydas. Дослідники виявили, що в багатьох черепашачих гніздах були пластикові камені, закопані на глибину до 10 сантиметрів під поверхнею.

Фернанда Авелар Сантос із Державного університету Сан-Паулу, головна авторка дослідження, попередила, що такі матеріали можуть мати геологічне значення. "Однією з вимог для визнання антропоцену новою геологічною епохою, що досі є предметом дискусій, є саме наявність штучних матеріалів, закопаних у відкладах. Оскільки вони знаходилися на глибині до 10 сантиметрів під поверхнею в гніздах, це потенційне місце накопичення на наступний мільйон років", — сказала вона в заяві.

Сантос додала: "Хімічні тести визначили, що це були мотузки з поліетилену високої щільності [HDPE] і барвники, що містять мідь, метал, який надає їм зеленого кольору. Це викликає тривогу щодо морських видів діяльності, таких як рибальство і судноплавство, які є джерелом морського забруднення, найбільшого в світі".

Дослідження також задокументувало, як пластикові камені відрізнялися залежно від їхнього розташування. Біля води вони виглядали округлими і гладкими після багаторазового контакту з хвилями. Далі вглиб суші, де ерозія була слабшою, вони залишалися гострими та кутовими. "Це вказує на те, що пластик є частиною геологічного циклу пляжу, з характеристиками, дуже схожими на піщинки та уламки скель", — пояснила Сантос.

Хоча точний вплив на черепашат залишається предметом дослідження, вчені вивчають, як мікропластик впливає на живі організми в більш широкому сенсі. Деякі дослідження вказують на можливу хімічну токсичність і порушення ендокринної системи, а інші відзначають фізичний ризик, який становлять дрібні частинки, що потрапляють у травну систему.

Мікропластик зараз виявлений майже в усіх середовищах на Землі, від глибоководних океанських траншей до екосистем Антарктики. Його поширення виходить за межі видимого сміття. Як показав випадок з островом Тріндаде, пластикові відходи можуть вбудовуватися в геологічні шари, вливаючись у природні процеси таким чином, що можуть зберігатися тисячі або навіть мільйони років.

Це дослідження ілюструє, що морське забруднення не залишається на поверхні. Воно стає частиною піску, де гніздяться черепахи, і частиною осаду, що формує берегові лінії. Розуміння того, як утворюються і поширюються пластикові скелі, є важливим для оцінки довгострокових наслідків людських відходів. Те, що колись здавалося тимчасовим сміттям, насправді може залишити після себе тривалий геологічний слід.

Раніше Фокус писав про дослідження стародавньої шкаралупи страусиних яєць. Ці артефакти доводять, що абстрактне мислення розвинулося ще 60 000 років тому.

Також ми розповідали про те, як найбільшу пустелю Китаю перетворили на "Велику зелену стіну". Для цього висадили мільярди дерев та чагарників.