Вакцинація та нові оцінки. Як працюватимуть школи з 1 вересня

Новий навчальний рік у школах розпочнеться в тому ж стані невизначеності, що й минулий, оскільки все залежить від епідемічної ситуації. Як і раніше, Міністерство освіти і науки розробляє різні сценарії початку року, в залежності від "епідемічного кольору" того чи іншого регіону. В "зелених" областях школи запрацюють у звичайному режимі, а при погіршенні ситуації міністерство рекомендує переходити на дистанційне або змішане навчання. Цього року додався фактор вакцинації, оскільки Кабмін дозволив працювати очно в "жовтих", "помаранчевих" і навіть "червоних" зонах тим навчальним закладам, де щеплені 80% працівників.

Проблема в тому, що нинішні темпи вакцинації серед вчителів далекі від заданих чиновниками показників. У той же час незадоволеність батьків дистанційним навчанням збільшується. Швидше за все, суперечки між батьками і школами з приводу формату навчання будуть лише наростати, адже батьки прагнуть відправити дітей в школи, а ті закриються при погіршенні епідемічної ситуації, оскільки педагоги не вакцинуються.

Довгий шлях до щеплення: вакцинація вчителів

Дані про вакцинацію працівників освіти суперечливі. В середньому по Україні щеплено 35% педагогів — таке число озвучив профільний міністр Сергій Шкарлет у серпневому телеінтерв'ю "Сніданку з 1+1". У той же час пресслужба міністерства на запит кореспондента Фокуса заявила про 50% вчителів, які отримали принаймні першу дозу щеплення. Оперативний штаб РНБО наводить інші цифри: дві дози вакцини отримали 428 тис. з 1,08 млн вчителів, тобто 39%.

Якими б цифрами не оперували чиновники, вони згодні в одному — вакцинація педагогів за регіонами відбувається вкрай нерівномірно. Лідером в цьому відношенні є Львівська область, де щеплені 25 тис. працівників освіти, або 70% від їхньої загальної кількості в області. Аутсайдери — Донецька і Луганська області з 4,5 і 2,7 тис. щеплених вчителів відповідно.

Сільським вчителям складніше потрапити в пункти вакцинації, ніж їхнім міським колегам

Згідно з Постановою Кабміну №1236, вакцинація вчителів добровільна. Це підтвердив і міністр, який заявив, що примусово щепити не будуть. Тому педагоги не виявляють особливого ентузіазму, більше того, багато хто говорить про дискримінацію невакцинованих, які будуть змушені працювати дистанційно. Але є й об'єктивні перешкоди — наприклад, сільським вчителям складніше потрапити в пункти вакцинації, ніж їхнім міським колегам.

"Я переживаю, тому що у нас вакцинувалось тільки 25% персоналу — ті, хто зробив це добровільно", — говорить Володимир Алексєєв, директор школи в селі Гнідинці на Чернігівщині. Власне, в селі, як і в найближчому містечку Варва, пунктів вакцинації немає. Тому охочим зробити щеплення доводиться їхати в сусідній районний центр Прилуки, де працює єдиний пункт в місцевому Будинку культури, або в Чернігів, де таких пунктів більше.

Алексєєв схиляється до того, що тиснути в питанні вакцинації на співробітників не буде, і школа в разі погіршення епідемічної ситуації піде на дистанційну роботу. А на думку Павла Ковтонюка, співзасновника Українського центру охорони здоров'я, обов'язкова імунізація все ж необхідна, і для мотивації громадян підійдуть і "батіг", і "пряник". Як "пряник" експерт пропонує знижки на комунальні послуги, оскільки мотивувати потрібно в першу чергу людей похилого віку, а серед вчителів особи пенсійного віку становлять до 30%, в залежності від регіону України.

Також експерти виступають за активну інформаційну кампанію про вакцинацію, серед них — Віктор Громовий, педагог, шеф-редактор порталу "Освітня політика".

"Потрібна просвітницька робота, яка допомогла б прищепити працівників освіти. Тільки в гімназії, де я був директором багато років, від коронавірусу померлоидва вчителі. Які ще потрібні аргументи для переконання? Потрібно не приховувати ці факти, а чесно говорити про "врожаї скорботи", який ковід зібрав серед педагогів", — переконаний Громовий.

Невловимий онлайн. Чому онлайн-навчанням незадоволені

Переважна більшість батьків негативно ставиться до дистанційного навчання — такі результати опитування, проведеного в червні Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва. Проти онлайн-формату висловилися 65% опитаних, не дивлячись на те, що в школах минулого навчального року поліпшили технології і методики проведення дистанційки. Число незадоволених зростає: в аналогічному опитуванні, який Фонд проводив влітку 2020-го, їх кількість було на рівні 49,7%.

У дослідженні цього року соціологи відзначають великий розрив в оцінці дистанційного навчання між жителями різних населених пунктів. Серед жителів великих міст незадоволених трохи більше 50%, а серед селян — 71,9%. Настільки велика різниця відбувається через нерівні умови навчання: забезпечення інтернетом і технікою в селах набагато гірше, ніж в містах.

