Кому зараз легко. Найдивніші заборони, пов'язані з локдауном і COVID-19

Другий рік Україна живе в режимі карантинних хвиль — від жорстких обмежень до послабленням, і кінця-краю цьому немає. Ми пережили два загальнонаціональні локдауни, у березні 2020-го й січні 2021-го, зараз багато областей знаходяться в червоній епідеміологічній зоні, а карантин все продовжують і продовжують. До деяких обмежень українці звикають і розуміють сенс їх введення — якщо в 2020-му багато страйкували проти масок- "намордників", то зараз, здається, примирилися з необхідністю їх носити. У той же час є обмеження, які вводяться без пояснень їх потрібності або доведені виконавцями до абсурду. Так, наприклад, було на початку 2020-го, коли в українських містах поливали мостові антисептиком. У січні здивування викликало те, що в супермаркетах перекрили полиці з товарами не першої необхідності, а власне магазини при цьому не закрили.

Свобода — це кисень для душі

Обговорюючи цей абсурд у соцмережах, українці регулярно нарікають, що тільки у нас влада дійшла до такого ідіотизму. Однак це не так: у багатьох зарубіжних країнах впроваджують незрозумілі громадянам обмеження, причому набагато жорсткіше, ніж в Україні. Наприклад, поки в нас обговорювали, але так і не ввели комендантську годину, у багатьох європейських країнах вона реально діє.

Європейці теж обурюються діями влади і виходять на протести. У Нідерландах, наприклад, антиковідні демонстрації регулярно проходять із січня. Тоді в країні ввели комендантську годину з девʼятої вечора до 04:30 ранку — вперше з часів Другої світової війни і нацистської окупації. Також закриті бари, ресторани і всі магазини, крім супермаркетів, голландцям не можна збиратися більше ніж по двоє людей.

Громадяни обурюються і виходять на протести в Амстердамі, Роттердамі та Гаазі — збираються разом, виламують стовпи освітлення, підпалюють машини і грабують магазини. Поліція бʼє їх кийками, поливає з водометів і заарештовує.

Франція: папірець на вихід

У світі Франція асоціюється зі свободою, рівністю, братерством, однак всередині країни надзвичайно розвинені бюрократичні процедури: будь-яка взаємодія громадян країни з чиновниками супроводжується великою кількістю документів, які в наше століття імейлів все ще потрібно відправляти в паперовому вигляді поштою. Пандемія не стала винятком, спеціально для карантинів французькі чиновники винайшли масу документів, які громадянам потрібно заповнювати, щоб отримати право на ту чи іншу дію.

Наприклад, французи можуть переміщатися в радіусі 10 км від їхнього місця проживання, а якщо вони не мають "прописки", то їм потрібно заповнювати паперову форму і предʼявляти її поліцейським. Якщо француз хоче виїхати з дому в комендантську годину, із сьомої вечора до шостої ранку, то йому потрібно заповнити другу форму. Якщо громадянину потрібно в офіс, він надає третій документ, якщо завезти дитину в школу або дитячий садок — то четвертий. Ці документи обовʼязково потрібно роздрукувати і заповнювати від руки. Тому французи сумно жартують про те, що поки заповниш один папірець, то й день пройде, і пора заповнювати інший, а там і виходити на вулицю перехочется.

Польща: проше пана-спортсмена

Карантинна ситуація в Польщі подібна до української, зокрема, тому, що там головними противниками обмежень стали дрібні підприємці. На відміну від українських ФОПів, поляки не виходять на місцеві майдани, а протестують за допомогою петицій. Крім того, вони активно шукають і використовують лазівки в обмеженнях. Наприклад, деякі нічні клуби перейменовували на партійні осередки та проводять "зʼїзди".

