Дрони в українському тилу: як "Орлани", Zala та SuperCam наводять ракети РФ, і як з цим боротись

За останні кілька місяців російські окупанти опублікували щонайменше з десяток випадків, коли їхні дрони діяли в межах прифронтових районах: Запоріжжя, Харків, Суми, Одеська область. Зазвичай такі відео показують ураження українських обʼєктів, при тому складається враження, що дрон спокійно літає над містами й фіксує прильоти. Саме тому Фокус вирішив розібратися, як російським дронам вдається залітати в український тил на відстань 40-60 км й наводити ракети на різні обʼєкти.

Харків, Суми і Запоріжжя під прицілом – куди залітають російські розвідувальні дрони

Окупанти мають декілька типів розвідувальних безпілотників, які можуть залітати на відстань до 100 км вглиб української території. Серед них Zala, "Орлан" та SuperCam. Відтак, якщо скласти мапу зону ризику, то ворог може залітати на значну територію включно з обласними центрами: Суми, Чернігів, Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг, Одеса.

Варто зауважити, що це не означає, що російські безпілотники можуть всюди безкарно діяти. Все залежить від засобів ППО, РЕБ, РЕР та інших, які можуть виявляти і уражати ворожі безпілотники в конкретному регіоні. Відтак мапа є лише умовним позначенням, куди теоретично можуть залетіти ворожі дрони і за умови їх пуску максимально близько до лінії зіткнення.

Якими засобами ЗС РФ наводять і атакують український тил

В російському телеграм-каналі "Хроника оператора БпЛА" пишуть, що ЗС РФ по суті використовує аналог української звʼязки БПЛА Shark плюс реактивна система залпового вогню HIMARS. Російські дрони "Орлан-30" можуть наводити міномети з 240-мм мінами "Смельчак" (до 10 км) чи артилерійські розрахунки зі 152-мм керованими снарядами "Краснополь" (до 25 км). Крім того, ці машини здатні вказувати цілі для авіаційних ракет Х-38МЛ на відстані до 40 км.

Розвідувальні дрони Z-16 (раніше ZALA-421-16E/HD) вишукують у тилу об'єкти, які можуть уразити баражувальні боєприпаси "Ланцет" — їх дальність польоту складає 30-40 км залежно від моделі. SuperCam S350 наводять куди далекобійнішу російську зброю: РСЗВ "Торнадо-С" добиває на 150 км, а ракети "Искандер" летять взагалі на 500 км. Ймовірно, в армії РФ є й інші зв'язки БПЛА та засобів ураження, які дозволяють бити по українському тилу.

Також безпілотник "Орлан-10" здатний наводити реактивну артилерію, зокрема РСЗВ "Торнадо". БПЛА передає координати цілі й корегує вогонь артилерії. Російський "Орлан-10" має дальність до 120 км й здатний перебувати у повітрі до 16 годин. Дрон може функціонувати без GPS чи ГЛОНАСС, бо йому можна запрограмувати маршрут заздалегіть.

Військовий та експерт з радіозвʼязку Сергій Бескрестнов із позивним "Флеш" наводить ще одну звʼязку — дрон SumerCam, який фізично менший за "Орлан". Він може залітати в український тил і його важко уразити. Саме таким чином окупанти змогли відстежити частину комплексу Patriot і стоянку гелікоптерів в 40-50 км за лінією фронту. До того ж дрони отримали технічні засоби, яки дозволяють шукати засоби зв’язку на землі, котрі працюють у діапазонах радіохвиль 2.4 ГГц та 5.8 ГГц. На цих хвилях, зокрема, працюють термінали супутникового зв’язку Starlink.

Які обʼєкти можуть стати ціллю для росіян

Російські телеграм-канали та Міноборони РФ публікують відео ураження нібито українських військових обʼєктів. Деякі із заяв неможливо перевірити, але в Сумах, наприклад, були уражені гаубиці Д-20. Супутникові знімки показували, що вони стояли там до початку повномасштабної війни, тому ймовірно, не підлягали відновленню.

Отож потенційними цілями для російських ракет і дронів може бути:

• скупчення сил та засобів;
• засоби ППО;
• військові обʼєкти;
• енергосистема;
• цивільні обʼєкти;
• військова техніка.

Чому російські дрони опиняються в українському тилу

Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський пояснив Фокусу, чому так багато безпілотників останнім часом опиняються в тилу Сил оборони. Якщо говорити про систему моніторингу наземних обʼєктів, то найкраще БПЛА працюють або дуже близько до землі, або на висоті близько 5 км, але з якісною оптикою. Вони дозволяють бачити позиції ворога, аналізувати можливі логістичні шляхи і багато інших речей.

