Китай попросив Іран розблокувати танкери з пальним: що відбувається у Ормузькій протоці (відео)
Китай офіційно звернувся до усіх учасників війни в Ірані, щоб відкрити Ормузьку протоку для руху танкерів з нафтою та газом, розповіло агентство Bloomberg. При цьому за лаштунками Пекін поспілкувався з залишками іранської влади, вимагаючи відкрити протоку. Протягом трьох днів протистояння палало 4-5 кораблів, а у мережі з'явились фейки про заблоковані танкери. Чи справді КВІР тримає під ударом 100-кілометровий прохід, яким близькосхідні енергоносії йшла в Китай та по світу?
Пекін може найбільше постраждати від війни в Ірані та від блокування Ормузької протоки, ідеться у статті Bloomberg. Крім прямих ударів по танкерах з нафтою, особливу стурбованість викликали, наприклад, іранські "Шахеди", які також атакували СПГ-термінал у Катарі, внаслідок чого припинив роботу один з найпотужніших заводів Рас-Лаффан. Фокус зібрав інформацію про ситуацію в Ормузькій протоці, з якою пов'язана інформація агентства про зростання світових цін на пальне.
Вдень 3 березня у мережі опублікували відео з кадрами, як запевняли, Ормузької протоки. На записі — близько 12 кораблів, які стоять на горизонті. При цьому в акаунті hubofintel, який поширив відео, запевняли, що вервечка танкерів — це наслідок блокування протоки через війну в Ірані. Втім, за годину OSINTери каналу Exilenova+ спростували такі заяви. З'ясувалось, що це кадри за 18 лютого 2026 році: їх зняли під час військових навчань Корпусу вартових ісламської революції (КВІР).
Війна в Ірані — підриви танкерів в Ормузькій протоці
Інформацію про ситуацію в Ормузькій протоці можна дізнатись на профільному ресурсі Marinetraffic, який відстежує кораблі у реальному часі за сигналами ідентифікаторів у мережі Automatic Identification System (AIS). Станом на 3 березня ресурс показує, що протока порожня, а по обидва боки стоять кілька десятків кораблів. Особлива велика чисельність суден — у східній частині, в Оманській затоці, тобто вони, ймовірно, порожні та йшли завантажуватись нафтою та пальним. Менша чисельність — у західній частині, у Перській затоці: кораблі можуть бути завантажені, але не наважуються вийти в Індійський океан.
У мережі є дані про мінімум п'ять кораблів, які загорілись в Ормузькій протоці з 28 лютого, коли почалась операція США та Ізраїлю в Ірані. Зокрема, є кадри з палаючим танкером Skylight: його підірвали 1 березня за 40 км від берегів Оману й отримали поранення четверо моряків. Крім того, горів танкер MKD Vyom. Згідно з даними медіа Оману, запалало машинне відділення й один моряк загинув. Також OSINTер з ніком MenchOsint уточнив, що могли отримати пошкодження кораблі Hercules Star, Athe Nova, Stena Imperative.
Ситуація в Ормузькій протоці
Старший радник головнокомандувача КВІР Ебрагім Джабарі 2 березня наголосив, що Ормузька протока закрита для проходження будь-яких кораблів, написало медіа Al Jazeera. Військовий заявив, що "жодна краплина нафти не покине регіон" і що Іран дочекається цін на нафту на рівні 200 дол.
"Протоку закрито. Якщо хтось спробує пройти, герої Корпусу вартових ісламської революції та регулярного флоту підпалять ці кораблі", — процитувало медіа слова топофіцера Ірану.
На інформаційному порталі Lloydslist повідомили про зміни трафіку через Ормузьку протоку. 27 лютого, за добу до початку війни в Ірані, нею пройшли 189 корабля, а 28 лютого — вже 72, а 1 березня — лише 17. Бачимо, що трафік упав на 92%. Також зауважили, що з вечора суботи через протоку не пройшло жодне судно. Після того, згідно з даними порталу, були одиничні кораблі й серед них — три судна тіньового флоту РФ. Згодом дані уточнили, наголосивши, що дані про повне блокування, про яке заявив Іран, "перебільшені", але рух скоротився на 80%.
Аналітики проєкту DeepState зауважили, що до війни в Ірані через Ормузьку протоку проходило 10,3 млн тонн вантажів, а після — лише 1 млн тонн. Також уточнили, що страхові компанії збільшили тарифи та вимагають додаткові доплати від 1500 до 4000 дол. за контейнер. Можливі наслідки цієї ситуації — покупці з Китаю, Індії, Європи, інших країн переорієнтуються на нафтовиків США, заходу Африки, Південної Америки і РФ.
Зазначимо, 2 березня речниця МЗС Китаю відповіла на питання щодо блокування Ормузької протоки через війну в Ірані. Посадовиця закликала усі сторони припинити стрілянину та відновити перемовини.
Нагадуємо, 3 березня військові ЦАХАЛ повідомили про удар по командному пункту КВІР у центрі Тегерану. Тим часом у мережі з'явились супутникові фото ядерного об'єкта Натанз, який потрапив під удари протибункерних бомб США.