Христофор Колумб брехав про своє походження: дослідження ДНК розкрило неочікувану правду (фото)

Ці висновки можуть змінити погляд істориків на походження людини, яка очолила знамениті атлантичні подорожі наприкінці XV століття.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідження проводили вчені з Мадридського університету Комплутенсе та лабораторії Citogen. Вчені проаналізували останки, знайдені у крипті родини графів Гельвес в Іспанії, де було поховано кількох нащадків Колумба. За словами дослідників, на цьому місці було "найбільше скупчення прямих нащадків Колумба — щонайменше семеро, зокрема його онуки".

Вчені дослідили ДНК 12 осіб, похованих у крипті, та виявили несподіваний генетичний зв’язок між двома людьми, яких раніше не вважали історично пов’язаними. Одним із них був Хорхе Альберто де Португалія, третій граф Гельвес і підтверджений нащадок Колумба. Іншою була Марія де Кастро Гірон де Португалія, галісійська аристократка, пов’язана з однією з провідних аристократичних родин Іспанії.

Використовуючи понад 10 000 генетичних маркерів та комп'ютерну модель, що охоплює 16 поколінь, дослідники припустили, що Педро Мадруга був найімовірнішим спільним предком. Мадруга був великим феодалом з Галісії XV століття і контролював великі території з замку Сотомайор у провінції Понтеведра.

Вчені провели тест, який вони назвали "віртуальним нокаутом". У цій цифровій реконструкції Педро Мадруга вилучили з моделі генеалогічного дерева. Після цього генетичний зв'язок між нащадками повністю зник, що змусило дослідників вважати, що він відігравав центральну роль у родинному зв'язку, пов'язаному з Колумбом.

Теорія галісійського походження Колумба існує вже понад століття, але ці нові докази ДНК є найсильнішим науковим підтвердженням на сьогодні. Дослідники також вказали на кілька історичних деталей, які, на їхню думку, підкріплюють цю гіпотезу.

Педро Мадруга зник з історичних записів близько 1486 року, тоді як Колумб з’явився при дворі Католицьких монархів у той самий період. Як повідомляється, у творах Колумба були присутні риси галісійсько-португальської мови, а частини його герба нагадували символи, пов'язані з родиною Сотомайор.

Попри ці висновки, багато істориків досі підтримують традиційну точку зору, що Колумб народився в Генуї. Однією з головних причин є його заповіт 1498 року, де Генуя вказана як місце його народження. Дослідники, які брали участь у новому дослідженні, визнали, що докази залишаються непрямими, оскільки ґрунтуються на аналізі останків нащадків, а не на ДНК, взятій безпосередньо у самого Колумба. Вони наголосили, що перед тим, як робити остаточні висновки, необхідна незалежна перевірка.

Ця ж дослідницька група також протягом двох десятиліть вивчала кістки, поховані в Севільському соборі. У 2024 році вони оголосили, що ДНК-тестування "з абсолютною впевненістю" підтвердило, що останки належали Колумбу, який помер у 1506 році.

Якщо майбутні дослідження підтвердять ці висновки, Колумба більше не розглядатимуть як італійського аутсайдера, який піднявся з бідності, а як члена північної іспанської знаті, пов’язаного з впливовими середньовічними родинами.

Інші новини науки

• Поблизу міста Норрчепінг, Швеція, археологи виявили шийні кільця бронзової доби, заховані в стародавній могилі. Відкриття відбулося під час розкопок, проведених перед будівництвом нового житлового комплексу.
• Звичайна шкільна екскурсія в Норвегії призвела до важливого археологічного відкриття, коли шестирічний хлопчик помітив іржавий предмет, що стирчав із зораного поля. Знахідка виявилася старовинним мечем віком 1300 років.

Під час написання цього матеріалу використано матеріали Daily Mail.