Шлюбів більше, ніж розлучень? Чому статистика Мінʼюсту нас "обманює" — спитали в адвокатки

У четвер, 25 травня, Міністерство юстиції України опублікувало статистику щодо зареєстрованих шлюбів і розлучень під час повномасштабної війни в Україні. За даними відомства, з 24 лютого 2022 року до 30 квітня 2023 року одружилися майже 255 тис. пар. За цей же період було розірвано 20,6 тис. шлюбів, тобто в понад 12 разів менше.

Минулого тижня міністерство також оприлюднило дані щодо кількості укладених і розірваних шлюбів у першому кварталі 2023 року. Згідно зі статистикою, за цей період у державі було створено понад 41 тис. нових сімей. Лідерами з укладення шлюбів стали Дніпропетровська область (4,1 тис. пар), м. Київ (4 тис.), Одеська область (3,2 тис.), Київська (2,5 тис.), Вінницька (2,4 тис.) та Харківська (2,3 тис.) області.

Розлучень за цей же строк було менше майже в 9 разів — 4,8 тис.

У квітні в Україні уклали 14,5 тис. шлюбів, а 1,7 тис. пар розлучилися.

"Це ще раз доводить, що життя не спинити, воно триває попри війну та незгоди", — оптимістично коментує дані пресслужба Мін'юсту.

Наталія Горбаль, адвокатка та партнерка юридичної компанії Arzinger, вважає, що така статистика не відображає реальної картини. Ще на початку квітня експертка розповідала Фокусу, що існують розлучення двох типів. Перші стосуються подружжя, в якому немає неповнолітніх дітей. У цьому випадку чоловік і жінка можуть звернутися із заявою до органів реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) і через 30 днів, якщо не виникає питань, процес розлучення завершується. Такі дані відразу враховуються в статистиці.

"Є інший вид розлучення — через суд. І тут ми можемо простежити, скільки було подано позовів про розірвання шлюбу минулого року, але не можемо сказати, скільки судових рішень за цими позовами вже набрали законної сили, бо в більшості випадків суди досі тривають", — розказувала адвокатка.

Іншими словами, статистика Мінʼюсту не охоплює ті пари, що вже подали на розлучення, але ще не мають судового рішення.

Наталія Горбаль підкреслює, що сьогодні в Україні набагато легше укласти шлюб, ніж розлучитися. Якщо йдеться про пари, де є діти, і суд, крім вимоги про розірвання шлюбу, також встановлює місце проживання дітей або розв'язує питання про поділ майна, то процес може затягнутися. Під час війни все ускладнюється ще й тим, що частина українок виїхала за кордон, і вони не можуть фізично перебувати в залі суду.

Час на примирення: як він працює

У лютому цього року в парламенті зареєстрували законопроєкт 9043 про збільшення терміну розгляду заяв про розірвання шлюбу. Нардеп Георгій Мазурашу пропонував внести зміни до Сімейного кодексу України та надавати на ухвалення рішення про розлучення три місяці з дня подання заяви, а для сімей із дітьми — шість місяців. Зараз на розірвання шлюбу дають один місяць.

У кінці березня профільний комітет відхилив законопроєкт.

Проте Наталія Горбаль вважає, що законопроєкт таки має раціональне зерно. Як пояснює експертка, іноді одного місяця недостатньо, щоб подружжя могло прояснити всі питання або один із них міг би захистити свої порушені права у спосіб, передбачений законом.

"Інколи для того, щоб процес розірвання шлюбу не перетворився на суцільну помилку із відповідними негативним наслідками, відповідач може скористатися своїм правом і звернутися до суду із заявою про надання часу на примирення, максимальний строк якого — шість місяців. Адвокати із сімейного права завжди знайдуть обґрунтування для такого звернення, тому судді зазвичай не відмовляють і надають додатковий час подружжю", — коментує вона.

Наталія Горбаль наводить приклад зі свого професійного досвіду. Її клієнтка з чоловіком ще до війни переїхали жити в одну з європейських країн, стали там резидентами, але залишилися громадянами України. І партнер вирішив таємно від неї подати на розлучення. Дружина дізналася про це випадково. Вона встановила додаток "Дія", і їй під час сімейної вечері якраз підтягнулася судова повістка за цим провадженням. Жінку це збентежило, але вона вирішила розібратися в ситуації, тому подала до суду заяву про надання часу на примирення.

"Вона обґрунтувала це тим, що ані вона, ані її чоловік ніколи не обговорювали, що їхня сім’я має припинити своє існування, а викладене в позові не відповідає дійсності й не доведено належними доказами. Вони проживали спільно як подружжя та без припинення шлюбних стосунків", — пояснює експертка.

Суд задовольнив заяву про надання часу на примирення, встановивши строк один місяць. Як пояснює адвокатка, цього вистачило, щоб прояснити всі питання.

"Тобто про такий строк на примирення хтось із подружжя інколи може просити не лише тому, що дійсно сподівається залагодити якісь проблеми та відновити стосунки, але й для того, щоб так виграти час та підготуватися належним чином до судового розгляду справи, хоча, звісно, це не той сенс, який був закладений законодавцем. Можливо, цей законопроєкт якраз і мав би розглядатися в контексті таких питань, у тому числі не пов’язаних безпосередньо з відновленням стосунків, щоб кожна зі сторін мала можливість реалізувати своє право на захист порушених прав і в них був би додатковий час розібратися в ситуації", — коментує Наталія Горбаль.

Нагадаємо, мешканець Києва відсудив у дружини після розлучення половину вартості грудних імплантів. Киянин отримав право на відшкодування половини вартості операції, яку зробили за кошти із сімейного бюджету.

Раніше Business Insider писав, що адвокати й консультанти з розлучень усе частіше стикаються з випадками, коли один із подружжя вклав гроші в криптовалюту з наміром не ділити їх із партнером. Річ у тому, що криптовалюту не просто відстежити, якщо людина знає певні хитрощі, але тоді в гру вступають криптодетективи, які для суду знаходять заховані гроші.