"Після знищення літаків А-50, Росія почала катастрофічно потерпати від відсутності інформації на прифронтовій зоні внаслідок того, що в них перестали працювати радіолокаційні системи з ДРЛО. До цього теж літали БПЛА, але не так активно. Тому вони зараз активно почали використовувати безпілотні системи, щоб отримати більше інформації. Саме тому ми зараз бачимо велику кількість використання таких систем. Але не треба забувати, що вони публікують успішні операції, удари по Запоріжжю, наприклад. Ми можемо казати, що тут є суто психологічний тиск, а також необхідність отримування інформації. БПЛА дозволяють отримувати більше цікавої інформації", — зазначив Анатолій Храпчинський.

Молодший сержант Збройних сил України та оператор БПЛА Олександр Карпюк у своєму пості 8 квітня розказав про нові технології дронів РФ та тактику їх застосування, що дозволяє безперешкодно вести аеророзвідку в українському тилу. Літальні апарати не тільки збирають цінну інформацію про розташування об'єктів, але й наводять удари ЗС РФ.

Російські інженери покращили конструкцію своїх розвідувальних безпілотників, таких як Zala, "Орлан", SuperCam, додавши додаткові системи навігації, які не можуть придушити українські засоби радіоелектронної боротьби. Одна з них дозволяє БПЛА визначати своє положення за двома радіомаяками, розташованими за радіогоризонтом і невидимі для засобів радіоелектронної розвідки. Вони передають свої координати, а БПЛА розраховує час, потрібний сигналам, щоб дійти, а потім відстань до маяків і власне місцеперебування з точністю до квадратного кілометра.

Для уточнення позиції використовується допоміжна оптична система навігації. Безпілотник робить знімок камерою, а потім звіряє його із завантаженими у бортовий комп'ютер мапами місцевості, визначає точки-орієнтири, а потім доволі точно вказує місцеперебування у повітрі.

За словами Олександра Карпюка, це буквально "ламає" систему РЕБ України і дозволяє росіянам не зважати на придушення систем навігації. Розвідувальні дрони у режимі радіомовчання долають 30-40 км, залітають в український тил, де немає ніяких радіоперешкод, вмикають зв'язок і вже звідти передають дані. Доки Сили оборони помітять загрозу і спробують збити літальні апарати — вони вже наведуть ракети на військові позиції.

"Ви думаєте, це якась секретна інформація? Цю інформацію офіційно вказували росіяни у своїх презентаціях по БПЛА ще 7-8 місяців тому. Це просто було з нашої сторони проігноровано", — заявив Олександр Карпюк.

Ігор Криничко, голова наглядової ради українського підприємства Skyassist, яке виробляє військові розвідувальні БПЛА "Сірко" та "Сірко-2", у бесіді з Фокусом зазначив: будь-яка система, яка допомагає пристрою вірно позиціювати себе у просторі, є надзвичайно корисною та необхідною, особливо для військових задач. Над такими системами працюють у всьому світ, в тому числі й у Росії. Розробники в Україні також працюють над розробкою різних систем навігації.

"Маяк — це за своїм принципом є GPS на землі. Тобто за допомогою вимірювання відстані борту до маячків, використовуючи метод тріангуляції , з’являється можливість визначити координату знаходження літака. Кількість маячків напряму впливає на точність визначення місця положення. Саме тому, при використанні супутникової навігації потребується щонайменше 4-5 з’єднань. У випадку застосування маячків, їх кількість не може бути менше двох", – пояснив Ігор Криничко.

Безумовно, використання маячків для навігації супроводжується додатковими незручностями. Для більш-менш точного позиціонування необхідно щоб маяки були рознесени друг від друга на значні відстані. Ці відстані вимірюються декількома километрами. Тобто для підготовки до виконання завдання, необхідно заздалегідь розвести маяки, а після роботи їх треба ще забрати. Під час бойової роботи це буває достатньо проблематично. Але можливість отримати додаткові можливості навігації варте того.

"Багато спілкуюся з військовими по всьому фронту. Не можна сказати, що маячки масово встановлюються, але вони є", – підкреслив Ігор Криничко.

Як пояснив Ігор Криничко, оптичні системи навігації, це насамперед отримання та обробка (аналіз) відеопотоку. Є кілька основних принципів оптичної навігації, які можуть використовувати безпілотники для визначення свого положення у просторі. Перший варіант — коли аналіз дозволяє розпізнати орієнтири на відео та співставити їх з орієнтирами на карті. Таким чином навігаційни система має можливість визначити своє положення.

