Росія горить, але не падає: чому сотні ударів по НПЗ досі не зламали нафтову систему РФ

Протягом останніх двох тижнів Україна відновила атаки по російські НПЗ після короткої паузи, яку зробили на вимогу президента США Дональда Трампа. В ніч на 9 листопада загорівся Кіришський НПЗ у Ленінградській області. Підприємство розташоване на відстані близько 800 км від України. Потужність — 20-21 млн тонн нафти на рік, і це складає 7% російської нафтопереробки. По цьому НПЗ лише у 2026 році прилітало близько п'яти разів — з тих випадків, які публічно відомі. Після серпневих влучань завод зменшив потужності на 50%, оскільки отримали пошкодження установки АВТ-6 та АТ-1, а потім зупинився.

Інші атаки України — це Саратовський НПЗ 7 листопада, Афіпський НПЗ 6 листопада, Новокуйбишевський НПЗ 30 жовтня тощо. В усіх випадках російська влада говорила про наліт дронів, які усі начебто були збиті засобами ППО, а на територію заводів, якщо щось й падало, то лише уламки.

На карті Fire міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm вказано, що у 2026 році зафіксували 226 атак на нафтогазову інфраструктуру (на момент публікації статті). Переважна кількість атак — це удари дронів, але були влучання ракет "Нептун" та інших засобів ураження. Географія ударів — переважно у європейській частині РФ до Уральських гір у радіусі 1500-1700 км (Перм, Ухта). Втім, дрони чи ракети долітали й далі в Сибір, діставшись вглиб російської території на 2400-2800 тис. км (Омськ, Сургут, Новий Уренгой).

Тим часом у РФ влітку 2026 року справді з'явився дефіцит пального, оскільки Кремль заборонив експорт й натомість купує бензин в Індії, Казахстану та в інших партнерів. У листопаді проблеми з пальним продовжились, оскільки віцепрем'єр Росії Олександр Новак заявив, що експорт й надалі заборонений. Втрати РФ підтвердило також ГУР Міноборони: згідно з даними розвідки, обсяги нафтопереробки на уражених НПЗ упали на 55%. Про проблеми свідчить засекречення офіційних даних РФ про цю галузь. Втім, промисловість тримається "на плаву" завдяки підприємствам, які розташовані вглибині РФ, додали розвідники.

Удари по НПЗ РФ — які вплив на нафтопереробку та на фронт

Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар пояснив Фокусу, що нафтопереробна галузь РФ складається з близько 80 заводів. Більшість — невеликі, але є близько 20 заводів, які переробляють три чверті усієї нафти. Крім того, до цих 20 ключових підприємств можна додати десяток заводів, розташованих неподалік від лінії фронту. Щоб оцінити ефективність ударів по НПЗ РФ, варто врахувати виробничі площі — це "кілька сотень гектарів території, насиченої різними обладнанням, наприклад, з ректифікаційними колонами, які забезпечують технологічний процес". З огляду на такі масштаби кількома десятками ударів дронів ЗСУ знищити НПЗ повністю не можливо.

"Для порівняння, росіяни три роки нищили наш єдиний функціонуючий завод в Кременчуці. Це 260 прильотів дронів і 60 ракетних ударів — офіційні дані Шмигаля. Кременчуцький завод — це завод такого ж рівня, як Ярославський, Рязанський чи Кіріші. Три роки пішло на це, щоб вони його добили — почали бити влітку 22-го року і завершили влітку 25-го, коли він уже був якби металобрухтом", — каже Гончар.

За оцінкою експерта, попри складність НПЗ як цілі, ефект від ударів ЗСУ насправді є. Заводи зупиняються та ремонтуються, а на це витрачають значні гроші, час та зусилля, виникає дефіцит пального. До всього, відновлення не відбувається повністю. Крім того, зменшились надходження від експорту, і гроші вже не зароблялись, а витрачалась на купівлю бензину. Таким чином зростають видатки та скорочуються доходи — галузь є "ахіллесовою п'ятою" Росії.

