Ви з України? Як торговці людьми полюють на біженців у Європі

На початку березня всі польські видання облетіла шокуюча новина: у Вроцлаві 49-річного місцевого мешканця затримано за підозрою в зґвалтуванні 19-річної біженки з України. На сайті поліції Нижньої Сілезії з'явилася коротка інформація про те, що сталося.

За попередньою версією, чоловік познайомився з дівчиною в інтернеті та запропонував їй зупинитися в нього. Українка, яка втекла від війни в іншу країну, до цього ніколи не була в Польщі і в місті не орієнтувалася, до того ж не говорить польською мовою, тому вирішила прийняти допомогу. 9 березня чоловік відвіз її до себе додому та зґвалтував. Постраждала відразу повідомила про все в поліцію, і через півтори години підозрюваного затримали. Тепер йому загрожує до 12 років ув'язнення.

Резонансний випадок миттєво привернув увагу медіа до проблеми сексуальної експлуатації жінок із України та можливого зростання випадків торгівлі людьми.

Стрес, незнання мови та відсутність досвіду. Які фактори заважають біженцям за кордоном

Оксана Покальчук, директорка Amnesty International Україна, підтверджує, що біженці з України справді можуть стати жертвами різних злочинів із боку як окремих людей, так і злочинних угруповань.

"Насамперед ідеться про сексуальне насильство, торгівлю людьми, шахрайство й інші форми експлуатації", — говорить експертка. У зоні особливого ризику перебувають жінки та діти, особливо ті, хто не володіє ні англійською, ні польською мовами, додає вона.

"Наші колеги в Польщі відвідали кілька пунктів тимчасового прийому біженців, зокрема у Перемишлі та Корчові. Представники Amnesty International на власні очі спостерігали за тим, як люди прибували до Польщі й одразу зверталися за допомогою до всіх, хто цю допомогу пропонував", — розповідає Покальчук. Проте деякі з тих, хто на польських пунктах пропуску вступає в контакт із біженцями, обіцяючи розмістити в себе або кудись відвезти, можуть виявитися зовсім не волонтерами, ці люди можуть мати злочинні наміри.

Чому ж біженці так легко погоджуються на пропозиції від незнайомців, не особливо вдаючись в подробиці? Як пояснює Катерина Черепаха, президентка правозахисної організації "Ла Страда Україна", люди, які тікають від війни, перебувають у особливому психологічному стані.

"Багато хто залишав свої будинки, навіть не маючи можливості захопити із собою якісь речі, буквально тікали, в чому були. Це ще добре, якщо в них при собі є документи", — коментує експертка. Через те, що довелося пережити українцям, через жах, свідками якого вони стали, люди виявляються психологічно вразливими, каже співрозмовниця Фокусу. До того ж багато хто не володіє іноземними мовами, у них немає досвіду самостійно організованих закордонних поїздок, отже, потрапляючи в нову країну, вони зовсім розгублені. У результаті, чуючи пропозицію про допомогу, люди навіть не намагаються дізнатися детальнішу інформацію або соромляться ставити додаткові питання, боячись здатися невдячними.

У зоні ризику

Про ще один випадок насильства над українкою написав німецький таблоїд Bild. За інформацією видання, 6 березня в Дюсельдорфі зґвалтували 18-річну дівчину з України. Все трапилося на кораблі-готелі "Оскар Вайлд", який зараз використовується як центр розміщення біженців. Як пише видання, у злочині підозрюються 37-річний виходець із Іраку та 26-річний нігерієць.

"Політики повинні зробити все можливе, щоб такі жахливі випадки не повторювалися. Суворе та швидке покарання з подальшою депортацією — єдина мова, яку розуміють такі злочинці", — цитує Bild главу федеральної поліцейської профспілки Хайко Теггаца.

Оксана Покальчук розповідає, що її колеги з організації Homo Faber повідомили в поліцію Любліна про підозрілу особу, яка на залізничному вокзалі пропонувала українським жінкам і дітям гроші за їхні паспорти.

"Співробітники організації також спостерігали, як чоловіки в Любліні підходили до жінок із України й агресивно пропонували їм транспорт і житло", — продовжує правозахисниця. За її словами, аналогічні випадки зафіксували і в одному з румунських прикордонних міст, де чоловіки обіцяли безкоштовно підвезти біженців, але виключно жінок і нікого більше.

Як розповідає Катерина Черепаха, на гарячу лінію "Ла Стради" [у перші два тижні війни організація продовжила проводити онлайн-консультації через Telegram та Instagram, зараз правозахисники відновили телефонні консультації] за місяць надійшло чимало звернень із питаннями про те, як безпечно евакуюватися з України. Також люди розповідають про сумнівні пропозиції, які отримують українські жінки за кордоном.

"Наші колеги з інших країн повідомляли, що в тематичних групах у соцмережах, що стосуються використання проституйованих жінок, користувачі писали, що тепер місцевий ринок секс-послуг виросте, і все буде дешево", — пояснює Черепаха.

"Чесно кажучи, я не чула про те, щоб жінок знімали з поїздів або відвозили кудись із вокзалів у невідомому напрямку. Але це, звичайно, не означає, що таких випадків немає", — уточнює правозахисниця. Вона вважає, що така інформація в повному обсязі з'являтиметься лише з часом.

У ситуації війни та масової евакуації з країни в особливо вразливому становищі знаходяться діти, які можуть стати жертвами злочинів. Усе частіше ЗМІ пишуть про те, що за нинішніх складних обставин неповнолітні українці губляться або змушені перетинати державний кордон самостійно.

