РФ отримала вдосконалені "Шахеди" з китайськими двигунами: чому вони небезпечніші, — WSJ

Про це повідомляє видання The Wall Street Journal.

За даними видання, китайські підприємства постачали компоненти для “Шахедів”, а українські посадовці виявили в нових російських дронах турбореактивні двигуни китайського виробництва.

Нові моделі вперше помітили під час масштабної атаки на Київ на початку липня. Такі дрони можуть летіти зі швидкістю близько 300 миль на годину. Під час тієї атаки загинули близько 30 людей.

Українські чиновники зазначають, що нові реактивні “Шахеди” становлять більшу загрозу для протиповітряної оборони. Старі моделі Україна зазвичай збиває у понад 90% випадків, тоді як нові дрони можуть випереджати українські перехоплювачі. Для їх знищення можуть знадобитися винищувачі або обмежені запаси ракет-перехоплювачів.

За даними WSJ, Китай давно є важливим постачальником компонентів для “Шахедів”. Йдеться, зокрема, про деталі двигунів, сервомотори та гіроскопи. Західні компоненти також потрапляли до Ірану та Росії через китайських посередників і компанії в материковому Китаї та Гонконзі.

Українські дослідники також виявляють у нових дронах більше антен, модемів і SIM-карт для коригування маршруту через місцеві мережі. За словами українського дослідника Олександра Заруби, ці компоненти дедалі частіше мають китайське походження.

Китайська компанія Telefly Telecommunications Equipment, яку українська влада називає виробником турбореактивних двигунів для російських дронів, базується у Шеньчжені. Компанія виробляє комп'ютерне та комунікаційне обладнання, а також власну лінійку мікротурбореактивних двигунів для безпілотників.

“Раніше основна увага під час виробництва "Шахедів" була зосереджена на західних компонентах. Тепер, думаю, це змінилося, оскільки Китай став кращим у виробництві таких деталей і технологій”, — сказала колишня посадовиця Міністерства фінансів США Керрі Бітсофф.

Після того як Україна оприлюднила інформацію про двигуни Telefly у російських дронах, розділ із турбореактивними двигунами зник з англомовної версії сайту компанії. Водночас відповідна інформація залишилася на китайськомовних сторінках.

Нагадаємо, аналітики зазначають, що Росія фактично виконує для Китаю роль сировинного постачальника. Москва продає Пекіну передусім нафту й газ за значно нижчими цінами, а також інші природні ресурси. Водночас спроби Росії домогтися від Китаю будівництва газопроводу “Сила Сибіру — 2” не дали результату, що, на думку аналітиків, демонструє реальне ставлення Пекіна до Москви.

Російська делегація намагалася домовитися про це під час переговорів у травні 2026 року, однак безуспішно, хоча Володимир Путін наполягав на укладенні угоди. Ба більше, російській стороні дали зрозуміти, що повертатися до цього питання не варто, доки Москва не погодиться на умови Китаю. У результаті серед 42 угод і декларації, підписаних наступного дня, домовленості щодо “Сили Сибіру — 2” не було.