Ризики для столиці. Як вирішити екологічні проблеми Києва до 2030 року

зелені зони Києва, екологія Києва
Фото: Alexandr Podvalny from Pexels | Протягом 2019 року в річку Дніпро тільки у межах Києва скинуто 723,2 млн куб. м стічних вод. Більше 50% з них — це викиди промислових підприємств.

Трансформація Києва в "місто-губку" і використання дощової води, реконструкція критично важливою Бортницької станції аерації та поява 14 нових станцій метрополітену. Столичні активісти представили свою версію Екологічної стратегії на найближчі десять років

У столиці презентували Екологічну стратегію Києва, розраховану до 2030 року. Протягом останнього року її розробляли громадські організації, експерти, науковці, працівники сфери освіти і просто небайдужі кияни. Зараз активісти зареєстрували програмний документ як місцеву ініціативу і подали на розгляд Київради.

Як вважає Вікторія Хрутьба, доктор технічних наук, завідувач кафедри екології та безпеки життєдіяльності Національного технічного університету, яка брала участь в розробці документа, стратегія дозволить столиці визначитися з пріоритетними напрямками.

"Чеширський кіт сказав Алісі: "Якщо ти не знаєш, куди тобі йти, то яка тобі різниця, куди ти прийдеш", — коментує вона. — І мені здається, що ось ці 30 років незалежності ми кудись ішли: активно садили дерева, щось прибирали, щось забороняли, інспектували, але результат був якийсь розмитий". Чітке розуміння існуючих ризиків дозволить міській владі скоригувати екологічну політику.

зелені зони Києва, екологічна стратегія Києва, урбаністика

Стратегія поділена на чотири основні блоки: "Чиста вода", "Чисте повітря і чиста енергія", "Зелені зони та біорізноманіття", "Кругове управління відходами". У кожному з них перераховані основні проблеми, а також цілі на найближчі десять років. Говорячи про роботу над документом, всі експерти підмічають брак офіційних даних і статистики. З цим стикається і Фокус при підготовці свого щорічного екологічного рейтингу: знайти достовірну інформацію про роботу підприємств практично неможливо.

Вода: місто-губка

Протягом 2019 року в річку Дніпро тільки у межах Києва скинуто 723,2 млн куб. м стічних вод. Більше 50% з них — це викиди промислових підприємств. За інформацією "Київводоканалу", 1588 об'єктів скидають стоки з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, особливо фосфатів і амонійного азоту.

Залишає бажати кращого і технічний стан водопровідно-каналізаційної мережі у столиці. З 4,3 тис. км водопроводу 76,30% вичерпали свій ефективний термін експлуатації, а 54,75% знаходяться у ненадійному та аварійному стані. З каналізацією ситуація не краща: з 2,7 тис. км труб 62,66% вичерпали ефективний термін експлуатації, а 30,46% повністю зношені.

Критична ситуація склалася з Бортницькою станцією аерації. Щодоби на очисних спорудах після очищення стоків накопичується від 10 до 12 тис. куб. м осаду, який далі перекачують на так звані "мулові поля". Високий вміст важких металів не дозволяє використовувати такий осад у сільському господарстві. За останні 35 років поля не очищаються, тому станом на сьогодні вони переповнені.

На 2022 рік заплановане посилення вимог до якості питної води за такими показниками, як каламутність і залишковий вміст заліза, марганцю, амонію, нітритів

Що пропонує стратегія?

Однією з цілей документа є повна реконструкція Бортницької станції аерації із заміною системи очищення стічних вод. Також автори говорять про необхідність реконструкції очисних споруд Деснянської та Дніпровської водопровідних станцій. На 2022 рік заплановане посилення вимог до якості питної води за такими показниками, як каламутність і залишковий вміст заліза, марганцю, амонію, нітритів.

Крім цього, стратегія пропонує трансформувати Київ у "місто-губку". Така концепція, що передбачає акумулювання і використання дощової води, вже використовується у деяких містах Європи та Азії. Як приклад можна навести Берлін, де цей підхід реалізується у кількох районах, зокрема, для озеленення дахів і відкритих терас. Тобто опади не йдуть в каналізацію, а повністю використовуються, або висихають на поверхні землі.

чисте повітря в Києві, екологія Києва
Забруднення атмосферного повітря в Києві на 85% спровоковане транспортними викидами
Фото: Markus Winkler from Pexels

Повітря: кладовище старих машин

Розробники документу нагадують, що забруднення атмосферного повітря в Києві на 85% спровоковане транспортними викидами, інші 15% припадають на стаціонарні джерела, зокрема промисловий комплекс міста. У столиці офіційно зареєстровано 1,2 млн автомобілів. За останні три роки їх кількість збільшилася більше ніж на 15%, і до 2025 року, за прогнозами, виросте ще на 60%.

Важливо
Немає чим дихати. За рік Україна втратила 17 позицій у світовому рейтингу якості повітря

Як говорить Костянтин Яловий, громадський діяч та ініціатор створення київської екостратегії, Україна займає 15-те місце у світі і 5-те в Європі за кількістю померлих від забруднення повітря.

"Одна з головних причин забрудненого повітря — це машини. Середній вік автомобілів у Києві — понад 15 років. На жаль, сьогодні Україна і столиця перетворюються у певне кладовище старих авто з Європи і світу", — підкреслює він.

У списку найбільш брудних місць в столиці знаходяться проспект Перемоги, Деміївська площа, Оболонський проспект, бульвар Лесі Українки.

У столиці офіційно зареєстровано 1,2 млн автомобілів. За останні три роки їх кількість збільшилася більше ніж на 15%, і до 2025 року, за прогнозами, виросте ще на 60%

Що пропонує стратегія?

