Скандал через вирубку дерев на Теремках: що кажуть у КМДА та чи є альтернативний маршрут теплотраси

Фокус зібрав усю наявну інформацію про ситуацію, розібрався в аргументах активістів та з’ясував позицію Київської міської державної адміністрації щодо вирубки дерев і будівництва тепломережі.

Скандал через вирубку дерев на Теремках — з чого все почалося

Як писало видання hromadske, вирубка дерев на Теремках розпочалася ще 24 липня. Спочатку місцеві жителі побачили на території лісосмуги будівельників і техніку, а згодом ділянку обгородили та почали розчищати під будівництво тепломагістралі. Йшлося про територію між ЖК "Республіка" та старою забудовою вулиці Теремківської, де, як пояснювали в районній адміністрації та поліції, мали реалізувати проєкт для посилення енергетичної стійкості Києва.

Втім, для мешканців району це стало несподіванкою. Ще у 2019 році близько двох гектарів цієї лісосмуги Київрада визначила як парк відпочинку, а саму територію внесли до переліку озеленених зон столиці. До того ж частині дерев, які опинилися під загрозою вирубки, було близько 120 років.

Тому невдовзі біля лісосмуги почали збиратися місцеві жителі. Люди чергували на території, встановлювали намети та намагалися не допустити будівельну техніку до дерев. Спочатку активісти приходили ще о п’ятій ранку і залишалися до пізнього вечора. З кожним днем до них приєднувалося дедалі більше людей, а в один із днів протестувальники навіть перекрили дорогу до будмайданчика, через що техніка не могла заїхати та виїхати.

Паралельно загострювалася ситуація з поліцією. За словами представника громади Андрія, правоохоронці почали не пускати людей на територію, а згодом, як стверджував активіст, деяких протестувальників силоміць виводили з парку. Зокрема, одного дня поліція забрала до відділку двох неповнолітніх. Їхнім батькам пояснили, що з дітьми хотіли провести "виховну бесіду". Про силове затримання також розповідала режисерка Катерина Чепура, яка заявила, що після того, як її вивели з території, у неї залишилися синці.

Водночас активісти намагалися знайти інший спосіб вирішити проблему. Вони зверталися до КМДА та Офісу президента із закликом зупинити вирубку й прокласти тепломагістраль іншим маршрутом. Зокрема, пропонували провести її вздовж вулиці Теремківської. За словами протестувальників, саме такий варіант був зазначений у тендерній документації під час проєктування теплотраси у 2023 році. У КМДА заявляли, що доручили розглянути альтернативні маршрути, однак остаточного рішення щодо зміни проєкту на той момент не було.

Не менш суперечливим залишалося питання кількості дерев, які мали зрубати. Активісти заявляли, що на той момент уже знищили близько 320 насаджень. Водночас представник громади пояснював, що в акті обстеження було зазначено понад 660 дерев уздовж усього маршруту, а безпосередньо в парку під вирубку визначили 207 дерев. За його словами, частині з них було близько 120 років.

Чому на Теремках вирубували дерева для будівництва тепломережі та чи є альтернативний проєкт

На початку будівництва у КМДА розповіли, що нову тепломережу на Теремках почали прокладати в межах Плану стійкості столиці. Її мали використовувати як резервне джерело тепла для Теремків-1 та Теремків-2. Так, у разі пошкодження ТЕЦ-5 мережа давала б змогу переключити на резервне теплопостачання близько 200 тисяч мешканців Голосіївського району.

Водночас це будівництво потребує видалення частини зелених насаджень. За результатами фахового обстеження, у зоні робіт нарахували 662 дерева та 70 кущів. Із них 56 дерев і 16 кущів мали пересадити, а решту насаджень — видалити через прокладання теплотраси.

У міській адміністрації при цьому наголошували, що після завершення робіт територію мали відновити. Планували провести рекультивацію, відновити благоустрій і висадити нові дерева та кущі. Також замовник мав компенсувати вартість видалених насаджень, а ці кошти мали спрямувати на створення та розвиток інших зелених зон столиці.

6 серпня у КМДА додатково пояснили, що вважають вирубку вимушеним кроком.

"Місто розуміє занепокоєння громади через видалення частини дерев і поділяє важливість збереження міського довкілля. Водночас в умовах війни необхідно знаходити баланс між екологічними цінностями та безпекою людей. Тим більш, що замість видалених дерев на території, після прокладання теплотраси, висадять нові", — пояснювали у відомстві.

Перед початком будівництва фахівці також розглядали інші варіанти прокладання теплотраси. Однак у КМДА заявляли, що альтернативні рішення виявилися значно дорожчими або потребували більше часу.

