Система контролю над ядерною зброєю під загрозою "краху" через РФ і Китай, — НАТО

ядерна зброя, контроль, нато, контроль над ядерною зброєю, Єнс Столтенберг, стратегічна зброя, росія ядерна зброя
Фото: militarytimes.com | перевезення ядерних боєголовок

Захід має наново домовитись з "ворогами" щодо контролю над стратегічною зброєю, вважає голова НАТО. Одним з конкурентів він назвав Китай, що, за попередніми оцінками, матиме 1500 ядерних боєголовок до 2035 року.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг попередив, що глобальна система контролю над ядерним озброєнням перебуває під загрозою "краху" через дії Росії та Китаю. Про це повідомляє 18 квітня видання Politico.

Голова НАТО зробив свою заяву під час виступу на конференції з контролю над озброєнням, що була організована альянсом та Держдепартаментом США. Його заява прозвучала у контексті нещодавнього рішення Кремлю вийти із договору з США щодо контролю за ядерною зброєю.

"Ми стоїмо на роздоріжжі. В одному напрямку розташований крах міжнародного порядку контролю над озброєннями та необмежене поширення зброї масового знищення з вкрай небезпечними наслідками", — заявив він, дорікнувши на адресу Китаю та Росії.

Проте разом з тим Столтенберг додав, що попереду завжди є альтернативний шлях — "той, де ми проводимо роботу, якою б складною вона не була".

Виступаючи у вівторок, голова НАТО висловив стурбованість щодо поведінки Росії та Китаю.

"Кремль ухвалив рішення демонтувати контроль над озброєннями та підірвати стратегічну стабільність", — підкреслив генеральний секретар, вказавши на рішення Росії призупинити участь у новому договорі про СНО та рішення розмістити тактичну ядерну зброю в Білорусі.

За словами голови НАТО, Китай "швидко нарощує свій ядерний арсенал без будь-якої прозорості щодо своїх можливостей", тоді як "Іран та Північна Корея відверто розвивають свої власні ядерні програми та системи доставки".

"Ми маємо пам'ятати, що угоди про контроль над озброєннями укладаються не між друзями, — сказав Столтенберг, — вони укладаються між противниками".

За його словами, у довгостроковій перспективі НАТО необхідно буде переосмислити та адаптувати підхід до нашого найбільш небезпечного та конкурентного світу, маючи на увазі взаємодію з Китаєм, що, за оцінками, матиме 1500 боєголовок до 2035 року.

Ближче до кінця свого звернення Генеральний секретар альянсу назвав Росію "найпрямішою загрозою нашій безпеці", але визнав, що НАТО має й інші виклики.

Нагадаємо, 31 березня, президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що готовий прийняти в країні російську стратегічну ядерну зброю, проте наголосив, що таке рішення буде ухвалено на прохання Мінська.

На початку квітня прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що розміщення в Білорусі російської тактичної ядерної зброї стане відповіддю на наближення НАТО до кордонів Росії, що викликає "клопіт та переживання".