Як пояснює Володимир Алексєєв, в селі Гнідинці якість зв'язку дуже низька, і кращою вона не стане. Далеко не в усіх учнів є гаджети, щоб вчитися вдома, а в їхніх батьків багато роботи по господарству, і від навчання сім'ї відволікаються дуже часто. При цьому школа оснащена добре: в кожному класі є ноутбук і телевізор, також є персональні комп'ютери і ноутбуки у всіх вчителів. За словами Алексєєва, техніку змогли закупити в колишні роки завдяки газопереробному заводу, який відраховував податки в місцевий бюджет і додатково підтримував освіту. Тому директор закладу, де навчаються 90 дітей, планує в разі нових локдаунів перерозподіляти шкільну техніку в ті сім'ї, де її немає: виділяти один ноутбук на кілька сусідів і таким чином забезпечити доступ до освіти всім дітям.

Але далеко не всі українські школи мають таке забезпечення, як гнідинська. Згідно з дослідженням Державної служби якості освіти України, проведеним в лютому 2021-го, 62% опитаних директорів вказали, що в їхніх учителів і учнів немає потрібної техніки, а в 47% — низька якість інтернету. Щоб виправити ситуацію, вже другий рік уряд виділяє цільову субвенцію на покупку гаджетів і розвиток матеріально-технічної бази шкіл у цілому. Однак як минулого, так нинішнього року це фінансування в регіонах повністю не використовують: зараз на рахунках місцевих бюджетів накопичилося 6,8 млрд грн залишку цільової субвенції. "Чемпіонами" з невикористання бюджетних коштів є Одеська та Харківська області. На їхніх рахунках накопичилося 701,2 і 670,8 млн грн відповідно, в той час як в інших областях України обсяг залишків не перевищує 200 млн грн.

"Ці кошти використовуються на місцевому рівні дуже повільно, найчастіше вже після настання навчального року", — констатують в Мінфіні.

Нова система оцінок у молодших класах

Крім вакцинації і оснащення шкіл, в освітньому середовищі гаряче обговорюють нову систему оцінок, яку профільне міністерство рекомендувало для молодших класів. Вчителям рекомендують повністю відмовитися від бальної системи і перейти на вербальні і рівневі оцінки. Вербальна оцінка — це відгук вчителя на те, який прогрес у навчанні робить учень, що в нього виходить, а що ще потрібно поліпшити. Міністерство рекомендує педагогам вести діалог з учнями і питати, що їх зацікавило, а що залишилося незрозумілим.

Рівневі оцінки — це опис результату навчання. Таких оцінок чотири, і вони позначаються буквами: П — початковий рівень, С — середній, Д — достатній і В — високий рівень знань і умінь. У рекомендаціях зазначено, що в 1-2-х класах краще обмежитися тільки вербальною оцінкою, а в 3-4-х — використовувати і рівневі.

Для вчителів нововведення не стало новиною, оскільки відмова від кількісних оцінок і перехід на якісні закладений в реформі середньої освіти. Однак на практиці використовувати нову систему буде важко, оскільки самим вчителям потрібно відвикнути від попередньої, до того ж проводити просвітницьку роботу серед розгублених батьків.

"Вчителі вважають, що оцінки стимулюють, але я особисто бачу, що бали — це важіль впливу і маніпулювання дітьми та їхніми батьками", — говорить Володимир Алексєєв, який до директорства працював учителем початкових класів.

На його думку, відхід від традиційних позначок — позитивна зміна в освітньому процесі, яка дозволить інакше будувати уроки і відмовитися від старої схеми, коли вчитель за столом щось диктує, діти записують, і все це закінчується виставленням оцінок. Вербальне ж оцінювання передбачає, що вчитель повинен уважніше відстежувати прогрес дитини, намагатися зацікавити його предметом і подачею матеріалу.

Здорові страви в шкільних їдальнях

У серпневому інтерв'ю Фокусу Олена Зеленська, перша леді України, анонсувала значні зміни в шкільному харчуванні — основні законодавчі норми для цього вже оновлені, і тепер починається їх впровадження на місцях.

"Батьки можуть бути спокійні, що їхня дитина в школі нагодована смачно і корисно. Ми всі сподіваємося, що завдяки цьому звичку здорового харчування діти збережуть і в майбутньому", — зазначила Зеленська.

З 1 вересня заплановані зміни в меню — нове складатиметься зі 160 страв, куди входять, наприклад, банош, борщ, пастуший пиріг, лобіо, безглютенові страви. У той же час з меню виключені консерви і газовані напої. Щоб впровадити нововведення на місцях, школам необхідно модернізувати обладнання, перевчити кухарів. За словами профільного міністра Сергія Шкарлета, до цього готові 60% шкіл. Решті на переобладнання дадуть адаптаційний період до 1 січня 2022 року.