МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Донати ЗСУ обернулися кримінальною справою: Binance передала РФ дані клієнта

Людина з відкритим додатком Binance
Платформа зберігає персональні дані та історію транзакцій клієнтів | Фото: Unsplash

Криптобіржа Binance передала російським силовикам персональні дані IT-фахівця Юрія Беленького та історію його транзакцій. У Росії його звинувачують у фінансуванні ЗСУ та "Азову".

Про це повідомляє російська правозахисна організація “Первый отдел”.

За її даними, Слідчий комітет РФ отримав від Binance детальний звіт про акаунт Беленького.

Беленький із 2015 року жив у Болгарії, але регулярно приїжджав до Росії. У вересні 2025 року його затримали в аеропорту Шереметьєво. Спочатку йому закидали “дрібне хуліганство”, а після виходу зі спецприймальника затримали повторно — вже за статтею про “фінансування тероризму”.

Спочатку йому закидали шість переказів на загальну суму 742,26 USDT (близько 34,7 тис. грн). Кошти нібито надсилали на потреби ЗСУ та полку “Азов”. Адресу криптогаманця опублікував журналіст Аркадій Бабченко.

Відео дня

У жовтні 2025 року Слідчий комітет направив Binance запит щодо шести користувачів, які переказували кошти на цей гаманець. У відповідь біржа надала дані Беленького від моменту реєстрації акаунта.

Згідно з матеріалами “Первого отдела”, у файлі були персональні дані, копії паспорта РФ і болгарського ВНЖ, фотографії з KYC, інформація про залишки на рахунках, депозити та виведення криптовалюти, P2P-операції, Binance Pay і історія входів до акаунта. Також містилися дані про пристрої, геолокацію та інші ідентифікатори.

Після отримання звіту російські силовики виявили ще дев’ять переказів на адресу Бабченка. За даними правозахисників, цю інформацію передали ФСБ для вирішення питання про порушення справи за статтею про «державну зраду». У підсумковому обвинуваченні Беленькому вже закидають 15 переказів на 1680,69 USDT.

Також Слідчий комітет отримав дані про п’ять переказів на 367,37 USDT організації “Справа громад” і три перекази на 311,40 USDT на українську криптобіржу Kuna.

Родичі Беленького розповіли “Первому отделу”, що його адвокат намагався перевірити достовірність відповіді Binance. У відповідь біржа заявила, що не приймає юридичні звернення електронною поштою. Водночас у службі підтримки Binance зазначили, що інформацію про користувачів правоохоронним органам надають за наявності законних підстав, зокрема постанови суду або іншого еквівалентного документа.

Сам “Первый отдел” також звернувся до Binance по коментар. У біржі порадили ознайомитися з розділом 8 їхньої політики конфіденційності, де пояснюється, як Binance передає дані користувачів державним органам.

Спочатку Беленький зареєструвався на Binance за російським паспортом. Після санкцій ЄС він надав біржі посвідку на проживання в Болгарії, щоб продовжити користуватися акаунтом як клієнт із Європи.

За даними “Первого отдела”, на момент запиту Слідчого комітету Binance перебувала у статусі заявника на європейську ліцензію MiCA. Правозахисники вважають, що передача даних російським органам без міжнародного механізму правової допомоги може суперечити вимогам GDPR.

Правозахисники також нагадали, що у 2022 році Reuters повідомляв про передачу Binance даних користувачів російському Росфінмоніторингу. Тоді Binance заперечила ці звинувачення та назвала твердження про передачу даних користувачів російським силовикам неправдивими.

Після історії з Беленьким “Первый отдел” назвав централізовані криптобіржі потенційною точкою ризику для користувачів. У правозахисній організації зазначають, що такі платформи зберігають персональні дані та історію транзакцій клієнтів, які можуть бути передані за запитами правоохоронних органів.

Нагадаємо, 34-річного громадянина РФ Івана Столбова засудили до 13 років колонії суворого режиму за державну зраду через 11 переказів на рахунок української організації. Чоловік до затримання жив в Івано-Франківську, але влітку 2025 року приїхав до Єкатеринбурга провідати рідних, після чого його затримали. Загальна сума переказів становила близько 1100 гривень.

3 серпня Вищий антикорупційний суд взяв під варту колишнього держсекретаря МЗС Олександра Банькова до 30 вересня у справі про ймовірне розкрадання понад 37 млн гривень міжнародної допомоги для України. Згодом суд визначив для нього альтернативу у вигляді застави в 10 млн гривень.