Військовий експерт Олег Жданов уточнив, що насправді РФ втратила лише 7% потужностей усієї нафтопереробної галузі. Ефект від ударів Сил оборони України можна наочно спостерігати на російських заправках, коли на усій території країни діють обмеження на бензин. Крім того, щоб швидко виготовити нову партію пального, значно знизилась якість — росіяни заправляють прямоточним бензином, а не "Євро-4", "Євро-5". Втім, попри наявний дефіцит, значну частину пального продовжують відправляти на фронт в Україну, додав експерт.

"Росіяни роблять поганий бензин і він став дуже дефіцитним. Вони роблять максимальну кількість, намагаючись погасити дефіцит, незважаючи на якість. Вони намагаються зменшити дефіцит, але він є. Так що вплив все одно є. Тим більше, що Російська Федерація основний обсяг власного палива відправляє на фронт", — сказав Фокусу Жданов.

За оцінкою експерта, нафтова система РФ після ударів ЗСУ не посипалась, але перетворилась на "кульгаву качку". Причина такої ситуації на другому році повітряних атак — це величезна кількість заводів різної потужності, розкиданих по російській території. Дрібні маленькі підприємства закривають потреби регіонів, і коли виникає дефіцит у Москві чи Санкт-Петербурзі, бензин перекидають в центр.

Чи може РФ захистити НПЗ та чи є можливості відновлення

РФ не захищає НПЗ від ударів ЗСУ, попри важливість цієї галузі для економіки та війни, пояснив Жданов Фокусу. Кремль встановлює засоби ППО навколо Москви та резиденції Путіна на Валдаї, натомість власники підприємств зобов'язані самостійно налагодити захист будь-якими доступними засобами. Якщо ж вони цього не зроблять, то завод передадуть під керівництво держави. Підприємці змушені вкладати гроші у ремонт заводів, оскільки їх також погрожують відібрати. Ремонти виконують завдяки обладнанню, яке РФ безперешкодно купує у Китаю, з яким має великий сухопутний кордон, і також активно іде доставка морем.

"Тому проконтролювати це неможливо. Китай, до всього, дуже хитро поводиться: задарма нічого не віддає, але у нього ціна набагато вище ринкової. І вони просто викачують гроші з Російської Федерації. А у РФ поки що вистачає золотого запасу, і, наприклад, у 2026 році росіяни продали 42 тонни. Таким чином, на жаль, гроші є", — пояснив експерт.

Гончар уточнив, що нафтопереробній галузі є "тонкі" місця, які роблять удари дошкульнішими. Наприклад, якщо влучають по устаткуванню закордонного в виробництва, то через санкції його не відновлять. Крім того, для якісних нафтопродуктів потрібні західні каталізатори. До всього, якщо неможливо переробити та експортувати нафту, то починається зниження нафтовидобутку — це зафіксували вже у 2026 році.

"Нищення нафтопереробки дає каскадний ефект. Останні пів року це вже накопичений ефект. Потрібно дивитись комплексно. Нафтовий сектор влаштований таким чином, що він працює на балансі. Цей баланс має витримуватись. Видобули, протранспортували, продали, переробили. Якщо десь в цих в цьому ланцюжку відбувається якийсь збій, він впливає на всю систему", — наголосив Гончар.

Тактика ударів України по НПЗ

Жданов описав тактику ударів України по російських НПЗ протягом останніх кількох місяців-тижнів. З'ясувалось, що Сили оборони атакували вісім найбільших нафтопереробних заводів, які переробляють від 7 до 20-21 млн тонн на рік. При цьому не можна сказати, що удари системні, оскільки у цьому контексті велику роль відіграють політичні питання.

