Відкриття у печері: іспанських археологів здивувала знахідка часів Середньовіччя (фото)
Археологічні розкопки на півночі Іспанії дозволили виявити печеру, в якій збереглися сліди людської діяльності, що тривала упродовж багатьох століть. Ця пам’ятка, розташована поблизу міста Рібадео в регіоні Галісія, демонструє, як одне й те саме місце з плином часу може використовуватися різними групами людей.
Дослідження в печері Кова-де-Сан-Хоан-Велло розпочалися у 2021 році після того, як повідомлення про незаконні розкопки призвели до виявлення людських останків. Команда під керівництвом археолога Ребеки Бланко задокументувала кілька етапів людської діяльності всередині печери, пише Фокус.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Серед найвизначніших знахідок була невелика прямокутна каплиця з чітко вираженою апсидою. Аналіз розчину дозволив датувати її будівництво XII або XIII століттям. Її незвичайне розташування всередині печери вказує на те, що простір був пристосований для християнського богослужіння, а не побудований як традиційна церква.
Поруч із каплицею дослідники виявили поховання. Могили були загалом простими і зазнали впливу вологи, що позначилося на їхньому стані збереження. Попри їхню скромність, одна спільна риса виділялася: кожна могила містила монети, датовані XVI-XVIII століттями. Їхня наявність показала, що поховальні обряди на цьому місці тривали ще довго після того, як була зведена каплиця.
Під цими пізнішими шарами були знайдені сліди більш ранньої діяльності. У деяких частинах печери були виявлені ознаки видобутку гірської породи, ймовірно пов’язані з гірничою справою. З огляду на навколишній контекст, цей етап може датуватися залізною добою і тривав аж до римського періоду.
Поруч розташоване поселення на вершині пагорба з відомими залишками гірничої діяльності підтверджує цю інтерпретацію, вказуючи на те, що печера колись відігравала роль у видобутку ресурсів.
Дослідники також відзначили наявність у печері мінералів, багатих на залізо. Вода, що проходить крізь такі матеріали, може набувати особливих властивостей, що в деяких історичних контекстах асоціювалося з ритуальними або символічними практиками. Ця деталь може пояснити, чому місце залишалося важливим навіть після того, як його первісне призначення змінилося.
Які наукові теми вам цікаво читати?
Знахідки вказують на те, що печера не була заселена безперервно в строгому сенсі. Натомість різні групи поверталися до того самого місця з часом, кожна використовуючи його для нової мети. Те, що спочатку було місцем видобутку, згодом набуло ритуального значення, після чого було пристосоване для християнського богослужіння, а зрештою використовувалося як місце поховання.
Саме дослідження розпочалося після повідомлення групи Mariña Patrimonio, яке виявило ознаки порушення. Їхні дії призвели до офіційних розкопок та охорони місця. Плануються подальші дослідження, щоб краще визначити масштаби гірничої діяльності та з’ясувати, чи була колись пов’язана з каплицею невелика монастирська громада.
ВажливоЦей випадок показує, як одне місце може мати різні значення упродовж часу. Розуміння такого багатошарового використання допомагає пояснити, як людська діяльність пристосовується як до навколишнього середовища, так і до вірувань, даючи чіткіше уявлення про довгострокові культурні зміни.
Раніше Фокус писав про дослідження древнього черепа, якому тисячі років. Спочатку вчені вважали, що він належав гібриду людини та неандертальця.
Також ми розповідали про древній артефакт з чистого золота, знайдений у Болгарії. Золотий вінок знайшли в кургані Голямата Могіла поблизу Шипки, що розташований у місцевості, відомій як Долина фракійських царів.
Під час написання цього матеріалу використано джерела: Heritage Daily, Mariña Patrimonio.