Серед іншого, автори документа розглядають інновації, засновані на біомімікрії. Іншими словами, це застосування моделей і систем природи при розробці нових технологій, дизайнерських рішень та інноваційних продуктів. Один з найвідоміших прикладів використання біомімікрії — японський потяг "Сінкансен". Інженери надихнулися рибалочкою, вірніше його витягнутим дзьобом, що дозволяє птахові безшумно пересуватися. В результаті у поїзда вийшла така ж довга передня частина. Водночас у стратегії немає жодного слова про те, як саме принцип біомімікрії можна використовувати, власне, в Києві.

Розробники також пропонують розвантажити центральні частини Києва від транзитного трафіку, зокрема, за допомогою нової кільцевої дороги. Справитися з потоком автомобілів у Києві допоможе розвиток громадського електротранспорту, а саме трамвайної мережі та метрополітену. Автори стратегії вважають, що до 2030 року необхідно побудувати дві нові лінії метро і 14 станцій.

екологічна стратегія Києва, екологія Києва, повітря в Києві
Справитися з потоком автомобілів у Києві допоможе розвиток громадського електротранспорту, а саме трамвайної мережі та метрополітену
Фото: Kate Bezzubets from Pexels

Біорізноманіття: ЖК наступають

За інформацією "Київзеленбуду", в столиці сьогодні налічується 49 бульварів (загальною площею 151 га), 610 скверів (450 га) і 128 парків (3400 га). Однак в місті явно простежується тенденція до забудови вільних територій за рахунок скорочення площі зелених територій. В результаті це призводить до втрати біо- та ландшафтного різноманіття. У цьому розділі стратегії обійшлися без статистики, тому простежити динаміку скорочення насаджень за допомогою документу неможливо. Незрозуміло, для яких районів Києва ці проблеми найбільш актуальні.

У Києві можна використовувати вертикальне озеленення, до чого зараз приходять у багатьох містах світу. Однак такі програми неможливі без активної участі забудовників

Що пропонує стратегія?

Справитися з ситуацією допоможе простіший порядок визначення територій зелених зон, а закріплення меж лісів і парків запобіжить їх забудові. Серед інших необхідних заходів: інвентаризація земель, придатних для озеленення; створення нових парків та скверів; розробка програми лікування дерев, що мають історичну та природну цінність.

Додатково в Києві можна використовувати вертикальне озеленення, до чого зараз приходять у багатьох містах світу. Однак такі програми неможливі без активної участі забудовників, які часто не готові забезпечити житлові комплекси необхідною інфраструктурою.

Важливо
ТОП-3 екологічні проблеми українців: нестача води, відходи та забруднення повітря

Управління відходами: Потонути у смітті

У 2017 році кияни виробляли 950,3 тис. т відходів, у 2018-му — 973,7 тис. т, у 2019-му — 999,1 тис. т, у 2020 році — 12 780 тис. т. Якщо брати дані за 2019 рік, то із загальної кількості сміття в місті утилізували всього 0,8 тис. т відходів, при цьому 200,3 тис. т спалили.

Один киянин в середньому за рік виробляє до 350 кг відходів. При цьому близько половини всього сміття — це харчові відходи, які могли б йти на компост. Однак в Києві сьогодні немає інфраструктури для такої переробки, і далеко не у всіх містян є можливість вивозити органіку на дачу.

За 2019 рік у Києві також накопичилося 4,6 тис. т відходів I-III класів небезпеки — це люмінесцентні лампи, акумулятори, медичні відходи.

У місті не вистачає спеціальних майстерень з ремонту речей для продовження їхнього життя і пунктів збору меблів і побутової техніки, які можна повторно використовувати

Що пропонує стратегія?

У документі йдеться про впровадження єдиної інформаційної системи обліку, що містить дані про кількість і види сміття, а також суб'єктів господарювання, які збирають і переробляють відходи. Київ гостро потребує ліквідації стихійних звалищ та розробки інфраструктури для компостування органіки.

До роздільного збирання сміття киян зможуть привчити спеціальні контейнери, які вже встановлюють у різних районах міста. При цьому в місті не вистачає спеціальних майстерень з ремонту речей для продовження їхнього життя і пунктів збору меблів і побутової техніки, які можна повторно використовувати.

зелені зони Києва, екологічна стратегія Києва, чистий Київ
Представлена стратегія — це не догма, а "живий" документ, який буде постійно змінюватися і оптимізуватися

"Живий" документ

Серед основних мінусів стратегії можна назвати відсутність конкретної інформації по окремим цілям. Наприклад, у розділі про біорізноманіття як завдання наводиться "впровадження інформаційно-аналітичних інструментів, що забезпечують прозорість рішень про розвиток об'єктів міського простору". Але що саме розробники мають на увазі, не дуже зрозуміло. Однак, як каже Вікторія Хрутьба, представлена стратегія — це не догма, а "живий" документ, який буде постійно змінюватися і оптимізуватися.

Крім того, в стратегії не вистачає фінансової інформації: тут немає ніяких пропозицій про те, де брати гроші на ту чи іншу ініціативу і скільки це може коштувати. Без економічної складової пропозиції про реконструкцію каналізаційних систем міста або будівництві комплексу з переробки органічних відходів виглядають дещо відірваними від реальності. Експерти ж лише обмежуються уточненням, що всі подібні рішення перебувають у межах повноважень міської влади.

В Управлінні екології та природних ресурсів КМДА говорити про презентований документ поки не готові. Олександр Возний, глава управління, пообіцяв Фокусу вивчити і прокоментувати Екологічну стратегію пізніше.

Важливо
Жити можна, але не всюди. Що розповів екологічний рейтинг областей України 2021