Нова українська школа. Освітні галузі, міжнародні підручники і цілий день на екскурсії

Починається новий етап реформи середньої освіти — з 1 вересня в 136 школах пілотуватимуть нові навчальні програми в 5-х класах. У 2022 року всі українські п'ятикласники стануть вчитися за стандартами Нової української школи (НУШ). Таким чином, реформа поширюється з початкової на базову школу — 5-9-х класів. Новий етап НУШ складніший за попередній, тому що в базовій школі починається поділ на предмети і в процесі задіяно більша кількість вчителів, ніж у початковій.

Крім того, реформа передбачає значні зміни в підходах до навчання. За новим стандартом предмети, які викладають у школах, об'єднані в освітні галузі, наприклад математична, літературно-мовна або природнича. Деякі розробники навчальних програм пропонують поєднувати предмети всередині освітніх областей в інтегровані курси і викладати одночасно мову й літературу, алгебру й геометрію. Також є пропозиції робити міжгалузеві курси і поєднувати, наприклад, літературу і мистецтво в курсі "Драматургія і театр", щоб учні розуміли взаємозв'язок між дисциплінами.

Як і в початковій школі, з 5-го класу вводиться наскрізний компетентнісний підхід, тобто учні в школі повинні отримувати не тільки знання (а вони — невід'ємна складова компетентності), а й уміння. Це, наприклад, вміння спілкуватися рідною та іноземною мовами, математична компетентність, вміння навчатися протягом життя.

З початку 2021 року старт базової школи НУШ активно дебатується в середовищі як педагогів, так і батьків. Власне, ще з початку реформи компетентнісний підхід і інтегровані курси викликають багато питань і опір частини педагогів. Аргументи проти, наприклад, такі: компетентності підмінили собою знання, також очікується зменшення зарплат, адже в інтегрованому курсі вчитель викладає один предмет, а не два чи три, тому кількість його робочих годин зменшується. Тим часом частина батьків обурена, що за новою освітньою програмою тижневе навантаження учнів занадто високе і суперечить духу реформи, покликаної розвантажити дітей в школі.

Про все це Фокус поговорив з Романом Шияном, одним із розробників НУШ, заступником директора Команди підтримки реформ Міністерства освіти і науки України. У цю команду входять українські фахівці, які допомагають міністерству розробляти і реалізовувати реформи середньої та професійної освіти, а також державного управління в межах програми технічної допомоги від Європейського банку реконструкції та розвитку і Євросоюзу.

І знати, і вміти

- У недавньому інтерв'ю освітнього сайту НУШ ви говорили про калейдоскопічну фрагментарність навчального процесу. Що ви мали на увазі?

- Глибоку традицію жорсткого предметного поділу. В українських школах кожен предмет в навчальному плані живе своїм життям, і лише епізодично педагоги шукають зв'язок між ними. Також домінує парадигма, коли з кожного предмета необхідно отримати тверді знання.

Все це не сприяє цілісному баченню навчання. В результаті маємо те, що учень знає закон Авогадро по хімії, але не знає, як він працює в фізиці. Знання живуть в своїх предметних осередках. Подолання цих міжпредметних бар'єрів — завдання непросте, і це не тільки наша проблема. Навіть в освітньо просунутій Фінляндії педагоги скаржаться на предметний підхід.

Тому ми шукали цілісність навчання через компетентнісний підхід. У новому Держстандарті базової освіти прописані ключові компетентності, загальні для всіх предметів, а також наскрізні вміння, або soft skills. Ці два виміри пронизують всі освітні галузі і реалізуються в результатах навчання для кожної з них. Завдяки їм виникає внутрішня логіка освітнього процесу, і взаємозв'язки між предметами з'являються вже на вході, тому що є єдина матриця, на якій все побудовано.

- Яке співвідношення предметних знань і компетенцій в нових програмах для базової школи?

- Коли розпочиналася реформа, ми в першу чергу говорили про формування компетентностей, зокрема умінь. Тому що якщо учень вміє читати джерела, взаємодіяти з іншими, то у нього є інструменти, щоб отримувати знання. Уявлення, ніби через компетентнісний підхід діти втратять знання, насправді безпідставне.

