3 дні за книгу: у Раді запропонували скорочувати термін ув'язнення за читання "правильних" книг

Група нардепів на чолі з народним обранцем від "Слуг народу" Сергієм Гривком пропонують зменшувати строк засудженим за читання книг. Список книг готуватиме Міністерство юстиції. Крім того, створять спеціальну тестову систему, яка перевірятиме, чи дійсно засуджені ознайомились з текстом. З деталями законопроєкту можна ознайомитись на вебпорталі Верховної Ради.

Законопроєкт №9477, який дасть можливість засудженим вийти на волю раніше, зареєстровано 10 липня 2023 року. У законопроєкті пропонують внести зміни у два Кодекси: Кримінальний та Кримінально-виконавчий.

Суть пропозиції нардепів полягає у тому, що читання правильних книг свідчить про прагнення до саморозвитку, який демонструє засуджений. Отже, він вартий того, щоб йому зменшили термін покарання.

Саморозвиватись засуджені можуть далеко не будь-якою книжкою, а лише тими, які затвердить Мінюст, ідеться у законопроєкті. Зміст книг формуватиме правильні ціннісні та духовні орієнтири, впевнені нардепи. Крім того, вони повинні бути видані українською в електронному або друкованому форматі.

Зі свого боку, колонія повинна організувати облік прочитаного, а також перевірку якості читання. Якість перевірятиметься спеціальними тестами. І лише після цього за кожну якісно прочитану книжку засудженому зменшуватимуть строк — по 3 дні за кожну.

Втім нардепи потурбувались, щоб засуджені, прочитавши велику кількість літератури, не "випурхнули" зі в'язниці. Тому є певне обмеження: за рік можна прочитати не більше 10 таких книг.

Нескладні підрахунки свідчать, що засуджені, саморозвиваючись, зможуть скоротити строк не більше ніж на 1 місяць щороку. Отже, щоб вийти на волю на рік раніше, вони мають у такому режимі працювати 12 років. На думку нардепів, це їх реально мотивуватиме.

Автори законопроєкту — нардепи від двох партій: "Слуга народу" та "Європейської солідарності".

Нагадуємо, кілька тижнів тому Національна мовна комісія опублікувала постанову, у якій пропонувала змінити назву низки населених пунктів. Зокрема йшлося про Запоріжжя — назва нібито викликала сумніви у мовознавців.

Громадськість відреагувала на пропозицію Нацкомісії. Зокрема міністр освіти Лісовий заявив, що Нацкомісія вийшла за межі повноважень, а В'ятрович говорив про провокацію.

Врешті Нацкомісія переформулювала скандальне рішення: перефразувала свої рекомендації, скоротила список пропозицій та відкликала пропозицію щодо Запоріжжя.