Вже цього тижня у міській адміністрації уточнили, що затвердженим був лише один проєкт тепломережі, який пройшов державну експертизу. Виконувач обов’язків заступника голови КМДА Петро Пантелеєв пояснив, що інші маршрути, про які говорили публічно, не були окремими готовими проєктами. Їх лише розглядали на різних етапах розроблення теплотраси.

На останній зустрічі з громадськістю посадовці КМДА окремо пояснили, чому не розглядали прокладання тепломережі вздовж вулиці Теремківської як фінальний варіант. Цю інформацію Фокусу надала інженерка шляхів сполучення та спеціалістка з транспортної інфраструктури Анна Мінюкова.

За словами в. о. першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, під час розробки проєкту фахівці перевіряли всі технічно можливі маршрути. Серед них був і варіант уздовж Теремківської, однак від нього зрештою відмовилися через щільну забудову інженерними мережами. Там уже проходять два види електрокабелів, каналізація, водогін, газопровід і дощова каналізація.

Проблема, як пояснив посадовець, полягала ще й у розмірах самої тепломережі. Йдеться про дві труби діаметром близько 70 сантиметрів кожна. Для їх прокладання потрібен додатковий простір під теплоізоляцію та бетонний жолоб, передбачений будівельними нормами. Через це наявного інженерного коридору вздовж Теремківської, за даними КМДА, просто не вистачало.

У КМДА також підкреслили, що зараз будівництво ведеться за єдиним затвердженим проєктом. За словами Пантелеєва, окремих готових альтернативних проєктів не існувало. Варіант із Теремківською розглядали саме на етапі проєктування, але після відповідних розрахунків його не затвердили.

При цьому у своїй презентації посадовці показали громаді переваги та недоліки обох маршрутів. Варіант через зелену зону, за їхніми розрахунками, дозволяє:

• завершити будівництво до кінця грудня 2026 року;
• заощадити близько 1 млрд грн;
• забезпечити Теремки резервним опаленням уже цієї зими.

Крім того, він не потребує перекриття основного під’їзного шляху та дозволяє залишити доступ для екстрених служб. Однак головним мінусом цього маршруту у КМДА назвали видалення 410 дерев.

Натомість прокладання тепломережі вздовж Теремківської дозволило б зберегти зелені насадження. Однак цей варіант, за даними міської влади, потребував би перенесення вже наявних комунікацій, будівництва окремого колектора та щонайменше на рік довшого терміну робіт. Також проєкт подорожчав би приблизно на 1 млрд грн, а єдиний під’їзний шлях до мікрорайону довелося б перекрити на рік або півтора.

У КМДА зазначили, що за такого сценарію Теремки не отримали б резервного опалення вже цієї зими, а доступ екстрених служб до району був би суттєво ускладнений. Саме тому міська влада вважає нинішній маршрут найбільш реалістичним з огляду на строки, вартість та потребу якнайшвидше створити резервне джерело тепла.

Ба більше, у цій презентації також представили й концепцію майбутнього озеленення ділянки на вулиці Теремківській, 2А–6. За задумом міста, після завершення будівельних робіт територію хочуть перетворити на природний, багатоярусний і декоративний простір, де поєднаються дерева, багаторічні квіти та злакові трави.

Основу нового озеленення мають сформувати дуби та клени. Вони створюватимуть своєрідний зелений каркас території, даватимуть затінок і водночас слугуватимуть природним захистом від шуму та пилу з дороги. Як зазначають у КМДА, поєднання різних порід дерев дозволить зберегти декоративний вигляд простору протягом усього року.

У центрі оновленої ділянки планують облаштувати пішохідну доріжку, яку з обох боків оточуватимуть багаторічні рослини та декоративні трави. При цьому озеленення підбиратимуть так, щоб територія залишалася привабливою в різні пори року: навесні та влітку — за рахунок зелені й цвітіння, восени — завдяки яскравому листю та суцвіттям, а взимку — завдяки злаковим травам і рослинам, які зберігають декоративний вигляд.

Вирубку дерев на Теремках зупинили на два тижні — деталі

Хоча альтернативного маршруту для тепломережі поки немає, під час зустрічі міської влади з громадою Теремків вирішили дати два тижні на пошук іншого рішення. Так, як пише hromadsle, 11 серпня роботи на території лісосмуги призупинили.

Під час зустрічі у Голосіївській РДА представники міської влади презентували проєкт теплотраси. Активісти, зі свого боку, попросили тимчасово зупинити роботи, щоб отримати всі документи та детальніше ознайомитися з проєктом.

Виконувач обов’язків заступника голови КМДА Петро Пантелеєв погодився на двотижневий мораторій. За цей час він має надати громаді повний доступ до проєктної документації та разом із незалежними інженерами перевірити, чи можна прокласти тепломережу іншим маршрутом.