"Якщо учень вміє читати джерела, взаємодіяти з іншими, то у нього є інструменти, щоб отримувати знання. Уявлення, ніби через компетентнісний підхід діти втратять знання, насправді безпідставне"

Тут відбулася певна підміна понять. В результаті полеміки серед педагогів виникло протиставлення компетентностей і знань. Це внутрішня логічна помилка, тому що знання за визначенням є елементом компетентностей, які складаються зі знань, умінь і відносин. Це протиставлення некоректне.

У стандарті базової освіти ми зняли протиріччя компетентностей і знань. Ми спеціально виділили такий компонент як базові знання, щоб показати, що вони повинні бути і їх ніхто не вилучав з навчального процесу.

- Як компетентнісне завдання інтегрувати в навчальний процес? Підозрюю, багато вчителів плавають у цьому питанні.

- Є авторські колективи, вони підтримають вчителів у цьому плаванні. Компетентнісні завдання пов'язані з життям і передбачають застосування умінь і знань, які повинен мати учень. На таких завданнях акцентують увагу в зарубіжних дослідженнях. Зокрема, в міжнародному тестуванні PISA було завдання розрахувати площу всього даху гаража на прикладі реального архітектурного об'єкта. У деяких учнів виникли труднощі з його вирішенням.

Ключові елементи компетентностей — зв'язок з життям і застосовність знань і умінь. Не можна стати компетентним, уникаючи знань. У той же час абстрактні знання залишаються мертвими, і їх складно застосувати в реальних ситуаціях.

- Зараз жваво обговорюють тему інтегрованих курсів, у ставленні до яких до сих пір зберігається велике упередження. Як його подолати?

- Зараз найбільше опору й упереджень викликав інтегрований літературно-мовний курс. Його ми пропонуємо замість трьох предметів, до яких усі звикли: української мови, української та зарубіжної літератури. Група авторів запропонувала модельну навчальну програму інтегрованого курсу. По суті, це навіть не інтеграція, а повернення до найпоширенішої в світі практиці, коли рідна мова вивчається через літературу. Але програма досі не затверджена, тому що одна з комісій її відхилила, і тепер проводиться повторна експертиза. Ми з цією програмою заходимо в пілот, щоб показати, як вона працює на реальній практиці.

Зрозуміло, вчительські спільноти упереджені до таких методів, оскільки не мають відповідного досвіду. Також виникає багато питань про оплату праці вчителів, які повинні вести інтегровані курси. Тут є ціла купа проблем, яка лякає педагогів.

Переваги гнучкості

- Ідеологія НУШ передбачає зниження навантаження на учнів, в той же час типова освітня програма все одно містить 20 предметів і більше 28 годин навчання на тиждень. Як це оптимізувати?

- 20 — це всі можливі варіанти предметів, реально їх виходить удвічі менше. Ми маємо дев'ять освітніх галузей, і якщо їх будуть викладати через інтегровані курси, то й предметів буде рівно десять (іноземна мова відноситься до мовно-літературної галузі). Окремо в плані недоторканна фізкультура з трьома годинами на тиждень, при цьому існує багато гнучких рішень, як її організовувати. Також є недоторканними чотири години української мови, але вони можуть бути частиною інтегрованого курсу.

Важливе досягнення на сьогодні — те, що освітня програма гнучка. До сих пір була колекція навчальних планів для шкіл різного типу. Зараз за планом можна вибирати предметні або інтегровані курси, також закладена вилка годин — від мінімального до максимального часу навчання, яке школа використовує на свій розсуд. Мінімальний час дозволяє вивільнити фактично цілий день на тиждень. І це "підкоп" під класно-урочну систему: вільні шість годин можна виключити з класного розкладу і використовувати їх не на уроки, а, наприклад, піти на екскурсію або робити проект, враховуючи запити учнів. Це зовсім інша реальність, а не ті перевантаження, коли учень ходить на сім уроків і повинен кожен раз перемикатися на інший предмет.

- Що ви пропонуєте для посилення математичної освіти, з яким у нас зараз великі проблеми?

- Ми збільшили кількість уроків до чотирьох-п'яти годин на тиждень. Крім того, пропонуємо не тільки в 5-6-х, але потім і в 7-9-х класах вивчати інтегрований курс математики, який об'єднує алгебру і геометрію.

