Останній єврей Вінниці: історик ідентифікував нациста на сумнозвісній світлині (фото)
Фотографія часів Другої світової війни, відома під назвою "Останній єврей Вінниці", розкрила свій останній секрет. Світлина, яку вже давно асоціюють із масовими вбивствами в Україні, набула нової ясності після десятиліть невизначеності.
Фотографія стала доступною для широкої громадськості в 1961 році під час суду над Адольфом Ейхманом, коли вцілілий від Голокосту Аль Мосс поділився нею з пресою. Він хотів, щоб люди зрозуміли, як він сказав, "що відбувалося за часів Ейхмана", пише Фокус.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
На знімку зображено нацистського офіцера, який цілиться з пістолета в чоловіка, що стоїть на колінах біля масового поховання, а поруч стоять інші люди. Це стало одним із найвідоміших візуальних свідчень Голокосту, проте протягом десятиліть жодну з осіб на фотографії не було ідентифіковано.
Історики встановили, що чоловіки в уніформі належали до "Ейнзацгруп" — мобільних каральних загонів СС, відповідальних за масові розстріли по всій Східній Європі. Назва "Останній єврей Вінниці", ймовірно, походить від запису на одній із версій зображення, хоча точне місце розташування роками залишалося невідомим. Загони Ейнзацгрупу здійснювали масштабні масові вбивства по всій Україні на початкових етапах війни.
Важливий прорив стався завдяки роботі німецького історика Юргена Маттеуса. Вивчаючи фон фотографії та порівнюючи його з історичними картами, сучасними зображеннями та супутниковими даними, він встановив, що подія відбулася не у Вінниці, а в Бердичеві, приблизно за 150 кілометрів на південний захід від Києва. Він також встановив, що це був "Ейнзацгрупа С" під командуванням Отто Раша, і датовав подію 28 липня 1941 року.
Найбільш вражаючим відкриттям стало встановлення Маттеусом особи стрільця. За допомогою розслідувальної групи Bellingcat та порівняння зображень за допомогою штучного інтелекту було ймовірно підтверджено, що цим чоловіком був Якобус Оннен, колишній вчитель, який вступив до нацистської партії ще до приходу до влади Адольфа Гітлера. Оннен служив у "Штурмових загонах" (SA) у 1933 році, а згодом став членом "Ейнзацгрупи С".
За словами Маттеуса, "збіг… є надзвичайно високим з точки зору відсотка, який видає алгоритм". Проте він наголосив, що штучний інтелект сам по собі не може слугувати остаточним доказом: "Це, звісно, не панацея — це лише один із багатьох інструментів… Людський фактор залишається ключовим". Поєднавши технологічний аналіз з архівними дослідженнями та сімейними записами, він дійшов переконливого висновку щодо особи стрільця.
Маттеус припустив, що Оннен не діяв під тиском або заради кар’єрного зростання. "Участь у такому вбивстві вважалася само собою зрозумілою і не давала жодних бонусних балів", — пояснив він. Натомість цей вчинок, можливо, мав на меті справити враження на інших вдома, що відображало культуру, де таке насильство було нормалізовано.
Упродовж десятиліть фотографія залишалася символом без імен. Пізніше родини знищили листи та записи, намагаючись стерти зв’язки з цими злочинами. Проте зображення збереглося, продовжуючи зіштовхувати глядачів з реальністю того, що сталося.
ВажливоЦя історія показує, як історична правда може вийти на світло навіть через багато років. Хоча ідентифікація осіб на таких зображеннях не змінює минулого, проте допомагає запобігти спотворенню історії.
Раніше Фокус писав про напис на стародавньому снаряді, якому 2000 років. Цей артефакт здивував вчених.
Також ми розповідали про знайдений у Польщі британський револьвер XIX століття. Саме з такої зброї вбили американського президента Джеймса А. Гарфілда у 1881 році.
Під час написання цього матеріалу використано джерела: Popular Mechanics, The Guardian.