ЗНО з математики і 8 уроків на день: що обіцяє і чим лякає шкільна реформа в Україні

школа, урок, 1 вересня, школярі за партами — фото
Фото: УНІАН | Урок 1 вересня

Шкільна реформа: Фокус з'ясував, що тепер їстимуть школярі, як зміниться тестування випускників і яких нововведень чекати учням середніх і старших класів.

З 2018 року, коли стартувала реформа середньої освіти, українські школи живуть у режимі змін. Якісь із них діти та їхні батьки вже відчувають на собі. Наприклад, учні молодших класів навчаються за програмою Нової української школи (НУШ). У наступному році почнеться реформа середніх класів: у 2021-му її випробують на пʼятикласниках у 142 школах.

Є зміни, що стосуються і нинішніх випускників. З цього року Міністерство освіти і науки змінило правила проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Обовʼязковий тест з української мови тепер проводиться на двох рівнях: базовому та поглибленому. Випускники, які виберуть базовий рівень, складатимуть тест тільки за мовою, на поглибленому рівні будуть питання як з української мови, так і з літератури.

Більш масштабне нововведення ЗНО — обовʼязковий тест із математики. Його анонсувала ще на початку 2019 року тодішня міністерка освіти Лілія Гриневич, яка вказувала на те, що базові математичні навички необхідні кожній людині. Таких навичок українським школярам не вистачає — це підтвердили результати міжнародного тестування PISA, в якому Україна вперше брала участь в 2018 році. Зʼясувалося, що 36% школярів, які пройшли тестування, не досягли мінімального рівня володіння предметом. Це викликало великий резонанс, тож президент Володимир Зеленський оголосив навчальний 2020-2021 рік роком математики.

Випускники, які цьогоріч складають ЗНО з математики, теж зможуть обирати рівень тесту — стандартний або поглиблений. Стандартний складатимуть ті учні, які вивчають математику на базовому рівні і їм цей предмет не потрібен для вступу до вузів. У цьому випадку в тесті буде 28 завдань, оцінку виставлять за 12-бальною шкалою і зарахують тільки в атестаті. Поглиблений тест із 34 завданнями складатимуть учні спеціалізованих шкіл і ті, кому ЗНО з математики потрібне для вступу до вузу. Тому оцінка за поглиблений тест оцінюватиметься за шкалою балів ЗНО — від 100 до 200.

У педагогічному середовищі це нововведення викликало дискусії про те, що обовʼязкове ЗНО з математики обмежує права учнів, схильних до гуманітарних наук. Ще одне побоювання — це те, що школярі зі старших класів йтимуть в ПТУ та коледжі, щоб не складати ЗНО. Але, як зазначає Микола Скиба, експерт з утворення Українського інституту майбутнього, тест стандартного рівня нескладний. Уникнути ж тесту з математики, пішовши в коледж, неможливо, адже студенти всіх закладів профтехосвіти теж складають ЗНО.

Інша їжа

Шкільне меню позбавляють від ковбас і чипсів

Школа, їдальня, харчування школярів, шкільне меню
Діти в шкільній їдальні
Фото: УНІАН

Останні кілька років в Україні активно обговорювалася реформа харчування в школах. Навіть на форумі "Освіта України-2021: стратегічні цілі та пріоритетні напрямки", який відбувся 9 лютого, ця тема стала однією з центральних. Батьки, чиновники та вчителі погоджуються, що час розварених макаронів і позбавлених смаку каш минув, меню їдалень пора істотно змінити й поліпшити.

З 1 січня регламент шкільного харчування офіційно оновився. МОЗ визначило, які продукти можна використовувати під час приготування їжі для дітей, а від яких слід назавжди відмовитися. Зокрема, у документі йдеться, що школярів більше не можна годувати ковбасою, сосисками і замороженими напівфабрикатами. У буфетах також заборонено продавати чипси і солодкі газовані напої. При цьому за новими правилами в щоденному раціоні повинні бути злакові, овочі, фрукти і молочні продукти.

У деяких школах вирішили не чекати змін на державному рівні й самостійно впроваджують харчування, що працює за принципом шведського столу

Звичайно, навіть такі суворі нормативи не захищають дітей від несмачної їжі — тієї ж перловки або сумнівних тефтелей. Утім, перша леді Олена Зеленська пообіцяла, що з цією проблемою розберуться найближчим часом. Спеціальна робоча група, до якої увійшли професійні шеф-кухарі, дієтологи і технологи, займається підготовкою типового меню, розрахованого на два тижні. Крім цього, обіцяють створити комплексне сезонне меню. Команда розробляє рецепти страв і технологічні карти, планується врахувати й дієтичні потреби дітей.

