Після вбивства президента Гаїті уряд запросив військову допомогу США і ООН (фото)

Уряд Гаїті звернувся до ООН з проханням направити війська для стабілізації ситуації в країні після вбивства президента Жовенеля Моїза. Про це повідомило агентство Reuters.

Відповідь ООН поки не дала. Згідно з процедурою, відправка миротворчих сил повинна бути схвалена Радою безпеки ООН.

Влада Гаїті також запросила у Сполучених Штатів допомогу в сфері безпеки, а також з розслідуванням обставин вбивства Моїзу. Допомога може знадобитися, щоб забезпечити безпеку інфраструктурних та енергетичних об'єктів, портів і аеропортів. Уряд розраховує, що США направлять для цього близько 500 військовослужбовців.

"Уряд Гаїті попросив допомоги в забезпеченні безпеки і проведенні розслідувань, і ми підтримуємо регулярні контакти з офіційними особами Гаїті, щоб обговорити, як Сполучені Штати можуть допомогти", — сказав представник державного департаменту.

Білий дім повідомив, що США "як можна швидше" направлять у Гаїті делегацію, до якої увійдуть високопоставлені співробітники ФБР і служби внутрішньої безпеки.

Газета The Guardian відзначає: будь-яка військова присутність США, ймовірно, викличе великі суперечки в Гаїті, і тому є історичні причини. У 1915 році американські війська вторглися в країну після вбивства президента Жана Вільбруна Гійома Сема, почавши руйнівну окупацію. В країні були прийняті закони про расову сегрегацію, незважаючи на те, що Гаїті є першою країною в світі, де було заборонено рабство.

Американські війська покинули Гаїті у 1934 року, але повернулися туди у 1994, після того як обраний президент Жан-Бертран Арістід був скинутий в результаті військового перевороту.

У період з 2004 по 2017 рік війська ООН з країн Південної Америки і Азії були розміщені на Гаїті. Миротворці якої були звинувачені в порушеннях прав людини і у виникненні спалаху холери, яка забрала життя тисяч гаїтян.

"Ще одне розміщення іноземних військ на Гаїті було б катастрофою, — сказав Джейк Джонстон, фахівець з Гаїті з аналітичного центру Центру економічних і політичних досліджень. — Думати, що іноземне втручання допоможе вирішити цю проблему, просто нерозумно".

Тим часом, поліція Гаїті повідомила, що затримали вже 18 колумбійських найманців і двох американців гаїтянського походження, які можуть бути причетні до вбивства президента країни Жовенеля Моїза.

Ведеться пошук ще п'яти підозрюваних.

Сенат (верхня палата парламенту) Гаїті проголосив 9 липня свого спікера Жозефа Ламбера тимчасовим президентом республіки. Ухвалення цього рішення підтримали вісім сенаторів з десяти.

"Обраний народом як сенатор Жозеф Ламбер обраний своїми колегами для виконання функцій тимчасового президента Республіки Гаїті аж до вступу на посаду обраного президента 7 лютого 2022 року", — йдеться в резолюції сенату.

Раніше Гаїтянська партія Тет Кале, що володіє найбільшою фракцією в Палаті депутатів (нижня палата парламенту) Гаїті, запропонувала призначити Ламбера на пост тимчасового президента. Партія також вважає, що стати прем'єр-міністром і сформувати уряд повинен Аріель Анрі. Президент Жовенель Моїз за два дні до того, як був убитий, призначив Анрі главою кабміну, однак той не встиг скласти присягу і вступити на посаду.

Після вбивства президента Моїз в.о. прем'єр-міністра Гаїті Клод Жозеф узяв в свої руки управління країною. Анрі заявив, що саме він повинен взяти на себе управління країною до нових виборів.

Президентські і парламентські вибори в Гаїті призначені на 26 вересня, другий тур виборів президента в разі необхідності пройде 21 листопада.

Нагадаємо, ввечері 8 липня Національна поліція Гаїті повідомила, що в групу, що напала на резиденцію президента країни Жовенеля Моїза, входили щонайменше 28 людей, "26 з них — колумбійці, двоє — американці гаїтянського походження". Семеро нападників були вбиті при затриманні, 15 виявлено, ще кілька людей розшукуються.

Президент Гаїті Жовенель Моїз отримав смертельне поранення в результаті нападу невідомих на його резиденцію в ніч на 7 липня. Уряд запровадив військовий стан в країні на 15 днів.

Фокус розповідав, як убили президента Гаїті, і хто стоїть за замахом.