"Мені відомо про один випадок, коли 11-річна дівчинка подорожувала зі своїм дядьком, але його зупинили на кордоні, тож далі вона поїхала сама", — розповідає Оксана Покальчук. Вона впевнена, що до проблеми пересування неповнолітніх українців треба ставитись із особливою увагою. При цьому, як каже Катерина Черепаха, заборонити самостійне перетинання кордону дітьми не можна, адже йдеться про збереження їхнього життя та здоров'я.

На початку березня новинними ресурсами розлетілася новина про те, як 11-річний хлопчик із Запоріжжя один дістався Словаччини. Батьки прямо на руці дитини написали телефон родичів в іншій країні, щоби про хлопчика подбали.

Відправляючи дитину одну, необхідно подбати, щоб у неї збереглася вся необхідна інформація про те, як зв'язатися з її батьками чи родичами.

Не лише сексуальне насильство

Катерина Черепаха наголошує, що існуючі ризики стосуються не лише сексуального насильства і торгівлі людьми, а й інших видів експлуатації, зокрема трудової.

Такі злочини можуть виявлятися по-різному. Як жінці, так і чоловікові можуть пропонувати їжу та ночівлю в обмін на якусь роботу. Така пропозиція для розгублених біженців, які опинилися в чужій країні та не знають мови, справді може стати непоганим виходом із ситуації, але тільки в тому разі, якщо вони згодні на умови, розуміють всі нюанси взаємин і залишаються повністю вільними. Однак у них також можуть вимагати документи та маніпулювати, погрожуючи вигнати на вулицю, у результаті людина погоджується на рабські умови праці та життя.

В інших випадках такий "благодійник", що дав притулок жінці, може вимагати від неї не тільки виконання домашньої роботи, а й надання сексуальних послуг. Ще один варіант — людині дають гроші в борг, втягуючи його у фінансову кабалу і так цілком підкоряючи собі. Біженців також можуть змусити взяти участь у злочинній діяльності, вважає правозахисниця.

На жаль, таких випадків згодом буде лише більше. Як каже президентка "Ла Страда Україна", зараз тимчасові переселенці таки перебувають під опікою волонтерів і певною мірою місцевих муніципалітетів. Однак якщо воєнні дії на території України затягнуться, людям доведеться шукати для себе довгострокове місце проживання та подбати про працевлаштування. Тоді й кількість сумнівних пропозицій із боку несумлінних громадян чи злочинців може значно збільшитись.

Іншими словами, існують певні ризики, що українці, особливо жінки, погоджуватимуться на кабальні умови роботи чи сексуальну експлуатацію від безвиході.

За словами Оксани Покальчук, у тій же Польщі сьогодні не вистачає процедур для реєстрації та відстеження пересування біженців, затверджених польським урядом.

"Amnesty International закликає до запровадження стандартизованої інституційної системи реєстрації місцезнаходження, складу сім'ї та місця призначення біженців, а також особистості людей, які пропонують їм транспорт чи житло", — коментує правозахисниця. Вона вважає, що уряди сусідніх держав повинні перекласти відповідальність за прийом людей, які евакуюються з України, з волонтерських плечей на себе.

"Вони зобов'язані вжити заходів, щоб упоратися з хаотичною та небезпечною для українських біженців ситуацією, та гарантувати, що люди, які тікають від збройного конфлікту, не зіштовхнуться з іншими складнощами", — наголошує голова організації.

Головне управління поліції в Польщі анонсувало спеціальний номер телефону: +48 47 72 12 307(для тих, хто дзвонить із інших країн: +48 47 72 07 123), а також електронну пошту [email protected] для пошуку українських громадян, які зникли після перетину кордону.

Ви опинилися за кордоном: як захистити себе? Правила безпеки для біженців із України

• Тим, хто готується перетнути державний кордон, Оксана Покальчук рекомендує заздалегідь скласти план дій і маршрут.
• Корисно виписати в блокнот всю необхідну інформацію, у тому числі телефони гарячих ліній і адреси центрів допомоги.
• Також важливо розписати для себе можливі та найбезпечніші види транспорту, забронювати житло або знайти офіційні центри розміщення біженців.
• За жодних обставин не можна віддавати власні документи чи документи дітей стороннім людям, за винятком представників прикордонної та правоохоронної служб, наголошує правозахисниця.
• Не варто приймати сумнівні пропозиції щодо житла, транспорту чи працевлаштування. Найкраще використовувати офіційний громадський транспорт, тим більше, що проїзд у ньому в багатьох країнах сьогодні є безкоштовним для українців. "Якщо транспорт приватний, знайдіть інформацію про те, хто перевозить, сфотографуйте машину, її номер, по можливості — документи тих людей, хто вас везтиме", — радить Покальчук.
• Експертка також рекомендує обов'язково забезпечити собі постійний доступ до інтернету, що дозволить швидше та легше знаходити достовірну інформацію та мінімізує проблеми мовного бар'єру.

Катерина Черепаха, у свою чергу, рекомендує мати копії всіх документів.

"Я б порадила не сідати в приватні транспортні засоби наодинці, краще триматися групою. Якщо хтось пропонує підвезти вас, обов'язково сфотографуйте номер машини та відправте всі наявні у вас дані про попутника вашій близькій людині", — каже вона.

Додаткові рекомендації щодо безпечної евакуації можна знайти на RedFlag Accelerator. Тут публікується інформація українською, російською й англійською мовами про те, на що варто звернути увагу за кордоном, якщо людина подорожує одна.