Євген Клопотенко, ресторатор, який також увійшов до робочої групи, заявив, що в типовому меню будуть страви з його збірки, складеної спеціально для шкільних їдалень. Він пропонує замінити звичну їжу сучасними рецептами. Наприклад, додати у раціон учнів курячі нагетси і суп мінестроне.

У Києві та деяких обласних центрах вирішили не чекати змін на державному рівні й самостійно впроваджують мультипрофільне харчування, що працює за принципом шведського столу. У київській загальноосвітній школі №306 підхід до щоденного раціону змінили два роки тому. Учнів забезпечує харчуванням комунальне підприємство Деснянського району "Зеніт". З ним адміністрація школи домовилася, що замість звичайної їжі кухарі готуватимуть по дві-три основні страви і гарнір, кілька салатів або овочевих нарізок, тож діти самостійно зможуть обрати, чим підкріпитися. Важливо, що вартість їжі при цьому не змінилася — сніданок на одну дитину коштує 21 грн.

Важливо
Школа вдома. Як організувати дистанційне навчання дитини на карантині
Школа вдома. Як організувати дистанційне навчання дитини на карантині

Однак далеко не у всіх школах є можливість реалізувати нові підходи — хоча б через слабку матеріально-технічну базу. Минулого року Кабмін надіслав 400 млн грн на переобладнання старих харчоблоків у навчальних закладах. З місцевих бюджетів на ці ж цілі виділили майже 100 млн грн. Зрештою модернізацію провели у 1 908 школах, що становить 12% від їх загальної кількості.

Хитка база

Вчитися в середніх класах стане ще важче

школа, середня школа, шкільна реформа, діти в класі — фото
Реформа середньої школи обіцяє бути непростою
Фото: УНІАН

У реформі середньої освіти настає важливий етап — перетворення в 5-9-х класах, тобто базової школи. Складність цього етапу в тому, що учні переходять до вивчення набагато більшої кількості предметів, ніж в молодшій школі, і вчаться у десятків педагогів. Відповідно, реформа базової школи зачіпає велику навчальну програму та вчителів-предметників, які повинні будуть не просто передавати знання, а прищеплювати навички компетентності, як це робиться в молодших класах НУШ.

Діти в 5-му класі навчатимуться мінімум 28 годин на тиждень, а це шість-сім уроків на день. До 9-го класу навантаження збільшується до 36 годин, тобто по сім-вісім уроків щодня

30 вересня 2020 року Кабінет міністрів затвердив Державний стандарт базової середньої освіти. Цей рамковий документ описує все, що учні повинні знати і вміти до кінця навчання. Це компетентності за предметними галузями, наприклад, з математики або природничих дисциплін, інноваційність, вміння навчатися протягом життя, володіння державною мовою. На основі стандарту Міністерство освіти та науки розробило Типову навчальну програму із зазначенням кількості годин на тиждень для кожного предмету, на основі якої школи повинні розробляти навчальні плани.

У січні міністерство представило цей документ громадськості. Частина педагогів та освітніх організацій виступили з різкою критикою програми. Вона, зокрема, передбачає, що діти в 5-му класі навчатимуться мінімум 28 годин на тиждень, а це шість-сім уроків на день і різке підвищення навантаження порівняно з 4-м класом, де навчаються 23 години на тиждень. До 9-го класу навантаження збільшується до 36 годин, тобто по сім-вісім уроків щодня.

"Це грубо суперечить закладеним у реформу принципам дитиноцентризму та підходам до створення комфортного навчального середовища. Через таке навантаження у дітей не буде часу на хобі, позакласну діяльність і повноцінний відпочинок. Це призведе до перевтоми і погіршення дитячого здоровʼя", — заявляють у відкритому листі міністерству Іванна Коберник та Галина Титиш, співзасновниці громадської організації "Смарт освіта".

Якщо міністерство затвердить Типову програму, це суперечитиме головному змісту реформи — розвантажити дітей, щоб вони вчилися довше, але із задоволенням, для цього, зокрема, термін навчання продовжили до 12 років. Більш того, міністерський документ суперечить ще одній концептуально важливій ідеї — індивідуальній навчальній траєкторії, яку може вибирати дитина. У Типовий освітній програмі всі предмети є обовʼязковими, зокрема етика, основи здоровʼя та фінансова грамотність, які, на думку критиків цього документа, можна зробити факультативними або інтегрувати в інші дисципліни.