Що кажуть активісти щодо вирубки дерев для теплотраси — хто "за" та "проти"

Загалом проти вирубки дерев на Теремках виступило чимало громадських діячів, активістів і військових. Як вже зазначав Фокус, серед них — Олександра Матвійчук, Олег Симороз, Влад Самойленко, Наталя та інші. Їхні аргументи дещо відрізнялися, однак усіх об’єднувало головне питання: чи справді для будівництва тепломережі необхідно знищувати зелену зону.

Так, Наталя, одна з учасниць протестів, наголошувала, що скандал в першу чергу не стосується самої тепломереж — проблема полягає саме у виборі маршруту. Активістка стверджувала, що раніше теплотрасу планували прокласти вздовж Теремківської, тому влада мала пояснити, чому від цього варіанту відмовилися. Крім того, Наталя ставила під сумнів документи на вирубку та звертала увагу на можливі неточності в акті обстеження дерев.

Також висловився й київський громадський і політичний активіст Олег Симороз на своїй сторінці у Facebook. У своєму пості він акцентував увагу передусім на діях міської влади. Зокрема, він розповів, що роботи в зеленій зоні почалися без належних документів, а посилання на План стійкості, на його думку, не може виправдовувати порушення містобудівних норм. Активіст також критикував комунікацію КМДА з мешканцями: замість відкритого діалогу, за його словами, на місце привезли поліцію. Через це Симороз вимагав зупинити роботи та повернутися до варіанту прокладання теплотраси вздовж дороги.

Крім того, киянин, що очолює громадську організацію "Урбан Крю", Влад Самойленко наголосив на масштабах самої вирубки. Він зазначав, що ширина розчищеної ділянки місцями перевищує 10–15 метрів і, на його думку, може бути більшою за необхідну для прокладання труб та захисних конструкцій. Крім того, активіст порівнював нинішні роботи з проєктом 2023 року та ставив питання, чому маршрут теплотраси змінився.

Тим часом відома українська правозахисниця та лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року Олександра Матвійчук у своєму дописі в соціальних мережах зосередилася на тому, чому місто взагалі дійшло до такого рішення. Вона запитувала, чому проєкт, який існував ще у 2023 році, не реалізували раніше, чому від нього вирішили відступити та чи справді влада перевірила всі можливі альтернативи. Водночас Матвійчук підкреслювала, що не заперечує необхідності зміцнювати енергетичну систему Києва, особливо після складної зими, але вважає, що це не має бути причиною уникати конкретних відповідей.

"Якщо альтернатив немає і мусимо жертвувати парком, то які гарантії, що все буде зроблено та запрацює до грудня? Проблема буде вирішена? Чи вистачить потужності самої котельні? Чи можлива її модернізація через близькість до житлових будинків?", — питала правозахисниця.

Серед іншого, Матвійчук наголошувала на цінності самих дерев. За її словами, частина з них могла рости близько ста років, тому рішення про їхнє знищення не можна сприймати як звичайні будівельні роботи. На її думку, спочатку місто мало переконатися у відсутності кращого рішення, адже якщо згодом з’ясується, що альтернативний маршрут був можливим, зрубані дерева вже ніхто не поверне.

Втім, не всі сприйняли позицію активістів однаково. Народний депутат Макс Нефьодов, навпаки, дещо розкритикував противників вирубки. Він порівняв позицію Олександри Матвійчук із підходом Ґрети Тунберг і запропонував подивитися на ситуацію з практичного боку: що мешканці Теремків вважають важливішим — збереження дерев чи гарантоване тепло взимку. На його думку, зелені насадження після завершення робіт можна відновити, тоді як резервне джерело тепла потрібне вже найближчої зими.

"Звісно, теплотрасу треба будо побудувати ще до війни. І звісно можна побудувати її під Окружною Дорогою, якщо її розрити. І взагалі нащо її будувати, якщо ракетою її можна зруйнувати (це реальний аргумент, не перебільшую)", — додав він.

Водночас активісти залишилися незадоволені результатами зустрічі з КМДА: попри оголошений мораторій, вони не отримали обіцяних дозвільних документів і технічних пояснень щодо вибору маршруту. Мешканці наполягають, що спочатку влада має надати всі матеріали та перевірити можливість прокласти теплотрасу іншим шляхом, а вже потім відновлювати роботи.

Також Фокус писав, що Анна Мінюкова закликала відомих українських блогерів спростувати інформацію про нібито використання на Теремках техніки, переданої Британією для ЗСУ. У "Київзеленбуді" пояснили, що техніку придбали у приватної компанії, а гуманітарною допомогою для військових вона не була.