Таємниці Острова Сонця: вчені знайшли невідоме поселення посеред озера Тітікака (фото)

Ключові висновки походять з археологічного пам'ятника Чуксукуллу, розкопки на якому проводилися багато років тому, але лише нещодавно його знову проаналізували, використовуючи сучасні методи датування, пише Фокус.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Вчені застосували прискорювальну мас-спектрометрію до обвуглених органічних решток, знайдених у глибині пам'ятника. Результати датування цих матеріалів вказують на період між 3635 і 3381 роками до н. е., що остаточно закріплює найдавніше заселення у четвертому тисячолітті до н. е.

Це робить це місце одним із найдавніших відомих населених пунктів у басейні озера Тітікака та підтверджує, що люди перетинали озеро на тисячі років раніше, ніж раніше вважалося.

Географія відіграє центральну роль у розумінні важливості цього відкриття. Навіть у періоди, коли рівень води в озері Тітікака знижувався, острів, ймовірно, залишався відокремленим від материка глибокою водою. Це означає, що ранні мешканці не могли просто дійти туди пішки.

Вчені вважають, що ці місцеві жителі використовували човни, здатні перевозити людей та вантажі через відкриту воду. Ця деталь свідчить про те, що поселення не було ізольованим, а було частиною ширшої системи пересування через озеро.

Артефакти, знайдені в Чуксукуллу, підтверджують цю гіпотезу. Дослідники виявили такі матеріали, як обсидіан, кварц та різні види кременю, жоден з яких не зустрічається в природі на острові. Їхня наявність вказує на те, що мережі обміну на великі відстані вже були активними.

Упродовж багатьох років археологи вважали, що каравани домінували в ранній торгівлі в Андах, але ці докази вказують на те, що водні шляхи відігравали важливу роль набагато раніше, ніж очікувалося.

Ця пам'ятка також дає уявлення про те, як ранні спільноти змінювали свій спосіб життя. Шари поселення свідчать про безперервне використання упродовж тривалих періодів, хоча постійних будівель виявлено не було. Ця закономірність вказує на неодноразове повернення до того самого місця, що є ознакою напівосілого способу життя.

Громади в цьому регіоні починали все більше покладатися на місцеві ресурси, особливо на рибальство та збирання рослин. Сусідня затока Чалла, багата на рибу, птахів та рослинність, забезпечувала стабільне постачання їжі, що підтримувало постійне проживання.

Ще однією важливою деталлю є поява кераміки. Фрагменти кераміки, знайдені в шарах, датованих XII–X століттями до н. е., свідчать про те, що мешканці острова були пов’язані з ширшими культурними процесами. Стилі відповідають тим, що зустрічаються на материку, що вказує на регулярну взаємодію, попри те, що острів відокремлений водою.

Це дослідження не обмежується лише коригуванням дат. Воно показує, що ранні суспільства в Андах були більш мобільними та пов'язаними між собою, ніж вважалося раніше. Здатність подорожувати через озеро Тітікака свідчить про технічні знання та планування, які досі не були повністю визнані для цього періоду.

Сьогодні Острів Сонця відомий своєю важливістю в традиціях інків та історіях про їхнє походження. Однак ці знахідки показують, що його роль в історії людства сягає набагато далі в минуле. Задовго до виникнення великих цивілізацій невеликі групи людей вже перетинали озеро, обмінювалися товарами та поверталися до знайомих місць упродовж поколінь.

Раніше Фокус писав про давньоримський артефакт, який невідомим чином опинився у мексиканській піраміді. Вчені досі не можуть зрозуміти, як так сталося.

Також ми розповідали про єдине відоме зображення кельтського бога Суцелла. Його нещодавно знайшли під час розкопок у Франції.

Під час написання цього матеріалу використано джерела: Arkeonews, Latin American Antiquity.