Воєнний фокус Російсько-українська війна Переговори України та Росії щодо припинення війни

Можливий початок мирних переговорів — кінець 2024: що говорять західні дипломати і політики

Україні пора дослухатись до мирних планів, які пропонують інші члени міжнародної спільноти, написали журналісти. Час, коли можна повернутись до цього питання, залежить від ситуації на полі бою і навіть від здоров'я Путіна.

Серед західних партнерів України є думка, що перемовини про завершення російсько-української війни можуть початись в кінці 2024 року. Водночас не варто надто багато надій покладати по Глобальний мирний саміт у Швейцарії, на який сподівається президент України Володимир Зеленський. На думку партнерів, пора подивитись на пропозиції інших членів світової спільноти. Про деталі потенційних перемовин розповіло видання The Economist.

Журналісти видання поспілкувались з кількома анонімними співрозмовниками з України та з неназваної західної країни. Україну представляв народний депутат, член партії "Слуга народу". Західну країну — дипломат. Українець пояснив, що максимум уваги приділяється мирному саміту, який відбудеться 15-16 червня. Водночас на Заході не вбачають у цьому заході нічого особливо реалістичного і пропонують дочекатись кінця року. До тих пір, заявили анонімні джерела, зміниться ситуація на полі бою, щось може статись з президентом РФ Володимиром Путіним і стануть відомі результати виборів президента США.

"Кінець цього року є найранішою найближчою датою початку переговорів, а можливо, і набагато пізніше", — вказується у статті.

Щодо саміту Швейцарії західний дипломат зазначив, з яким ентузіазмом Зеленський та інші українські політики його організовували. Щоб схарактеризувати поведінку президента, співрозмовник The Economist використовував слова "дипломатична наївність", "максималізм", "завелика знервованість".

"Дипломатія не призначена для розваги. Це має бути серйозним", — наводяться слова іноземного посадовця, який скаржився на дії Зеленського.

Представник "Слуг народу" тим часом розповів журналістам про докладання максимуму зусиль до саміту — від його підсумків залежить надто багато. Людина, яка дала коментар The Economist, дотична до офісу президента, але ім'я не розкривається. Ця людина уточнила, що зі 160 запрошень відгукнулись 90, і пояснила, що українські вимоги, хоч і скорочуються, але "не розмиваються". Їх мають підтримати, оскільки йдеться про "антиімперіалістичну боротьбу".

"Ми кидаємо все на це. Кар’єра на кону", — заявив український нардеп.

Журналісти озвучили трьох інших перемовників, до яких, починаючи з осені, варто було б прислухатись Україні. Згадали пропозиції Саудівської Аравії, Туреччини і навіть Ватикану.

Війна з РФ — що відомо про мирні переговори

Зазначимо, у мережі можна відшукати заяви українських посадовців щодо можливості мирних перемовин у контексті "Формули миру" президента Зеленського чи пропозицій інших країн.

Весною Зеленський оприлюднив своє бачення кроків до миру. З його слів, спершу відбудеться мирний саміт, на якому сформулюють три основні пропозиції. Після цього їх передадуть РФ і далі можливо почати перемовини щодо завершення війни. Коли саме вони відбудуться, він не говорив. Поки що президент не коментував припущення анонімного західного дипломата щодо перемовин наприкінці 2024 року та щодо розгляду інших варіантів миру, окрім українського.

Путін 14 червня запропонував мир в обмін на частини Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської областей, які перебувають під контролем України. З його слів, війна може припинитись "хоч завтра", якщо виконають цю вимогу.

Терміни завершення війни поки що не коментували в офісі президента (ОП). Але радник голови ОП Михайло Подоляк зробив заяву у відповідь на чергову пропозицію президента РФ Володимира Путіна. Подоляк написав у X (Twitter), що такі пропозиції — це "стандартний набір агресора".

13 червня президент України розповів про телефонну розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Говорячи про це, політик зауважив, що можна розглянути китайський план миру. Але це станеться лише на умовах українського суверенітету і територіальної цілісності.