Інший спосіб, коли відбувається аналіз зміщення якоїсь умовної точки на відео. Такий аналіз дає додаткову інформацію інерційній системі навігації, що значно підвищує точність позиціювання. Є третій шлях, коли машина йде за маршрутом і записує у свою пам’ять відео над якими пролітає, а потім повертається орієнтуючись за раніше записаною інформацією. Це не вичерпний список використання аналізу відеопотоку.

"Тут стільки варіантів використання оптичного аналізу, що короткою статтею не обійдешся!", — підкреслив Ігор Криничко.

Як боротися з російськими дронами-розвідниками

Фокус запитав у експертів, що Україна може протиставити розвідувальним БПЛА, невразливим до засобів РЕБ. Як виявилося, є способи завадити їм як на підльоті, так і в самому тилу. Як пояснив Анатолій Храпчинський, безпілотникам типу "крило" не обов'язково потрібна супутникова система навігація GPS, бо вони стабілізуються у повітрі фізичним чином, тобто потоком повітря, і придушення засобами РЕБ їх не збиває. У випадку коптерів придушення навігації на певній ділянці маршруту теж особливо нічого не зробить, якщо пілот зберігає керування апаратом. Засоби РЕБ можуть відрізати зв'язок між оператором і самим дроном, але якщо безпілотник збирає інформацію в автоматичному режимі, наприклад, протягом години, а потім повертається і надає дані, то все інакше, адже придушення не може перервати сам процес збору.

"Інша справа, коли літак знаходиться у повітрі й картинка передається онлайн. Ми бачимо, наприклад, удари по важливих і чутливих обʼєктах на території України. Треба не забувати, що ми бачимо вже кінцевий результат. Цілком ймовірно, що вони можуть знімати відео навіть не маючи звʼязку з апаратом. Але проблема дійсно є. Треба збільшувати кількість засобів радіоелектронної боротьби, щоб придушувати можливості розвідувальних БПЛА, але й фізичне знищення теж можна було б робити", — поділився думкою авіаційний експерт.

Ігор Криничко підтвердив, що наразі важко нейтралізувати російські безпілотники, які долають завісу РЕБ і опиняються в українському тилу. Головна проблема полягає у відсутності дієвих і недорогих засобів ураження.

Щодо використання засобів радіоелектронної боротьби. Навіть якщо росіяни знайшли спосіб обходити засоби РЕБ, їх не можна вимикати, запевнив Ігор Криничко. У такому випадку українські війська просто полегшать життя ворогу, а це не припустимо.

За його словами, засоби радіоелектронної боротьби є різні, і вони по різному діють на безпілотники. Одні глушать супутникову навігацію, другі — сигнали відеозв'язку, щоб оператори не бачили, що відбувається, треті — системи управління. Є також системи, які дозволяють підмінювати координати та обманювати навігаційні системи літака.

"Наш ворог напав на нас, маючи напевно одну з найпотужніші засоби РЕБ у світі. Ми були змушені доганяти їх як у технологіях боротьби з РЕБ так й у розробці власних засобів РЕБ. На сьогодні ми вже маємо певні успіхи на цьому фронті. Але технології РЕБ не стоять на місці і розвиваються з обох боків", — каже представник Skyassist.

Будь-який ворожий засіб розвідки, ближньої чи дальньої, є дуже небезпечним, продовжив Ігор Криничко, тому їх треба збивати. Це можна робити українськими засобами РЕБ, або просто фізично. Одним із засобів фізичного знащення аеророзвідників ворога можуть стати системи БпЛА-перехоплювачів.

Багато хто сьогодні думає про це, але задача непроста, бо потрібно виявити ціль, довести на перехоплювач до неї, забезпечити влучання засоба ураження по цілі тощо. Такі задачі перехоплення вже вирішені у "великій авіації", але вартість самих системи не співрозмірна з вартістю знищеної цілі. Навіть найбільш дорогий розвідувальний БпЛА ворога буде на порядок або на декілька порядків дешевшим. За словами Ігоря Криничко, необхідно розробити ефективні системи перехоплення, які будуть у однієї ціновій ніші, а бажано, щоб перехоплювач був набагато дешевшим за ціль.

"Наскільки я знаю, в Україні та і в інших країнах, вже працюють над такими системами", – поділився розробник БПЛА.

