Без строку давності. Вбивства у полоні — воєнні злочини

Деморалізувати українців

Людина в українській військовій формі стоїть у посадці та закурює. Голос за кадром вимагає зірвати шеврон. Боєць вимовляє: "Слава Україні!" — у відповідь лунає автоматна черга.

Цей випадок убивства українського військовослужбовця, який потрапив у полон до російських військових, викликав величезний резонанс. "Ми знайдемо вбивць", — пообіцяв президент Володимир Зеленський. Багато світових медіа також написали про цей випадок. Наприклад, британське видання The Telegraph назвало українського солдата справжнім мучеником, який останні хвилини життя сміливо вимовляє: "Слава Україні!".

На відео, яке розповсюдили користувачі соціальних мереж, можна добре розглянути обличчя людини у формі. У нього рана над правою бровою та травмоване ліве око. Але хто це, вдається дізнатися не одразу. Лише наступного дня в 30-й окремій механізованій бригаді імені князя Острозького розповіли деталі про військовослужбовця та назвали його ім'я — Тимофій Шадура. Інформацію підтвердив Генштаб.

Шадура родом із Житомирщини, був мобілізований наприкінці 2022 року, мав бойовий досвід. Судячи з повідомлень рідних у соціальних мережах, зник безвісти 3 лютого в районі населеного пункту Залізнянське Донецької області неподалік від Бахмута, де тривають жорстокі бої. Нині тіло розстріляного — на окупованих теренах.

Одразу після появи відеофіксації вбивства Офіс Генерального прокурора та Служба безпеки України розпочали розслідування. А в Головному управлінні розвідки Міноборони припускають, що відео було знято й передано для публічного доступу з метою залякування українців.

"Це ще один прояв саме геноцидної війни та політики геноциду агресора — Росії. Росіяни опублікували кадри відеовбивства, щоб деморалізувати українців. Однак у результаті це лише додало як військовим, так і цивільним ненависті до Росії", — упевнений представник ГУР Андрій Юсов.

Розстріл беззбройного — воєнний злочин

"Подивившись відео, складно сказати, чи потрапив чоловік у полон, але видно — він точно був беззбройним. Не може людина одночасно курити й стріляти. Коли вбивають беззбройну людину — це однозначний і очевидний воєнний злочин. Можна говорити про позасудові страти, які росіяни застосовують із 2014 р. Стріляли, як ми бачимо, одразу кілька людей, які перебували поряд із "оператором", — каже адвокат об'єднання "Амбрела", фахівець із міжнародного права Андрій Яковлєв, який на прохання Фокусу намагається проаналізувати, що сталося.

Яковлєв додає, що під час війни відбуваються вбивства військовополонених.

"Відморозки можуть бути всюди, — продовжує він. — Я чув, що росіяни кажуть, що не братимуть у полон представників окремих підрозділів. Такі публічні заяви — також воєнний злочин".

Водночас важливо, як на повідомлення про воєнні злочини реагує держава та міжнародні інстанції, чи проводять розслідування.

"Ми говоримо про закони та звичаї війни, — продовжує Яковлєв. — Це — норми міжнародного гуманітарного права, які ґрунтуються на Женевських конвенціях, із додатковим протоколом включно, та Гаазьких конвенціях. Женевські, як правило, оберігають цивільних, а Гаазькі визначають методи й способи ведення війни. Додатковий протокол, про який я сказав, визначає правила поведінки в міжнародних збройних конфліктах. І ми можемо говорити про серйозні порушення цих правил. Серйозні порушення — це і є воєнні злочини. Римський статут, яким керується Міжнародний кримінальний суд, — це перший універсальний міжнародний документ, який вказує, де — воєнний злочин, де — злочини проти людяності, де — агресія, а де — геноцид. Убивство військовополоненого — це воєнний злочин, зокрема, вбивство того, хто здався без умов, склавши зброю, і, відповідно, не становить небезпеки для ворога. Чому ми думаємо, що сталося саме вбивство військовополоненого? Тому що, очевидно, він був під владою ворога".

А воєнний злочин не має строків давності. Тобто не важливо, коли буде встановлено особу, яка його скоїла, — через місяць чи роки, вона зазнає покарання.

В українському Кримінальному кодексі передбачено кримінальну відповідальність за порушення законів і звичаїв війни. Зокрема, йдеться про статтю 438. У ній згадується про "серйозні порушення законів і звичаїв, що застосовуються в міжнародних конфліктах", серед яких "убивство чи поранення комбатанта, який, склавши зброю або не маючи більше засобів захисту, беззастережно здався". Термін покарання за такий злочин — від 10 років позбавлення волі до довічного ув'язнення.

Практика Росії з 2014 року

Таке публічне вбивство полоненого військовослужбовця — це не перший випадок в історії російсько-української війни.

Наприклад, у січні 2015 року в боях за Донецький аеропорт був захоплений у полон Ігор Брановицький. За повідомленнями очевидців, після тортур і знущань у полоні добровільно визнав себе кулеметником, якого розшукують бойовики. Після цього його застрелив двома пострілами в голову російський терорист із Ростова-на-Дону на прізвисько "Моторола". Через кілька тижнів стало відомо про страту ще трьох бійців 30-ї механізованої бригади — Олександра Бердеса, Павла Плацинського та Василя Демчука, які потрапили в полон у боях за Дебальцеве в Логвиновому. Відео тортур також потрапило в інтернет.

"Після 24 лютого 2022 року українські військові тисячами потрапляють у полон росіян. І нам відомі випадки смерті в полоні. Більшість із них відбуваються через жахливі умови утримання, — каже координаторка правозахисної організації Медійна ініціатива за права людини Марія Климик. — Колишні полонені, звільнені в межах обмінів, згадують, що вони чули або стали свідками самогубств через сильні знущання та зґвалтування. Йдеться про молодих людей, які не витримують жорстокості. Також відомі випадки, коли військові не витримують фізично: їх б'ють, не дають достатнього харчування та води — у них зупиняється серце".

Марія згадує випадок, який стався навесні 2022 року в колонії №120 Волноваського району, відомої як Оленівка. Тоді в полон росіян потрапили понад тисяча людей 36-ї бригади морської піхоти, як мінімум одного з них було вбито в полоні.

"Коли він потрапив до Оленівки, вже був поранений — пережив у Маріуполі два авіаудари, отримав опіки обличчя, — продовжує Климик. — Його під час так званого прийому, як і всіх, били — але дуже сильно. І забили до смерті. І найстрашніше було те, що всі знали, що в колонію привезли автобус поранених — багато хто на милицях, із перев'язками, можна було б їх не чіпати — але ні, всіх почали бити, як і всіх інших… У хлопця забрали милицю та стали бити нею. Інші дивилися, що буде далі, коли хлопець помер, до охоронців підійшов начальник колонії та сказав щось на зразок того, що так бити не треба було".

Саме в колонії в Оленівці 29 липня 2022 року в одному з бараків пролунав вибух, під час якого загинуло понад 50 військовополонених — представників полку МВС "Азов", ще 70 було травмовано.