Снаряди із збідненим ураном для українських гармат: перевага та небезпека боєприпасів

Заступниця міністра оборони Великобританії Аннабель Голді 21 березня заявила про те, що на додаток до танків Challenger 2, її країна планує поставити для потреб української армії боєприпаси зі збідненим ураном.

Оскільки тема використання озброєння з радіоактивними речовинами є чутливою і завжди викликає підвищений інтерес в інформаційному полі, Фокус зібрав матеріал про влаштування снарядів з урановими наконечниками, їх ефективність застосування в реальному бою та можливі небезпеки в контексті забруднення навколишнього середовища та ступеня шкоди для здоров'я людини.

Після заяви представниці британського Міноборони російські пропагандисти зчинили галас, розцінюючи можливість постачання боєприпасів із збідненим ураном чи не як факт надання Україні ядерної зброї. Офіційні представники Кремля заявили про те, що цей крок з боку Лондона є черговою провокацією та спробою ескалації конфлікту, яка може призвести до трагедії світового масштабу.

На новину відреагував і сам президент країни-агресора Володимир Путін. Під час пресконференції після переговорів із китайським лідером Сі Цзіньпіном 21 березня він заявив, що якщо Великобританія зважиться на постачання уранових боєприпасів, то "Росія змушена буде реагувати відповідним чином", оскільки Захід, на думку Путіна, має намір застосувати зброю з ядерним компонентом.

Однак слід зазначити, що боєприпаси з збідненим ураном не класифікуються як ядерна або хімічна зброя, а їх застосування не заборонено міжнародними конвенціями, тому вони перебувають на озброєнні деяких армій світу, і насамперед держав з "ядерного клубу. Таким чином уранові боєприпаси є цілком штатною, а не якоюсь екзотичною зброєю.

Як улаштовані боєприпаси з урановими стрижнями

Застосування боєприпасів із збідненим ураном (ЗУ), перш за все, доцільно з точки зору високої ефективності, такі снаряди мають колосальну руйнівну силу та заборонну пробивну властивість, тому вони здатні пробивати найміцнішу броню сучасної бронетехніки та бетонні зміцнення противника.

Принцип роботи БОПС

Боєприпаси з урановими опереними серцевинами (БОПС), по суті, є різновидом підкаліберного снаряда. Він є "котушкою" з діаметром, рівним діаметру стовбура, всередині якої розташований урановий стрижень. Під час пострілу снаряду надається величезна кінетична енергія і оперений урановий сердечник, який розганяється до 1500 метрів за секунду, летить точно в ціль.

При зіткненні з поверхнею броні за рахунок величезної швидкості та високої щільності урану, осердя вагою всього близько 4 кг, пробиває метал або бетон, при цьому енергія снаряду частково йде на руйнування поверхні броні, а частково перетворюється на теплову. Таким чином заброньовий простір уражається розпеченими осколками серцевини — при попаданні в область розташування екіпажу бронемашини шанс вижити практично нульова, а попадання в боєукладку неминуче призведе до детонації боєкомплекту машини.

Історія створення боєприпасів із збідненим ураном

Ідею створення снарядів із збідненим ураном було висловлено ще інженерами Третього Рейху. Саме в нацистській Німеччині, яка до кінця війни зазнавала проблем з вольфрамом — основним металом, що застосовується в підкаліберних снарядах. Після Другої світової війни ідею почали розвивати американці і вже в 1979 році було розроблено та випробувано снаряд M735A1 – версія виробу M735 з урановим сердечником замість вольфрамового.

У процесі модернізації танка Abrams M1A1, на якій було встановлено 120-мм гладкоствольну зброю M256, було розроблено БОПС нового покоління з вищими характеристиками – M829. На початку нульових американські інженери вдосконалили цей боєприпас, який отримав назву M829A3, при цьому довжина сердечника зросла до 800 мм, а початкова швидкість — до 1550 м/с. Такий снаряд здатний пробити не менше ніж 700 мм броні з відстані 2 км. Нині для армії США розроблено снаряд M829A4, що входить до БК танків Abrams M1A2.

Що стосується застосування БОПС в британських танках Challenger 2, то тут йдеться про боєприпаси з збідненим ураном L26A1 і L27A1

Небезпека застосування уранових боєприпасів

Ще одним аргументом на користь використання уранових стрижнів у БОПС полягає у дешевизні їх виробництва, оскільки збіднений уран у великих кількостях є у країн, які мають ядерну зброю. Справа в тому, що в процесі виготовлення палива для реакторів і матеріалів для ядерної зброї природний уран проходить збагачення, для цього в ньому збільшують кількість ізотопу U-235. В результаті процесу збагачення залишається те, що називається збіднений уран, тому що в ньому знаходиться мала ізотопів U-235 та U-234.

Нині не вщухають дебати щодо токсичності збідненого урану, адже при вибуху снаряда утворюється пилова хмара, насичена окисом урану, який має канцерогенну дію на організм. Оборонне відомство США заявляє, що такі боєприпаси не можуть значно впливати на стан здоров'я людини, незважаючи на те, що ООН відносить збіднений уран до ядерних матеріалів II рівня.

Зазначимо, що американці неодноразово застосовували уранові боєприпаси в ході війни в Югославії та в Перській затоці, через що критикувалися з боку геополітичних противників.

Тим часом у публікації Комітету з питань роззброєння при ООН йдеться про те, що організація продовжує всебічне вивчення новітньої інформації, що наводиться в науковій літературі, про наслідки вдихання збідненого урану або його попадання в тіло людини, що виникає внаслідок цієї внутрішньої поразки. Комітет дійшов висновку, що жодних клінічно значущих відхилень, пов'язаних із впливом радіоактивного випромінювання збідненого урану, не було виявлено.

"Згідно з результатами досліджень, у проведенні яких брало участь Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), радіологічна загроза для населення та навколишнього середовища, створювана в результаті локального забруднення території дрібними частинками збідненого урану внаслідок застосування відповідних боєприпасів, не є значною", — сказано в повідомленні.

Проте фахівці з американського Інституту досліджень енергетики та навколишнього середовища в науковій роботі "Нові фактори ризику для здоров'я від урану" пишуть, що останні дослідження викликають серйозні побоювання, оскільки радіоактивне опромінення збідненим ураном завдає шкоди організму людини через властивості важких металів.

"Дослідження тварин і людей показали, що уран може міститися в змінних кількостях у скелеті, печінці, нирках, аналізах та мозку. До того ж досліди на щурах, яким імплантували таблетки із ЗУ, показали вміст урану в серці, тканині легень, яєчниках та лімфовузлах. поряд з іншими тканинами", — пишуть вчені.

Загалом вчені припускають, що наявність великої кількості ЗУ в організмі через його мутагенні та канцерогенні властивості може призвести до онкологічних захворювань, порушенням репродуктивних функцій та інших серйозних патологій.

Важливо

Гроші для України. Байден та Трамп знову будуть вирішувати рівень допомоги Україні