"Ми пройшлися по найпотужніших підприємствах. Єдине, щодо системності ураження сказати дуже складно. У нас бували були випадки, коли ми раптово припиняли ці удари. І були випадки, от як зараз, за один тиждень вісім підбили. Системи не існує і так, це залежить від нашого політичного керівництва" — додав він.

Основні засоби ураження, яким б'ють по НПЗ, — це дрони, є також крилаті ракети від партнерів з дальністю до 300 км, але немає ні власної балістики, ні власних далекобійних ракет, сказав Жданов. Найпотужніший дрон, який є в України, — це Ан-196 "Лютий", який несе близько 100 кг вибухівки, тоді як ракета може нести 300 чи 500 кг. Через це Україна застосовує особливу тактику атак, щоб завдати максимальної шкоди, — ідеться про удари по резервуарному парку, або в установки первинної переробки нафти. Обидва ці об'єкти постійно заповнені нафтою, тому точно загоряться.

"І при влучанні навіть одного маленького дрона — це пожежа. Такі пожежі зазвичай не гасять, а локалізують, щоб не дати поширитись вогню, і щоб не дати ємностям вибухнути. Чекають, поки не вигорить продукт", — зауважив Жданов.

Михайло Гончар нагадав, що по Киришському НПЗ прилітало чотири рази, по Ярославському — п'ять, по Новошахтинському — 10. При цьому після ударів ракет "Нептун", які також били по НПЗ, ураження серйозніші: проблема в тому, що цих засобів ураження замало. Тому наразі Україна працює дронами — тобто є багаторазові атаки і є моніторинг (як бачать, що відремонтовано, б'ють знов).

"Завдати одноразового фатального ураження для установки з переробки, яка має масу в сотні, а то й тисяч тонн, неможливо. Роблять певні ушкодження, але установка ремонтопридатна. Буває по різному: десь ремонтують кілька тижнів, десь кілька місяців. Там, де були візити добрих "Нептунів", там, звичайно, розтягують на пів року та й більше", — додав він.

Як завдати більшої шкоди РФ — нафта, газ, енергетика

Жданов відповів на питання, як можна було б більше нашкодити економіці РФ, окрім як бити по НПЗ. Він запропонував звернути увагу на енергосистему — вибивання підстанції навколо 15 російських атомних реакторів.

"Врахуємо, що енергетична система РФ — лінійна, не така, як у нас, і її легше вибити. Якби ми почали бити по високовольтних підстанціях, от як вони зараз зроблять 330, 750 кВт, то у них блекаут був би набагато глибший, ніж у нас. Але знов таки політичне рішення", — сказав експерт.

Ще один варіант, який розглянув Жданов, це удари по трубопроводах та перекачувальних станціях. Україна насправді вже атакує нафтоперекачувальну систему, наприклад, ідеться про удари по Самарській станції, завдяки яким зменшується виробництво нафти марки Urals (купаж нафти з різних джерел). При цьому можна було б активніше бити по станції Унеча на нафтопроводі "Дружба", який живить НПЗ Білорусі (продають бензин у РФ) та у Словаччину й Угорщину, які налаштовані недружньо до України. За оцінкою Жданова, тут також грають роль "політичні рішення та міркування".

"Ми не чіпаємо Ямальський хрест, де 17 газопроводів сходяться в одному місці й потім розходяться по всій території РФ від Санкт-Петербурга до Владивостока. Туди 3000 км — немає ні ракет, ні диверсій. Хоча якщо покласти цей "хрест", то одномоментно ляже вся енергетична транспортна інфраструктура Росії", — підсумував Жданов.

Зазначимо, 9 листопада Фокус писав про наліт дронів на нафтовий гігант РФ — на завод КІНЕФ. На відео з місця прильоту — масштабна пожежа, попри те, що російська влада визнала лише падіння уламків БпЛА.

Нагадуємо, 1 листопада видання The Moscow Times розповіло про наслідки удару ЗСУ по НПЗ у Кстово та про черги на російських заправках.