Загроза для Карпат і ляпас від ЄС: як будівництво на полонині Руна зіпсувало звіт Єврокомісії
Прогрес України у сфері довкілля та зміни клімату Єврокомісія цьогоріч оцінила лише як "певний", хоча рік тому він був "добрим". Одним із чинників у звіті названо приєднання Міністерства довкілля до Мінекономіки, що ослабило адміністративну спроможність.
Оцінку прогресу України у сфері довкілля та зміни клімату Брюссель понизив: торік ішлося про "добрий" прогрес, тепер – лише про "певний". Рівень підготовки за цим розділом не змінився. Звіт Єврокомісія опублікувала 4 листопада в межах пакета розширення ЄС.
Адміністративна спроможність у сфері довкілля, за оцінкою Комісії, лишається ослабленою. Додатково на це вплинуло приєднання Міністерства довкілля до Мінекономіки. Брюссель радить чітко визначити повноваження відповідальних органів, забезпечити достатній штат і фахову експертизу, а також ухвалити закон про екологічний контроль. Корупційні ризики названо високими, насамперед у землекористуванні та лісовому господарстві.
Чого вимагають природоохоронці
Громадські організації закликають уряд відновити окреме Міністерство захисту довкілля та створити агенцію збереження біорізноманіття. Представник ГО "Терен" Петро Тєстов вважає навіть торішню оцінку завищеною.
"Зазвичай дуже дипломатична Єврокомісія цього разу прямо написала, що зниження пріоритетності охорони довкілля та об'єднання Міндовкілля з Мінекономіки сповільнили впровадження європейського природоохоронного законодавства. Ми неодноразово попереджали уряд про це, але там, схоже, вирішили, що десятки європейських директив і регламентів упровадяться самі собою. Без рішучих кроків для посилення природоохоронного блоку я не бачу, як до кінця 2027 року можна ухвалити всі закони й постанови, які пообіцяв уряд. За нинішніх темпів навіть затверджений план, який передбачає ухвалення екологічних законів аж до 2036 року, вже не виглядає реалістичним", – заявив він.
Що не влаштовує ЄС на Закарпатті
Занепокоєння Комісія висловила й через будівництво на природоохоронних територіях і ділянках без охоронного статусу. Природоохоронці пов'язують це з полониною Руна, де звели вітроелектростанцію, а під загрозою знищення опинилися червонокнижні види. За словами Тєстова, полонина входить до запропонованої території Смарагдової мережі "Полонинський хребет".
Голова громадської ініціативи "Голка" Ірина Федорів звертає увагу, що проєкт не можна дробити на частини, аби уникнути оцінки впливу на довкілля, тож у Карпатах оцінювати потрібно не лише вітряки, а й дороги та лінії електропередач. Законопроєкту про захист високогір'я, за її словами, досі немає, хоча пів року тому цього вимагали понад 26 тисяч українців. Під час виїзду на Руну 3 листопада інспектори, як повідомила Українська природоохоронна група, червонокнижних рослин не знайшли й пояснили це завершенням вегетаційного періоду; природоохоронці заперечують, бо частина зафіксованих ними видів – вічнозелені.
Раніше повідомлялося, що Єврокомісія має намір уже на початку 2027 року долучити комерційні супутникові потужності до програми Govsatcom. Так планують закрити прогалину до 2029 року, коли на повну потужність запрацює європейське угруповання IRIS².
Також повідомлялося, що Україна отримала від Єврокомісії 2,86 млрд євро в межах оборонного компонента кредитної програми Ukraine Support Loan. Ці кошти спрямують на закупівлю засобів ППО, дронів, ракет, радіолокаційних станцій, систем РЕБ та боєприпасів.