Перехідний момент. Чому трансгендери проти нового законодавства про зміну статі?

Нещодавно дружина Насті запропонувала їй розлучитися, але Настя не хоче: "А навіщо? Заміж вдруге вона поки не збирається, я теж. Та й доньці так краще. Якщо дійсно виникне необхідність, тоді поговоримо про це".

Анастасія Єва Домані, трансжінка та виконавча директорка громадської організації "Когорта", одружилася 15 років тому. Тоді її звали Олександром, а життя разюче відрізнялося від нинішнього. У 2006 році вона не думала, що коли-небудь зважиться на транс-перехід, і грала за правилами консервативного українського суспільства. Незважаючи на те що за всіма документами Анастасія тепер жінка, а одностатеві союзи в Україні заборонені, автоматично її шлюб не анулюється. Для його розірвання необхідно, щоб один із подружжя подав на розлучення.

Інна Ірискіна, транс-жінка і координаторка трансгендерного напрямку громадської організації "Інсайт", пояснює, що в 2016 році в Україні затвердили новий клінічний протокол для зміни статі [цей термін трансгендерні люди не вважають коректним, але він використовується в офіційних документах]. До цього транс-перехід для людини, яка перебуває у шлюбі, був у принципі неможливий. Держава змушувала вибирати: або розлучайся і потім звертайся до лікарів, або навіть не намагайся пройти цю процедуру. Зараз все інакше: люди можуть залишатися подружжям навіть після транс-переходу одного з них.

Однак наявний стан речей може змінитися, як тільки парламентарії оновлять Цивільний кодекс. Проект пропонованих новацій зʼявився на початку року. Їхній співавтор Руслан Стефанчук, перший віце-спікер Верховної Ради, запрошує фахівців до обговорення документа. Один із параграфів стосується трансгендерних людей. Зокрема, автори концепції пропонують запозичити з Цивільного кодексу Чехії положення про автоматичне анулювання шлюбу після транс-переходу одного з подружжя, при цьому майнові відносини й опіка над дітьми регулюватимуться таким же чином, як після звичайного розлучення. Крім того, у кодексі планують чітко встановити, з якого віку і (або) за яких умов людина може змінити стать, але жодної конкретизації щодо цього пункту в проекті немає.

Опитані Фокусом громадські працівники серед трансгендерних людей пропонованих змін не схвалюють.

На повідку закону

Свій перехід Анастасія Єва Домані почала в 2016 році, на той момент їй було 37 років. Розповісти членам сімʼї, що вживає гормони і готується отримати медичне свідоцтво, вона так і не наважилася. Дружина дізналася про це зі ЗМІ, забрала доньку і виїхала з квартири. Якийсь час стосунки між ними були напруженими, хоча Анастасія не припиняла спілкуватися з дитиною та допомагати родині фінансово. Зараз, як запевняє співрозмовниця Фокуса, все налагодилося, подружжя час від часу бачаться і спокійно розмовляють.

Домані вважає положення про автоматичне анулювання шлюбу порушенням прав людини.

"Припустимо, у людини, яка здійснила трансперехід є сімʼя, є дитина, у них все добре. Так чому вони повинні розлучатися? — міркує вона. — Чому нас примушують це робити?" Виходить, що держава втручається в особисте життя громадян. Не бачу в цьому логіки. Це стосується лише мого тіла, чужі кордону я не порушую".

Після медичного переходу Анастасія змінила майже весь пакет документів: внутрішній і закордонний паспорти, свідоцтво про народження, банківські картки та рахунки, диплом про вищу освіту, змінила дані в Державному реєстрі виборців та Пенсійному фонді, також її зняли з обліку у військкоматі. Проблеми виникли лише зі свідоцтвом про шлюб і свідоцтвом про народження дитини. За українським законодавством у цих документах не може бути двох жіночих або двох чоловічих імен.

"Я подала позов до суду, мені відмовили, тепер будуть апеляційний і касаційний суди, які я теж, звичайно, програю. Але після цього моя адвокатка звернеться до Європейського суду з прав людини. Вона вважає, що в нас хороші шанси, і це буде важливий судовий кейс", — пояснює трансгендерна жінка.

