23 дні в Сєвєродонецьку: історія бійця ЗСУ про бої в місті, озброєння та найбільший страх

Український військовий Дмитро Хлазун опублікував історію виведення бійців із Сєвєродонецька.

За словами бійця, він був останнім, хто знімався з позиції на фланзі, а далі був лише ворог. У Сєвєродонецьку він пробув 23 дні.

"Поступово мозок намагається підвантажити та переварити, що трапилося зі мною за ці 23 дні, поки не дуже виходить, але спробую зафіксувати думки на майбутнє", — написав Дмитро.

Найбільший страх на фронті

Як зазначає Хлазун, прибув до Сєвєродонецька він 2 червня на позицію "Пітбуль" — це 10-поверхова будівля. Вже за кілька днів вона повністю "складеться", а бійці встигли вчасно покинути будову, перейшовши на іншу позицію.

Найбільшим страхом для військового на фронті було не стати баластом для побратимів і не "обоср*тися". Бої в Сєвєродонецьку комбат батальйону "Свобода" називав набагато жорсткішими, ніж у Донецькому аеропорту. Водночас у Рубіжному було ще важче, за годину бійці налічували до 500 прильотів із різної зброї.

Про чергування та паритет зброї

Дмитро Хлазун пише, що перше його чергування тривало годину і пройшло відносно спокійно. Тільки о першій ночі він побачив як метрів за 400 падають фосфорні заряди (ймовірно, йдеться про запальні боєприпаси до РСЗВ, — Фокус).

"Наче золотий водоспад у сповільненій зйомці. На якийсь момент навіть залюбувався і задумався, як така гарна річ може робити стільки болю", — продовжує Дмитро.

Під час наступного чергування він уже зіткнувся з обстрілами з мінометів, артилерією та РПГ. Було страшно, проте це не так страшно, як паніка від перших втрат у вигляді загиблих та поранених.

Військовий каже, що був період, коли практично не було української артилерії та танків приблизно з 2 по 7 червня. Почуття, що немає можливості відповісти на удари, дуже пригнічувало. З 7 червня почала працювати українська арта, танки, також прибули бійці Сил спецоперацій. Було відчуття, що ще трохи зброї, і можна було б відбити ворога.

У середньому було так — 3-7 пострілів із танка по 20-30 разів із перервами у кілька хвилин. Український танк виходив на 2-7 пострілів, а потім ховався. Плюс-мінус також працювала і артилерія.

Водночас ЗС РФ не виходили на прямий бій. Здебільшого це хаотична стрілянина з 300-500 метрів після роботи артилерії.

У бійців на його позиції були автомати АК, кулемети ПКМ, гранатомети Matador, кілька NLAW, Javelin не було, були міни та ВОГи у достатній кількості. Також він бачив два танки, але точної кількості важкої зброї не знав.

Нагадаємо, українські військові вийшли з Сєвєродонецька через його тотальну руйнацію міста з метою зберегти життя бійців. Одне з останніх відео у Сєвєродонецьку опублікував боєць "Інтернаціонального легіону" 24 червня.