У Мінфіні Німеччини не підтримують обов'язковий призов до армії: міністр назвав причину

армія ФРН, призов до армії, бундесвер, війна, Борис Пісторіус
Фото: DW | Крістіан Лінднер

На думку Крістіана Лінднер, посилений запас є кращою альтернативою призову, активні розмови про який знову активізувалися.

Голова німецького Міністерства фінансів Крістіан Лінднер не підтримує пропозицію щодо повернення обов'язкового призову до армії, оскільки вважає це економічно невигідним. Про це йде мова у матеріалі видання Spiegel.

Зокрема, аргументуючи свою позицію, чиновник зазначив, що, враховуючи процес старіння суспільства і нестачу робочої сили, економічні витрати на загальну військову повинність були б досить значними.

До того ж німецький міністр наполягає на посиленні військового резерву бундесверу. На переконання Лінднер, посилений запас може стати кращою альтернативою призову, активне обговорення якого нещодавно відновилося в суспільстві з новою силою. Керівник Мінфіну ФРН вважає, що у громадян повинна бути можливість на добровільній основі взяти на себе зобов’язання регулярно бути доступними для бундесверу впродовж більш тривалого періоду часу разом із продовженням їхньої цивільної кар’єри.

Важливо
"Росія не повинна досягти своїх цілей": міністр фінансів ФРН запевнив Україну в підтримці

"Наші збройні сили повинні бути високоспеціалізованими та міцними. Це потребує заповнення наявних посад та покращення здатності здатність бундесверу для вербування резервістів", — додав він.

Окремо міністр вказав на необхідність посилення кіберзахисту. Також Крістіан Лінднер вважає, що через напад Росії на Україну мирний порядок на європейському континенті в цілому поставлений під сумнів.

5 березня низка німецьких ЗМІ привела слова міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, згідно з якими до осені 2025 року потрібно повернути обов'язковий призов в армію. Разом з цим чиновник він нібито вивчає можливість впровадження шведської моделі призову.

До того ж 28 березня стало відомо, що Україна отримає від Німеччини новий великий пакет військової допомоги. У бундесвері зазначили, що він складається з двох напрямків. Насамперед мова йде про кошти, виділені в межах ініціативи федерального уряду зі зміцнення безпекового потенціалу. Водночас матеріали постачаються із запасів Федеральних збройних сил.