Воєнний фокус Російсько-українська війна Атака БПЛА на Москву та Підмосков'я

Насипи для "Панцирів": атаки українських дронів змусили РФ переглянути тактику ППО Москви

Західні експерти вважають, що спроби посилити захист Москви може призвести до концентрації військових сил і засобів навколо столиці. Це, зі свого боку, робить російську столицю привабливішою ціллю для нанесення ударів.

У зв'язку з почастішанням випадків атак БПЛА, особливо в Московському регіоні, російська влада розпочала істотну модернізацію системи ППО. Ця ініціатива призвела до створення нових позиційних споруд ППО, що являють собою укріплені насипи та вежі з металу й залізобетону. Це призвело до передислокації комплексів ППО "Панцир-С1", "Панцир-С2" і арктичних комплексів "Панцир-СА". Про те, наскільки ефективним буде "ноу-хау" росіян і які будуть його наслідки, йдеться в матеріалі Army Recognition від 5 вересня.

Експерти пишуть, що метою модернізації систем ППО є збільшення дальності й ефективності їхньої дії, а також виконання пропагандистської ролі щодо жителів Москви.

"Актуальність модернізації ППО обумовлена зростанням серії атак безпілотників із території України. Ці атаки включають удари по московському регіону, що є серйозним викликом безпеці Росії", — підкреслили оглядачі.

Вони припустили, що удари безпілотниками є частиною психологічної війни, спрямованої на створення паніки, невпевненості й підрив довіри населення до можливостей Збройних сил РФ.

Крім безпосереднього захисту від безпілотних літальних апаратів, нові структури ППО, як очікується, матимуть стратегічні наслідки для російсько-української війни. Річ у тім, що посилення протиповітряної оборони передбачає переміщення з передових позицій углиб країни невідомої кількості систем "Панцир", зокрема "Панцир-С1", "Панцир-С2" та спеціально розроблений для Арктичного регіону комплекс "Панцир-СА".

Створення нових позицій ППО щодня залучає значну кількість персоналу — від 1500 до 2000 осіб, а процес створення кожної позиції, включно зі встановленням модульних будівель для особового складу, займає до чотирьох днів.

Акцент на захисті Москви може призвести до концентрації військових сил і засобів навколо столиці. Така концентрація робить Москву привабливішою ціллю для супротивників РФ, які прагнуть завдати шкоди російському військовому потенціалу, оскільки стаціонарний характер цих споруд може зробити їх уразливими для точних ударів, зокрема й дронами-камікадзе.

Що стосується 10-метрових висотних споруд, то вони сприятимуть збільшенню зони дії РЛС. Наприклад, якщо розмістити радари на 10 вище за рівень поверхні, то зона дії РЛС збільшиться з 33 км до 42.

Нагадаємо, вночі 5 вересня Москву атакували безпілотні літальні апарати. У зв'язку з цим у російській столиці затримали 22 авіарейси, а пізніше Міноборони РФ відзвітувало про три збиті БПЛА.