Також злісними порушниками карантину в Польщі виявилися спортклуби. Їхня робота заборонена, однак є виключення, що тренуватися можуть члени спортивних асоціацій. Зрештою поляки почали масово вступати як у наявні організації, так і створювати нові. Наприклад, національна збірна Польщі з плавання збільшилася до 19 тис. членів, зʼявилися асоціації з перетягування канату й польотів на мітлі. Польська влада виклик прийняла і почала перевіряти спортклуби із залученням армії та дозволили їх відвідування тільки членам олімпійської збірної. У відповідь спортклуби взялися за перекваліфікацію — наприклад, краківський фітнес-клуб Atlantic оголосив, що відтепер є "Церквою здорового тіла", адже храми в Польщі, як і раніше відкриті.

Великобританія: не більше одного

Із 12 квітня локдаун у Великобританії послабили, і радісні громадяни висипали на вуличні майданчики барів і ресторанів, щоб нарешті нормально поїсти і випити пінту. До цього їм доводилося жити за "правилом шести" — разом могли збиратися не більш ніж шість осіб із двох домогосподарств і тільки на свіжому повітрі. Утім, це правило ввели лише наприкінці березня, а до цього діяло правило про те, що британець міг побачитися тільки з однією людиною з іншого домогосподарства, тільки на вулиці й тільки на відстані два метри. Це особливо обурювало літніх батьків і їхніх дорослих дітей.

"Уявіть, я і моя дружина можемо побачити, хоч і на відстані, нашу дочку, оскільки вона живе в іншому будинку. А вона не може з нами побачитися, бо нас більше ніж одна людина", — скаржився Девід Вольфсон, житель Букінгемпшира, в листі виданню The Guardian.

Незважаючи на те що 48% жителів острова вакцинували, британські медики все ще наполягають на дотриманні дистанції. Тепер вони говорять не про два метри, а про правило "часникового дихання" і рекомендують відходити на ту відстань, на якій не відчуватиметься запах їжі від людини.

Австрія: вхід за тестом

З 1 квітня в Австрії розпочався третій загальнонаціональний локдаун, який триватиме щонайменше до 2 травня. До цього в країні був досить мʼякий режим, за що сусідня Німеччина Австрію критикувала та закрила спільний з нею кордон. Одним із найбільш цікавих нововведень австрійців стало таке. На початку лютого вони відкрили магазини товарів не першої необхідності, театри і кінотеатри, а також перукарні та салони краси. Але вхід у них був дозволений, тільки якщо відвідувач мав негативний результат тесту на COVID-19, зробленого не раніше ніж за 48 годин. Це австрійців обурило, оскільки тести в країні не безкоштовні та дорогі: швидкий тест коштує від €29, а ПЛР — €99-150. Громадяни, які вже скучили за новими зачіскам, все ж тести зробили і попрямували в перукарні, але їм довелося стояти в чергах на вулиці, оскільки пускали одну людину на 20 кв. м. Це стало ще одним приводом для обурювань, зокрема, щодо місцевих депутатів, які засідали в парламенті, не дотримуючись цієї дистанції.

Колумбія: сім пʼятниць на тиждень

Українці нарікають на черговий карантин і невизначеність через нього, проте до Колумбії нам далеко. Там локдауни вводять і знімають щотижня — наприклад, у столиці Боготі мер щовівторка виходить в прямий ефір і каже містянам, чи будуть вони закриті по домівках на вихідні чи ні. Мало того, карантинні обмеження відрізняються навіть у районах міста, залежно від рівня захворюваності в них: в одному мікрорайоні вони тривають два тижні, в іншому — тиждень, у третьому — тільки на вихідні.

У Боготі, як і в європейських країнах, під час жорсткого карантину діє комендантська година — з півночі до пʼятої ранку. Крім того, громадяни можуть виходити з дому залежно від останньої цифри в їхніх паспортах: якщо вона парна, то виходити можна в парні дні, відповідно, в непарні дні можуть виходити люди з непарною останньою цифрою. Це правило ввели для всіх громадських місць, проте його дотримуються тільки у великих банках і супермаркетах, а в ресторанах і барах — ні.