Вона також турбується про те, що проблеми можуть виникнути з виїздом неповнолітньої доньки за кордон. Згідно із законом інший член подружжя повинен підписати дозвіл на вивезення дитини за кордон, однак на прикордонному контролі на руках у матері буде завірена у нотаріуса довіреність із жіночим імʼям і свідоцтво про народження з іншим імʼям — чоловічим.

З тим, що пропоновані зміни в законодавстві допускати не можна, погоджується й Інна Ірискіна. Вона теж після переходу залишається в шлюбі, хоча документи ще не міняла.

"Моя партнерка — громадянка Росії, заміжжя дозволило їй оформити посвідку на проживання в Україні. І що станеться, якщо наш шлюб анулюють? Її виженуть з країни?" — дивується Ірискіна. Вона вважає, що Україні варто перейняти досвід тих країн, де ці питання регулюються інакше. Наприклад, у Швейцарії аж до грудня минулого року одностатеві шлюби були заборонені, проте в разі зміни статі одного з подружжя сімʼя могла зберегтися. Схожі норми раніше діяли в Австрії та Німеччині.

З підозрою активісти ставляться і до озвученої в проекті змін Цивільного кодексу необхідності встановити мінімальний вік для транс-переходу, а також до умов, коли це можна робити. Анастасія Єва Домані нагадує, що в листопаді 2020 року Казахстан підвищив віковий ценз для зміни статі з 18 до 21 року. За її словами, в Україні можуть наслідувати такий приклад. До того ж із концепції незрозуміло, про які саме умови переходу йдеться.

Буква закону

Як пояснює Фокусу Михайло Хоменко, доцент кафедри цивільного права Київського національного університету ім. Т. Шевченка та секретар робочої групи з підготовки змін до Цивільного кодексу, проект не передбачає будь-яких змін у частині умов та віку переходу. Ці норми збережуться в нинішньому вигляді й будуть лише зафіксовані в документі. А ось положення про автоматичне розірвання шлюбу автори дійсно пропонують внести.

"У Конституції України, а також Сімейному кодексі шлюб визначений як союз чоловіка та жінки, — коментує Хоменко. — Наше законодавство не передбачає одностатевих шлюбів, тому ми говоримо про те, що зміна статі тягне за собою конкретні правові наслідки. Такі шлюби є недійсними, як і у випадку з двоєженством, наприклад".

Вчений підкреслює, що розробники концепції лише намагаються вирішити наявну правову колізію: "Ми працюємо виключно над оновленням цивільного законодавства і не маємо намір замахнутися на Конституцію".

Анулювання шлюбів торкнеться не тільки подружжя, але й неповнолітніх дітей, які автоматично опиняться в розведених сімʼях.

"Така проблема дійсно існує, — підтверджує співавтор концепції. — Звичайно, ми повинні думати і про соціальні наслідки, а не обмежуватися формально-юридичним підходом. Але вирішити це питання інакше, крім як визнати одностатеві шлюби, ми не можемо". Тема легалізації сімейних стосунків гомосексуальних пар в Україні обговорюється давно, але ніяких зрушень в звʼязку з цим немає.

Автори проекту змін до Цивільного кодексу пропонують запозичити ті чи інші положення із законодавчих документів інших країн. Наприклад, у параграфі про репродуктивні права є посилання на французьке право. У частині, що стосується транс-людей, йдеться про кодекс Чехії. Хоменко погоджується, що такий вибір не найочевидніший, адже чеське законодавство не є зразковим, а чеський Цивільний кодекс зовсім свіжий — він набрав чинності в 2014 році.

"В основу свого кодексу чехи поклали найсучасніші теоретичні напрацювання, уніфіковані європейські документи. Це саме те, що ми хочемо зробити внаслідок проведення рекодифікації [оновлення], тому такий вибір на користь чеських норм виправданий", — вважає експерт.

Наразі концепція оновлення Цивільного кодексу знаходиться на публічному обговоренні, тож громадські організації готують зустрічні пропозиції про те, які положення в нього потрібно додати. У 2016 році Україна зробила крок вперед до захисту прав трансгендерних людей, й активісти бояться, щоб зміни в законодавстві не заблокували ці напрацювання.