На кону безпека Європи: експерт розповів про проблеми в підготовці ЗСУ, — ЗМІ

Незалежно від того, якого прогресу ЗСУ досягнуть у найближчі кілька місяців, союзникам України необхідно зосередитися на підготовці бійців ЗСУ. Таку думку у своїй колонці для видання The Guardian висловив старший науковий співробітник Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень Джек Вотлінг, який спеціалізується на наземних військових кампаніях.

За його словами, важливо розуміти складнощі, з якими зіткнулася українська армія, якій доводиться долати добре укріплену т. зв. "лінію Суровікіна".

"Бойові зіткнення стають дедалі запеклішими — з важкими втратами особового складу і техніки по обидва боки барикад", — зазначає автор статті.

Як влаштована оборона ЗС РФ

Російські війська розміщені на кількох укріплених бетоном лініях, кожній з таких ліній передує 120-500 метрів мінного поля. При цьому їм надають потужну підтримку артилерія і бойові вертольоти, вони також захищені системою радіоелектронної боротьби й протиповітряної оборони.

У ближньому бою українські захисники в більшості випадків виявляються сильнішими, проте зазвичай пробратися до росіян, не зазнавши непоправних втрат, не вдається.

Складнощі окупаційних військ

Росіяни також стикаються зі складнощами. На південному фронті дислоковано близько 50 тисяч військовослужбовців ЗС РФ. Близько чверті з них постійно зайняті утриманням позицій і без необхідного резерву, і військ, що утримують фланги, їм буде складно. Але дефіцит особового складу відчувається тільки після кількох тижнів боїв.

У чому перевага ЗСУ перед ЗС РФ

Досконаліші, точніші гаубиці ЗСУ обмежують росіян у плані контрбатарейної боротьби. Постачання касетних боєприпасів нададуть Україні ще більшу перевагу в цьому відношенні.

Автор публікації зазначає, що спостерігав, що в американських військ виникали проблеми з виконанням бойових завдань під час навчань. Але Силам оборони України доводиться вчитися в реальних умовах.

Про те, що потрібно Україні для успішного контрнаступу, західні партнери з'ясовували з липня по вересень минулого року. Серед пріоритетів були: артилерія, інженерні можливості, тактична ППО, мобільність, а також колективна підготовка.

Мобільністю й артилерією українські війська забезпечені, але меншою мірою інженерними можливостями та тактичним ППО. Однак особливо помітний недолік у колективній підготовці: союзники роблять ставку на індивідуальну підготовку солдатів ЗСУ.

Про те, що Україні необхідні зміни в підготовці бійців, відомо з вересня минулого року, але рішення не було ухвалено до січня 2023-го. Українці отримали лише кілька місяців на освоєння західної техніки.

Ще одна проблема — велика частина підготовки не продумана. Індивідуально солдатів можна підготувати на території України. Але підготовку на рівні підрозділів проводити в Україні складно, оскільки полігони часто піддаються ракетним обстрілам.

Автор публікації особливо наголошує на бюрократичних складнощах. За його словами, бійці ЗСУ не змогли належним чином підготуватися на західних полігонах. На використання БПЛА накладаються нормативні обмеження, немає можливості використовувати власне ПЗ для управління вогнем, оскільки воно не сертифіковане НАТО.

Ці бюрократичні обмеження вказують на серйозну проблему для партнерів України. Майбутнє європейської безпеки залежить від результату української битви, а західні країни все ще використовують підходи, придатні для мирного часу. Особливо це помітно в тому, що стосується виробництва боєприпасів.

Нагадаємо, що Олексій Арестович заявив про дефіцит авто, кулеметів і автоматів у ЗСУ. За його словами, подібні складнощі близькі до того, з чим стикаються росіяни.

Також повідомлялося, що у Байдена оцінили постачання винищувачів F-16 в Україну, на що можуть піти місяці.