"Міні-Сталінград" під Харковом: польський експерт дав оцінку динаміці боїв у Вовчанську

Збройні сили РФ 10 травня почали наступальну операцію на Харківському напрямку. Хоча удар із самого початку був обмежений, сили вторгнення загрузли в боях за Вовчанськ, який став символом оборони на цьому етапі війни. Про те, як розвивалися події на цьому напрямку і яка динаміка боїв за Вовчанськ, розповів польський військовий оглядач Defence24 Міхал Брушевскі.

У матеріалі, опублікованому 13 червня, репортер зазначив, що росіяни, маючи перевагу в повітрі, тільки за минулий тиждень скинули на місто 36 бомб. У зв'язку із запеклими боями британська газета Guardian назвала населений пункт "міні-Сталінградом".

"Маючи перевагу в повітрі, командування (ЗС РФ) намагається прокласти шлях для піхоти, але, крім української оборони, його зупиняє річка Вовча, що протікає через місто. Саме вона частково позначає нову лінію фронту", — пише Брушевскі.

У результаті Вовчанськ виявився розділеним на дві частини: північну, зайняту російськими військами і зруйновану ними, і південну, яку люто захищають українці.

До війни у Вовчанську мешкало близько 17 тисяч осіб, більшість з яких було евакуйовано з початком бойових дій. Однак не всім вдалося уникнути захоплення: деякі жителі були використані російськими солдатами як живий щит або вбиті. За даними Guardian, тіла вбитих мирних жителів залишалися на вулицях, серед них був чоловік в інвалідному візку і добровольці, які намагалися допомогти евакуюватися.

Оборона міста і втрати противника

Бійці 57-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ, які обороняють Вовчанськ, повідомляли про щоденні вечірні та нічні наступи російської піхоти. Такі тактики в умовах сучасних технологій ведення бойових дій, що включають тепловізори та безпілотники, здаються застарілими.

Важливо

Росіяни вже облаштовують фортифікації на північ від Вовчанська, — DeepState (карта)

Також серед захисників і бійці батальйону "Ахіллес" 92-ї окремої штурмової бригади, які відповідають за повітряну розвідку й атаки безпілотників у місті.

Українцям протистоять підрозділи, зокрема, 138-ї гвардійської мотопіхотної бригади та кадирівці.

"За даними Києва, за перший тиждень наступальних операцій росіяни вже втратили 1 572 військовослужбовців і 263 одиниці техніки. Росіяни, зі свого боку, стверджують, що до 7 червня вони влаштували погром українських військ. За даними Кремля, втрати ЗСУ становили 6155 осіб і 24 танки", — пише Брушевскі.

Оперативні цілі та результати

Основною метою російської операції було створення буферної зони, відтіснивши українські війська від Бєлгорода і повернувшись до ситуації 2022 року, коли Харків перебував у зоні досяжності російської артилерії. Однак цієї мети не було досягнуто, і наступ застопорився.

На початку червня прессекретар військового угруповання "Хортиця" Назар Волошин заявив, що близько 70% Вовчанська перебуває під контролем українських військ.

Брушевскі підкреслює, що під Бєлгородом зосереджено близько 30 000 військовослужбовців РФ. Це занадто мало для взяття Харкова, але росіяни зараз направляють близько 3500 військ у першу лінію по двох осях наступу. Таким чином, у противника є резерви, щоб продовжити операцію, хоч і в меншому масштабі, зв'язавши підрозділи ЗСУ боями.

Зі свого боку російські військові блогери стверджують, що військам РФ нібито вдалося переправитися через Вовчу і створити плацдарм, однак вони виявилися б оточені під час спроби подальшого просування.

Насамкінець польський репортер пише, що Володимир Путін планував створити буферну зону, відтіснивши українські війська від Бєлгорода і повернувшись до ситуації 2022 року, однак цей план провалився, і Сили оборони успішно стримують російський наступ. Крім того, завдяки ударам по позиціях ракетних установок на території Росії кількість обстрілів Харкова вдалося скоротити.

Важливо

У РФ немає сил для успіхів на Харківщині, але можуть бути провокації в інших регіонах, — ДПСУ