Засоби проти маяків

Щодо технології використання маяків, Ігор Криничко звернув увагу, що маяки мають активне випромінювання. Аналізуючи відстань до джерела, можливо вирахувати координати таких маяків, наприклад, за допомогою методу тріангуляції, а це вже крок до можливості знищення таких приладів. Дальність роботи маяків напряму залежить від потужності передавача. У середньому, вони можуть відправляти сигнали дронам на 20-30 кілометрів, можливо на 50, лишаючись відносно непомітними. Але чим на більшу відстань забезпечує така система навігації, тим більш радіопомітним вона стає. Відповідно, з’являється більше вірогідності на враження.

Виявити маяк — то половина справи, треба ще знайти, чим його ефективно уразити. Як натякнув розробник, тут можуть допомогти ударні дрони.

Засоби проти оптичної системи

Говорячи про системи оптичного аналізу, Ігор Криничко зазначив, що звичайні засоби РЕБ ніяк не можуть завадити роботі оптичної навігації. Річ у тому, що всі процеси такого аналізу відбуваються всередині самого безпілотного апарату, тобто ніякого радіоспілкування між наземною станцією та апаратом у повітрі не відбувається. А тому глушити їх — марна справа.

Зупинити таке обладнання зможе хіба що потужне електромагнітне випромінювання, яке буквально випалює електроніку, така зброя у світі розробляється, але поки масово не застосовується на практиці. Завадити ворожій оптиці можуть димові завіси або погодні умови, такі як туман.

"Системи оптичного аналізу — це, мабуть, найперспективніша річ. Маячки будемо знаходити, вони випромінюють, це відносно нескладно, якщо поставити за ціль. Але оптика така штука, що якщо є, що бачити і аналізувати то важко цьому якось завадити. Навіть у ночі є можливість бачити та аналізувати, наприклад, тепловізори, інфрачервоні камери нічного бачення дозволяють отримати необхідну інформацію навіть у темряві. Ворогу не буде як сховатись!" – висловився Ігор Криничко.

На думку Анатолія Храпчинського, доки російський розвідувальний безпілотник летить поблизу лінії фронту, його оптичну систему навігації можна нейтралізувати, засліпивши саму оптику. На літаках El Ai стоїть, наприклад, система повітряної оборони, яка направляє лазерний промінь на камеру і засліплює її.

"Ми можемо лазерними променями випалювати плату і борт стане сліпим", — підкреслив він.

Як боротися з дронами РФ у тилу

На думку Анатолія Храпчинського, протидія розвідувальним БПЛА має бути комплексною. Україна не може стріляти по ним дорогими ракетами ППО, може застосовувати засоби РЕБ, але це не гарантує позбавлення окупантів цінної інформації, зібраної під час польоту. Тому треба розглядати фізичне знищення безпілотників, це можна робити за допомогою стрілецької зброї, яка успішно збиває "Шахеди".

Але є маленькі за розміром БПЛА, тому їх буде складно уразити. Набагато кращим рішенням має бути пошук ударних дронів, які будуть наводитися на ціль і знищувати її. Експерт нагадав, що нещодавно оприлюднили новий тип ударного БПЛА (аналог російського "Ланцета"), який розганяється до 140 км/год і дозволяє знищувати в повітрі інші дрони. Його презентували президенту і показали удари по наземних цілях, але проти повітряних цілей він теж доволі ефективно працює шляхом підриву у повітрі або безпосередньому зіткненню з ціллю. Ще варто розглядати FPV-дрони, вони можуть рухатися на швидкості до 180 км, що дозволить знищити повітряну ціль.

"Якщо кажемо про знищення, то в будь-якому випадку мова йде про комплексне рішення. Придушення РЕБ, знищення в повітрі. Якщо казати про відстані, то вони можуть бути дуже різними, до 600 км, бо є деякі БПЛА, які мають можливості залітати вглиб. Але ми бачимо, що прифронтова зона страждає найбільше. Гарантовано до 100 км вони можуть залітати, але ж знову, для чого вони залітають. Може бути для інформації або відволікання ППО. Різні функції", — повідомив коментатор.

Є певні алгоритми, які вибудовують військові, на випадок появи ворожих розвідників у тилу. Бійці можуть щось побачити власними очима, але швидше за все сили ППО першими помітять безпілотник завдяки системам виявлення або систем радіоелектронної розвідки. Тоді має виїхати умовна група й уразити зафіксований обʼєкт у небі. Мобільна вогнева група може працювати як проти "Шахедів", так і проти розвідувальних БПЛА. Немає різниці чи це Zala, чи це "Орлан" або "Фортпост".