"Міністерську Типову програму можна охарактеризувати однією фразою: нічого не змінилося і мінятися не буде", — вважає Людмила Булигіна, вчителька інформатики з київського Політехнічного ліцею НТУУ "КПІ". На думку педагогині, базова школа є ключовою у формуванні основних освітніх навичок — вміння вчитися самостійно, працювати в команді та розставляти пріоритети.

"Обовʼязкових предметів у базовій школі мало — максимум пʼять. Інші предмети повинні бути інтегрованими, а решту треба давати дитині на вибір і читати за ними короткі курси. Але щоб налагодити такий індивідуалізований графік, потрібно відмовитися від старої класно-урочної системи", — говорить Булигіна. До цього школи поки не готові, адже до годинника викладання привʼязані зарплати вчителів.

Поневіряння старшокласників

Чи станеться масове закриття старших класів, як побоюються батьки?

старша школа, старші класи, випускниці, Київ
Випускниці в Києві
Фото: УНІАН

У січні батьківські групи в соцмережах наповнилися обуреними повідомленнями про те, що з наступного навчального року школи не набиратимуть 10-і й 11-і класи.

"Оголосили, що всі школи тепер стають гімназіями і що навчання в них буде тільки з 1-го по 9-й клас", — написала мешканка Дарницького району Києва. Розгнівані батьки наполягають, що це суперечить закону про гарантовану державою повну загальну середню освіту, і питають, куди їм дівати старшокласників в умовах переповненості столичних шкіл.

Реагуючи на питання обурених батьків, чиновники різних рангів випустили розʼяснення. Зокрема, Олена Фіданян, глава департаменту освіти Київської міськадміністрації, повідомила, що масово старші класи закривати не збираються.

"Йдеться про оптимізацію з 1 вересня в тих закладах, де неможливо набрати повноцінний 10-й клас. В умовах дефіциту місць у садочках та молодших класах логічніше відкрити дошкільний підрозділ, ніж тримати старші класи, в яких навчаються по пʼять-вісім дітей", — стверджує Фіданян. Заспокоює батьків і Сергій Шкарлет, міністр освіти та науки, який запевняє, що порядок зарахування в старші класи залишається колишнім, масового закриття шкіл цьогоріч не буде.

Загалом комунікація влади на тему навчання учнів старших класів залишає бажати кращого

Відповідно до Закону "Про повну загальну середню освіту", навчальні заклади поділять на три типи: початкові школи, гімназії — вони ж базові школи, де навчатимуть до 9-го класу, — а також ліцеї, або старші школи з набором 10-12-х класів. За тим же законом положення про гімназії та ліцеї, які повинні бути різними юридичними особами, набирає чинності з 2024 року. Створення повноцінної мережі ліцеїв із поділом на академічні та професійні заплановане на 2027 рік — саме тоді в них підуть діти, які в 2018 році стали першокласниками в реформованій Новій українській школі.

Як пояснюють Фокусу в департаменті освіти КМДА, зараз проходить підготовчий етап — чиновники проводять інвентаризацію міської мережі шкіл і пишуть проекти її зміни на 1 вересня 2024 року.

"Якщо навчальний заклад буде реорганізований або ліквідований, районні департаменти освіти Києва забезпечать учням можливість продовжити навчання, зокрема в школах їх району", — говорить Олена Батечко, заступниця директора департаменту освіти. Більш того, у КМДА є програма будівництва нових шкіл і реконструкції старих, на яку виділяють 6,8 млрд грн до 2023 року.

Згідно із законом про освіту в кінці 9-го класу учні складатимуть підсумкову атестацію у формі ЗНО, як це робиться в 11-х класах. На основі балів ЗНО вони будуть претендувати на місце в обраному ліцеї. Цю процедуру профільне міністерство планує запустити в 2027 році разом із реформою старшої школи. Але як ліцеї працюватимуть до цього, МОН не уточнює. Загалом комунікація влади на тему навчання учнів старших класів залишає бажати кращого. Як каже Ольга Тимошенко, директорка київської школи №309, чітких відповідей про процедуру реорганізації вона не отримала, і навчальний заклад знаходиться в підвішеному стані.