Усередині українського наступу: WP опублікував деталі визволення Харківської області (фото)

21-річний боєць ЗСУ Олег у серпні отримав наказ — пройти до 80 км углиб захопленої території Харківської області. Спершу він подумав, що це сумнівна та безглузда операція, проте її підсумок став одним із проривів у російсько-українській війні. Деталі операції опублікували у The Washington Post.

Українських військових зібрали в одному із сіл, де їм видали нові накази. Бійці повинні на високій швидкості в зухвалому та надсекретному контрнаступі атакувати в районі між кордоном з РФ та Ізюмом. Спочатку бійці вважали наказ безглуздим. Однак після важких літніх втрат війська РФ були виснажені. До того ж успішно пройшла українська операція з дезінформації ворога. Публічно озвучувалися плани йти у наступ для визволення Херсона. РФ перекинула туди свої сили й Харківська область стала вразливою.

Контрнаступ української армії був необхідний, оскільки РФ вибивала Україну на сході та півдні країни після поразки під Києвом. ЗСУ потребували наступу, щоб показати свою здатність йти в атаку. Вересневий контрнаступ виявив погану координацію, недоукомплектованість і погане оснащення військ ворога. Це шокувало Кремль, а прихильники України побачили, на що йдуть їхні мільярди доларів.

Журналісти реконструювали контрнаступ ЗСУ у Харківській і Херсонській областях. Для цього вони провели 35 інтерв'ю з українськими військовими, владою і чиновниками зі США та Європи.

Звільнення Харківської області — як це було

Одним з авторів контрнаступу був генерал-полковник Олександр Сирський. Він заявив, що операція змінила ставлення партнерів до України.

"Наші відносини з усіма нашими партнерами одразу змінилися. Вони побачили, що ми можемо здобути перемогу — і допомога, яку вони надавали, ефективно використовувалася", — заявив Сирський.

В останні дні серпня генерал зустрівся з ключовими командирами бригад на оперативних зборах. Перед військовими постала 3D-карта Харківської області площею 48 метрів квадратних. Сирський почав показувати напрямки атак серед копій міст, пагорбів і річок. Разом з офіцерами вони обговорювали варіанти наступу, а також обговорювали найгірші сценарії.

Сирський каже, що десь з весни він розглядав Харківську область як уразливу територію для ворога. Географія і позиціонування російських сил переконали його в тому, що цього успіху можна досягти одним швидким ударом — в ідеалі настільки швидким, щоб ЗС РФ не встигла перегрупуватися.

ЗС РФ думали, що якщо в Ізюмі побудовано так багато оборонних рубежів, то "потрібно бути божевільним", щоб намагатися там просуватися. Ізюм був ключовим для військ РФ. Там було зосереджено до 18 тисяч військових, а також боєприпаси й озброєння. Спланувати операцію допомогла американська розвідка. З'ясувалося, що РФ перемістила свої найдосвідченіші частини в Херсон — дезінформація спрацювала.

"В історії воєн було багато випадків, коли атака на відволікальну вісь перетворюється на головну. Перспективи були там (у Харківській області), тому що… ворог абсолютно не очікував, що ми атакуємо саме в тому місці", — сказав Сирський.

Для успішного нападу командування ухвалило рішення посилити бригади гаубицями М777 та БПЛА. Була проблема з БК — у ЗСУ для операції було приблизно 32 500 снарядів, а за підрахунками генерал-майора Андрія Маліновського, могло знадобитися 100 000, якщо наступ затягнеться.

США допомагали точно встановлювати російські позиції, проте чиновники сказали журналістам, що вони не були сильно залучені до українських планів. Вони дізналися про операцію досить пізно.

Після схвалення операції Зеленським, рота Олега з 25-ї десантно-штурмової бригади разом з іншими групами пішли в атаку о 03:30 ранку 6 вересня. Перед цим із ЗС РФ масово били з РСЗВ М270. Ворог запанікував. ЗС РФ намагалися координувати свої дії між собою, але ЗСУ атакували пункти управління військами та склади боєприпасів. До того ж лінія фронту була широкою і всюди наступала українська армія, якій вдавалося прорватися.

За першу добу ЗСУ просунулися на 17 км і дійшли до Волохова Яру — це дозволило блокувати траси між Ізюмом і Балаклеєю. Щодня бійці рухалися дедалі далі вглиб захоплених територій. Однак, як зізнається сам Сирський, він не очікував каскадного обвалу всього фронту. Ізюм, Балаклія, а потім і Лиман були звільнені. Далі розпочалася операція зі звільнення Херсона — єдиного захопленого обласного центру. Після контрнаступу України Кремль пішов на мобілізацію і прискорив анексію чотирьох регіонів.

Нагадаємо, 23 вересня Фокус робив репортаж зі звільненого Ізюма після втечі військ РФ.

16 вересня журналісти WP опублікували листи солдатів ЗС РФ з Ізюма, які хотіли піти з армії через дизмораль і проблеми зі здоров'ям.