"Є потреба в їхньому знищенні і зараз це дуже актуально. Тобто виявили, а далі придушили або збили. Оборона обʼєктів має певних людей, які виконують певні задачі. Тому якщо ми кажемо про розвідувальні БПЛА, то їх треба виявляти і знищувати. Також ті самі Gepard можуть їх легко виявити і знищити", — запевнив Храпчинський.

На його думку, у тилу треба створити ще один ешелон протиповітряної оборони, який займатиметься саме виявленням невеликих літальних апаратів. Для цього треба створити високочастотне радіолокаційне поле, яке б на підході до міста виявляло б дрони. Вже існують певні системи, які дозволяють створювати таке поле на низькій висоті. Наприклад, така система є в американському комплексі HAWK, але треба створювати щільнішу систему, яка дозволить побачити "Орлан" на відстані 10 км, а не за 3-5 км, як зараз.

"Поки група виїде, незрозуміло, куди він вже долетить. Тому ми кажемо, що треба створювати систему, яка б виявляла і давала інформацію в певних секторах, де знаходиться система з таким радіусом дії. Далі знищуємо або стрілецьким озброєнням, або знищуємо іншим БПЛА", — каже експерт.

Аналоги в Україні

Не варто забувати, що в Україні вже є велика кількість власних моделей розвідувальних дронів, перевірених у бойових умовах.

"Є у нас аналоги, але й вироби значно цікавіші. Якщо хочете, ми можемо казати, що у нас є системи, які дозволяють залітати на глибину понад 1000 км і збирати певні розвідувальні дані. Всі тонкощі ми не можемо казати", — запевнив Анатолій Храпчинський.

Ігор Криничко розповів, що не тільки у росіян, але і у нас також на деяких виробах є системи, які використовують маяки для навігації на місцевості.

"Я бачив дію наших маячків, вони мають набагато більшу точність, ніж квадратний кілометр. Розвідники нашого ворога, ті ж SuperCam або Zala, мають можливість залетіти на відстані до 100 км. Але навігація за допомогою маяків ефективно діє на відстанях до 30-40 км. Є можливість збільшувати тактичний радіус дії, але це супроводжується необхідністю збільшувати потужність маяків та відповідно збільшувати енергетичний запас (акумулятори). Це збільшує незручності використання, та збільшує радіопомітність маячків. Як кажуть, точність навігації в кілометр… Квадратний кілометр – то дуже висока погрішність, насправді вона набагато менша. Знаю хлопців, які літають на українських комплексах машинах, там не так точно, як GPS, але точність похибка вимірюється десятками метрів, ніяк не кілометрами", – зазначив він.

Як зазначив Ігор Криничко, він не чув від українських військових, щоб хтось у Силах оборони використовував оптичні системи для навігації, але вони, ймовірно, можуть бути у розпорядженні підрозділів ГУР або СБУ. Інша справа, що такі системи потребують масового виробництва, саме його планують налагодити у Skyassist. Перші випробування показали обнадійливі результати. Незабаром підприємство обіцяє передати захисникам України власну технологію для безпілотників.

Завдяки новій системі оптичної навігації більше українських дронів зможуть обходити засоби РЕБ, залітати у тил ЗС РФ, щоб вести розвідку, наводити удари або самостійно знищувати цілі. Вона не просто точно вкаже безпілотнику, де він знаходиться, а ще й точно йти на ціль і виконувати завдання під час придушення всіх каналів зв'язку.

"Оптичні системи, на мій погляд, це один із найважливіших напрямків розвитку навігації безпілотних апаратів й не тільки. Наша компанія спрямовує багато зусиль на розробку систем оптичного аналізу. До 70% власного наукового потенціалу зайнято вирішенню саме цієї задачи. Для прискорення, ми залучили додатково високо фахових українських інженерів та відомі інжинірингові компанії зі Франції. Сподіваємося, що вже у найближчий час ми дамо своє рішення для наших користувачів. Насамперед, нашим Силам оборони. Всі наши розробки безумовно будуть використовуватись і на наших безпілотних авіаційних комплексах серії Sirko. Ми розуміємо, що крім массовості (а ми на сьогодні маємо можливість виробляти до 1000 бортів на місяць), необхідно дати функціонал який дозволить нашим військовим успішно виконувати бойові завдання. Наша концепція — робити массово, з достатнім функціоналом і не за всі кошти світу. В цьому сенсі, власна розробка систем оптичного аналізу (а не закупівля таких систем у наших закордонних друзів), значно підвищує можливості наших виробів, але не робить їх захмарно коштовними", — поділився голова компанії.

Важливо

"Не врятує від ракети": у Міноборони виступили проти встановлення цивільними засобів РЕБ