США: всім сидіти!

Ті, хто подорожував у США, знають, що в американських аеропортах один із найжорсткіших у світі режим перевірки пасажирів. З початком пандемії аеропорти додатково ввели санітарні заходи безпеки, цим же зайнялися і авіакомпанії.

У середині січня 2021-го особливо відзначилася Alaska Airlines, яка серед посилених норм безпеки наказала пасажирам не вставати з місць годину після зльоту і годину перед посадкою на рейсах до Вашингтона і з нього. Авіакомпанія ніяк не прокоментувала це рішення, проте допитливі американці згадали, що подібні обмеження вводились після терористичної атаки 11 вересня 2001 року, але тоді час сидіння обмежувався 30 хвилинами. Тому зробили висновок, що до карантинних заборон приписали й антитерористичні, оскільки це нововведення було якраз після захоплення будівлі Конгресу прихильниками Дональда Трампа.

Зараз вимоги сидіти в літаках Alaska Airlines немає, проте авіакомпанія активно банить пасажирів, які відмовляються надягати маску під час польоту. З початку пандемії в чорному списку Alaska Airlines опинилося 450 осіб.

Туреччина: без коду нікуди

На початку квітня кількість нових випадків COVID-19 у Туреччині різко зросла — з 30 тис. до 55 тис. щодня. Тому в країні з 14 квітня оголосили більш жорсткий режим карантину. Зокрема, комендантська година тепер починається із сьомої, а не з девʼятої вечора, також у турецьких містах намагаються розвести потоки містян — людям старше 65 років можна виходити з дому з 10:00 до 14:00 — при цьому всім іншим заборонено, а дітям і дорослим — із 14:00 до 19:00. Робити це зобовʼязують тільки громадян Туреччини, туристи можуть не дотримуватися комендантської години.

Утім, одне з нововведень торкнеться і їх, а саме: потрібно отримати HES-код, без якого туриста не пустять у громадський транспорт — як міський, так і міжміський, а також у магазини й інші громадські місця. HES-коди в минулому році ввело турецьке міністерство охорони здоровʼя, але раніше вони були обовʼязкові тільки для громадян країни. Вони отримували індивідуальний код, за допомогою якого пересування людини відстежували і повідомляли його, якщо поруч опинявся той, хто заразився коронавірусом або був контактною особою. До посилення HES-коди вимагали у громадян Туреччини лише на внутрішніх перельотах. Але тепер, наприклад, у Стамбулі без такого коду не можна користуватися міським транспортом, чому містяни зовсім радіють.

Бразилія: абсурд навпаки

Міжнародні організації на кшталт ООН і ВООЗ ситуацію в Бразилії називають катастрофою і колапсом. Це правда — нині в країні найвищі цифри з початку епідемії, наприклад, 15 квітня зафіксували 73 тис. нових випадків і 3,5 тис. смертей. Фахівці з місцевого інституту громадського здоровʼя Fiocruz благають уряд країни ввести жорсткий локдаун, щоб уникнути колапсу медичної системи. Однак чиновники роблять точно навпаки: в Сан-Паулу відкрили державні школи, будівельні магазини та відновили спортивні заходи, у Ріо-де-Жанейро дозволили працювати барам і ресторанам, у той час як заповненість лікарень у цих великих містах — 90-92%.

На міжнародну критику та благання місцевих медиків влада Бразилії відповідає зневагою. Президент країни Жаїр Болсонару весь цей час заперечує пандемію і вважає карантини непотрібними. Його підтримують місцеві чиновники.

"Ми не можемо дозволити собі локдаун, від якого постраждають підприємці. Потрібно працювати, а не розслаблятися", — сказав Едуардо Паес, мер Ріо-де-Жанейро. Ціна цих міркувань — 362 тис. бразильців, які померли з початку епідемії.