Піднебесна готується. Суворі уроки для Китаю з полів російсько-української війни

Дипломати, вчені й аналітики в один голос стверджують, що китайські стратеги засвоюють уроки з невдач Росії в Україні — починаючи від способів протидії західній "інформаційній війні" в процесі тайванського конфлікту і закінчуючи застосуванням "шоку та натиску", щоб швидко придушити сили опору острова.

Фокус переклав новий текст інтернет-видання inquirer.net присвячений російсько-українській війні й тому, які уроки може засвоїти з неї Китай.

Росія загрузла в трясовині війни: суворі уроки для Китаю

Китайські військові експерти обговорюють конфлікт у приватних листуваннях, висловлюючи свою думку щодо участі Заходу в Україні та причини невдач Росії.

Їхні висновки поки що не з'явилися в офіційних військових журналах чи державних ЗМІ, проте нездатність Росії швидко розгромити українську армію і побоювання щодо того, чи зможуть китайські збройні сили ефективно проявити себе на практиці, — ось головні теми для обговорення.

"Багато китайських експертів стежать за цією війною, ніби уявляючи собі, як би вона розвивалася, якби сталася між Китаєм і Заходом", — каже пекінський дослідник у сфері безпеки Чжао Тун із Фонду Карнеґі за міжнародний мир.

На ранніх етапах війни підхід Росії не зміг придушити українські сили, що надихнуло міжнародне співтовариство втрутитися в ситуацію, допомагаючи Україні розвідданими, озброєнням і спробами економічної ізоляції Росії.

"Ймовірно, Китаю варто замислитися про проведення спочатку більш потужної та всеосяжної операції, щоб шокувати і застати зненацька сили оборони Тайваню, так забезпечивши собі серйозну перевагу", — посилається Чжао на спостереження китайських стратегів.

За його словами, досягнення такої переваги "відіб'є сил противника бажання втручатися".

Сінгапурський учений Коллін Кох стверджує, що такий крок стане проблематичним для Народно-визвольної армії Китаю.

"Якщо надмірно "шокувати і залякати" Тайвань переважною силою на початкових етапах війни, може бути багато жертв серед цивільного населення", — говорить Коллін Кох, співробітник Школи міжнародних досліджень імені С. Раджаратнама. Це ускладнить окупацію і посилить протидію міжнародної спільноти.

"Китайцям не варто плекати ілюзії, що на Тайвані їх будуть зустрічати як визволителів, постачати і допомагати їм", — додає він.

Крім того, Тайвань має потужніший ракетний потенціал, ніж Україна, що дозволить завдавати попереджувальних ударів по китайських об'єктах або атакувати їх одразу після вторгнення.

Ні міністерство оборони Китаю, ні Управління у справах Тайваню Китаю не відповіли на прохання дати коментар.

Російські війська вторглися у східну Україну 24 лютого, зустрівши жорсткий опір, перетворивши міста та селища на руїни, втративши тисячі солдат, а також танки, вертольоти та літаки. Цього тижня британські чиновники підрахували, що загинуло 15 тисяч російських військовослужбовців; інші джерела називають більше число.

Понад 5 мільйонів людей втекли з країни після початку так званої "спецоперації" щодо роззброєння України та захисту її від фашистів. Україна та західні уряди кажуть, що це хибний привід для загарбницької агресивної війни президента Володимира Путіна.

Двоє вчених і чотири дипломати стверджують, що китайських стратегів непокоїть, як саме Росія збирається протистояти непрямій військовій допомозі Заходу. У тайванському сценарії Китай зіштовхнеться з аналогічною проблемою.

За словами Чжао, китайські експерти приватно міркують про те, що Пекіну необхідно приділяти більше уваги так званій інформаційній війні, яка ускладнила становище Росії на полі бою.

Крім економічної ізоляції Росії, дипломатичні зусилля Заходу на тлі повідомлень про звірства у зоні бойових дій полегшили надання допомоги Україні й ускладнили пошук зовнішньої підтримки для Росії.

Чжао стверджує, що для китайських стратегів одним із найважливіших складників поточного конфлікту є здатність західних країн "маніпулювати міжнародною думкою відповідно до своєї точки зору та кардинально змінювати реакцію міжнародної спільноти на війну".

Деякі китайські стратеги вважають, що контроль за інформацією створив невиправдано негативне враження про дії Росії.

"Зараз точиться багато дискусій про те, що Китаю необхідно приділяти велику увагу цій інформаційній сфері", — каже Чжао.

Тайвань не Україна: чому штурм непокірного острова буде складнішим, ніж авантюра Кремля

Деякі аналітики зазначають, що кампанія в Україні тривала задовго до вторгнення російських військ наприкінці лютого, причому Росія нарощувала свої сили на кордоні протягом кількох місяців. Ці дії легко відстежували приватні розвідувальні фірми за відкритими джерелами, а уряди США й інших країн неодноразово висвітлювали розвиток ситуації.

"Тайвань — набагато складніше завдання у плані матеріально-технічного забезпечення, ніж Україна, і підготувати непоміченими сили вторгнення такого масштабу буде неймовірно складно", — упевнений Олександр Нілл, керівник стратегічної консалтингової компанії у Сінгапурі.

До того ж китайські військові лідери десятиліттями зверталися до Москви не лише за зброєю, а й за структурною і командною доктриною.

В останні роки російські та китайські війська проводять все більш інтенсивні спільні навчання, зокрема великомасштабні загальновійськові маневри у Росії у вересні 2020 року.

Проте стратегічні результати цієї співпраці дуже сумнівні. У 2012 році НВАК перейняла модель підрозділів, аналогічну російським батальйонним тактичним групам (БТГ) — нібито швидким, маневреним і самодостатнім. Але зрештою російські БТГ ув'язнили в Україні й виявилися вразливими для атак.

Росія також важко координує участь кількох військових округів у війні. Китайські аналітики побоюються, що вторгнення Китаю через Тайванську протоку, яке багато хто вважає набагато серйознішим військовим викликом, зіткнеться з аналогічними проблемами, оскільки для цього потрібна злагоджена взаємодія нещодавно сформованих командувань Південного, Східного та Північного театрів.

Російські війська в Україні страждають від проблем у командуванні та низького морального духу. Аналітики поки не знають, як китайські війська, які не брали участь у боях із моменту вторгнення у північну частину В'єтнаму в 1979 році, проявлять себе в сучасному конфлікті.

"Ми спостерігали тривожні ознаки недисциплінованості російських військ. Це нагадує нам, що ми багато чого не знаємо про те, як поведуться китайські війська в умовах воєнного тиску, — говорить Нілл. — Незважаючи на всю їхню політичну індоктринованість, ми просто не можемо передбачити, наскільки стійкими вони виявляться".

Важливо

Джавеліни та морські міни. Який досвід із війни Росії проти України отримують Китай і Тайвань