Також вперше в українській середній освіті з'являться міжнародні підручники з математики (а також з природознавства) від міжнародного видавництва Vector Math & Science і з інформатики — від Binary Logic. У нас їх представляє видавництво Formula. Тому вперше з'являться підручники, апробовані на міжнародному рівні. Раніше це стосувалося хіба що підручників з іноземної мови. Таким чином ми переймаємо досвід авторських колективів, які працювали десятиліттями. Дуже важливо, що з цими матеріалами працюють українські фахівці, щоб не було помилок при адаптації.

Думаю, і з математикою все буде добре. У наших педагогів, в тому числі і тих, хто пілотує НУШ у 5-х класах, вперше є можливість не просто подивитися на міжнародний досвід, але й самим попрацювати з цими матеріалами.

- На який період школи стануть стверджувати навчальні програми? Це буде щороку? Може статися таке, що навчальні програми виявляться разсинхронізованими, і випадуть якісь теми? Або учням доведеться вчити одне й те ж двічі, в тому числі при зміні школи?

- Можливість створювати власні навчальні програми школи отримали з прийняттям закону про освіту. Після того, як заклад визначиться зі своїми цінностями, прийме філософію компетентнісного підходу, воно створює навчальний план, в якому розподіляє години навчання. Після цього школа вибирає модельні програми по кожній позиції навчального плану і має можливість адаптувати цю модельну програму в залежності від потреб і очікувань учнів, батьків і контексту тієї чи іншої громади. Все це відбувається в перспективі циклу — адаптаційного (5-6-ті) і базового предметного навчання (7-9-ті класи). Або можна стверджувати програми на всі п'ять років базової школи. Але оскільки ми тільки входимо в етап базової школи, то це 5-6-ті класи. У той же час щорічно можна змінювати, конкретизувати навчальні плани та програми.

Починаємо пілотування

- Як школи готуються до пілоту?

- У пілотних школах вже сформувалася певна культура, взаємодія педагогів початкових класів і предметників та рішення, щоб зберегти спадкоємність реформи. Різниця в тому, що раніше все було в руках одного вчителя, а зараз потрібна взаємодія як мінімум десяти вчителів. Це виклик, тому що вони не звикли працювати разом. Кожен учитель весь час перебуває на своїх уроках, і все, що вони мають, — короткі зміни. Дуже мало шансів спілкуватися в школі між собою, не кажучи про пошук нових рішень.

- Як пілотування проходитиме в умовах можливих локдаунів? Чи пропонуєте ви рішення для дистанційного навчання?

- Звичайно, навчальні матеріали, крім друкованих, будуть і в електронному вигляді. Також у нас є намір працювати з Всеукраїнською школою онлайн, щоб показати рішення через цей канал підтримку дистанційного навчання. Згодом ми хочемо, щоб вчителі пілотних шкіл, коли вони отримають впевненість у своїх діях, змогли свій досвід викласти на онлайн-ресурсах — для педагогів, які приєднаються до НУШ в наступному навчальному році.

Ми супроводжуємо пілот протягом року і, очевидно, будемо реагувати на ситуацію з форматом навчання та розвивати онлайн-ресурси. Ми пам'ятаємо, що все ще перебуваємо в складній епідемічній ситуації.

- У пілотуванні і старті початкової школи НУШ одними з найболючіших точок були освітнє середовище і закупівлі нових парт, навчального інвентарю тощо. Чи буде це питання актуальним для базової школи?

- На це є субвенція, яка вже надходить в регіони. На жаль, в ній не закладено меблів, як і в попередньому пілоті початкової школи, коли меблювання класів лягало на плечі місцевих бюджетів. Зате є кошти на навчальні матеріали та посібники, а також субвенція на електронну техніку.

Переважна більшість посібників надійде в школи безкоштовно, тому кошти можуть бути витрачені для додаткових навчальних матеріалів і устаткування. Складні прилади з'являться з 7-го класу, а для 5-6-х класів це такі базові речі, як глобуси, мікроскопи, обладнання для експериментальної роботи з природознавства. Зазвичай вони вже є в навчальних закладах. Думаю, за попередні роки школи напрацювали механізми закупівель, щоб коштами субвенції скористатися якісно.