Зв'язок і пальне під прицілом РФ: Стерненко закликав киян готуватися до важкої зими
Після ранкових влучань РФ по київських АЗС та дата-центрах провайдерів волонтер Сергій Стерненко закликав киян без ажіотажу готувати резервні запаси пального та супутниковий зв'язок.
Російські атаки по Києву можуть бути спрямовані не лише на енергетичну інфраструктуру, а й на об’єкти, від яких безпосередньо залежить щоденне функціонування столиці — паливну сферу та мережі зв'язку. Після чергового обстрілу вранці 23 вересня волонтер і громадський діяч Сергій Стерненко закликав киян не піддаватися паніці, але спокійно та заздалегідь подбати про базові запаси пального для авто й генераторів, а також про резервні джерела інтернет-зв’язку. Допис про це з’явився в Telegram-каналі Стерненка.
"Мета росіян – не тільки бити по енергетиці столиці, а й зруйнувати усі АЗС, датацентри провайдерів та операторів", — заявив він.
Стерненко закликав українців, зокрема мешканців столиці, заздалегідь підготуватися до можливих ускладнень і подбати про власну автономність, поки для цього є час. За його словами, це можна організовувати і спільними зусиллями мешканців будинків та ОСББ.
"Киянам рекомендую без ажіотажу, але поступово готувати на зиму і базові запаси пального, і взяти про всяк випадок старлінки чи інші засоби для забезпечення звʼязку. Можна робити це і зусиллями ваших ОСББ", — написав Стерненко.
Водночас Стерненко наголосив, що, на його думку, у киян ще є час підготувати необхідне.
"Зараз ще є час подбати про забезпечення себе усім необхідним. Ми вистоїмо. Але стійкість передбачає підготовку", — зазначив він.
Важливо, що це оцінка та рекомендація Стерненка, а не офіційно оголошений план російської армії. Публічно доступних підтверджень того, що РФ поставила за мету знищити абсолютно всі АЗС і дата-центри Києва, наразі немає.
Що сталося з АЗС у Києві
Попередження Стерненко оприлюднив після чергової російської атаки на столицю 23 вересня. Цього ранку в Києві зафіксували влучання в дві АЗС — у Голосіївському та Дарницькому районах. Також були пошкоджені складські приміщення, транспортна інфраструктура та інші об’єкти.
Зокрема, одна з автозаправок "Укрнафти" зазнала значних руйнувань. На момент атаки співробітники перебували в укритті, тому серед працівників та перехожих загиблих і травмованих немає. У пресслужбі "Укрнафти" підкреслили, що це вже шостий цілеспрямований удар РФ по цивільних об’єктах мережі за останні кілька тижнів.
Влучання в іншу АЗС спричинило масштабне загоряння в Дарницькому районі Києва, яке ліквідовували рятувальники. Факт обстрілу об’єктів паливної інфраструктури підтвердив міський голова Києва Віталій Кличко.
У столиці вже є проблеми з інтернетом
Унаслідок ранкової атаки на Київ 23 вересня в столиці також зафіксували суттєві збої в роботі мережі Інтернет через пряме пошкодження інфраструктури двох великих провайдерів — UTELS та "Павутина".
Ворожі удари призвели до знеструмлення та пошкодження обладнання в дата-центрах компаній. Наприклад, за офіційною інформацією провайдера UTELS, через обстріл вузлове обладнання одного з головних дата-центрів повністю залишилося без електроживлення. У зв'язку з цим частина мешканців Кичева зіткнулася з частковими перебоями зі зв’язком або повним зникненням доступу до мережі.
Аварійно-відновлювальні бригади обидвох компаній одразу після дозволу від рятувальних служб розпочали роботи з підключення резервного живлення, ремонту обладнання та відновлення пошкоджених ділянок мережі.
Таким чином, частина порад Стерненка вже має практичне підґрунтя: після російської атаки 23 вересня в Києві справді були пошкоджені АЗС та дата-центри, через що виникли проблеми з доступом до інтернету.
Чому йдеться саме про резервний зв’язок
Starlink та інші супутникові системи можуть використовуватися як альтернативний канал доступу до інтернету, коли традиційна наземна інфраструктура пошкоджена або знеструмлена. Тому Стерненко радить розглядати такі засоби саме як резервний варіант, а не заміну звичайному домашньому інтернету.
Водночас для роботи такого обладнання також потрібне живлення. Тому резервний зв’язок має сенс поєднувати з можливістю автономного живлення — наприклад, зарядною станцією чи іншим доступним джерелом електроенергії.
Стерненко при цьому не закликав скуповувати пальне чи обладнання в терміновому порядку. Навпаки, він окремо наголосив на підготовці "без ажіотажу" та поступовому створенні запасів.
Нагадаємо, унаслідок ранкової атаки російських дронів на Київ 23 вересня загинули двоє людей, ще 25 постраждали, 17 поранених перебувають у лікарнях. Через атаку тимчасово призупиняли рух поїздів, а після відбою повітряної тривоги залізничний транспорт поступово повернувся до роботи.
Раніше поблизу Києва російський безпілотник вибухнув просто перед людиною, яка каталася на каяку.