Поки Путін не нападе. ЄС не поспішає посилювати санкції проти Росії

Провідні країни Європейського Союзу зволікають із розробкою конкретних санкцій проти Росії, щоб зосередитись на діалозі з Москвою, перш ніж вживати проти неї реальних економічних заходів. Як повідомляє Bloomberg, високопосадовці Німеччини, Франції, Італії й Іспанії опираються розробці дієвих заходів проти Росії в оперативному режимі.

"Ми хочемо використовувати режим запобігання, тобто роботу дипломатії, спробувати вивчити різні сценарії, щоб мати відповідь для кожного з них і дати зрозуміти Путіну, якою буде відповідь у разі застосування будь-якого зі сценаріїв", — заявив у вівторок високий представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель у Страсбурзі.

Проте представники Нідерландів, країн Східної Європи та Скандинавії попросили Єврокомісію якнайшвидше обговорити варіанти документа з детальними планами санкцій, мотивуючи тим, що подібні загрози з боку ЄС будуть для Путіна стримувальним фактором.

Але Німеччина вважає, що рішучіші кроки в цьому напрямку можуть позбавити ЄС важелів впливу на президента Росії в разі витоку цього документа в ЗМІ, оскільки тоді в Путіна з'являться варіанти відповіді з боку РФ на адресу європейських країн, які мають тісні економічні відносини з Росією.

Представники провідних країн наголосили, що безсумнівно санкції буде введено, але для цього потрібно почекати, поки Путін не зробить конкретних агресивних кроків щодо України. Така позиція ще аргументується тим, що деякі члени альянсу не поділяють переконання Вашингтона, що уряд Росії реально планує вторгнення на початку наступного року. Але при цьому не заперечують, що нарощування військової могутності поблизу українських кордонів є нічим іншим, як важелем тиску на Євросоюз.

Тим часом глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зі свого боку заявила, що "агресивні дії проти України коштуватимуть Росії дуже дорого", погрожуючи розширенням уже існуючих санкцій. Коли саме загрозу буде реалізовано, голова ЄК не уточнила.

Варто зазначити, що подібна риторика звучить на тлі невирішеного питання з уведенням в експлуатацію газопроводу "Північний потік — 2". Серед членів ЄС точаться дискусії щодо готовності проекту та його часу запуску. У цьому питанні розійшлися думки Німеччини й Австрії — так, 13 грудня Міністр закордонних справ Австрії Олександр Шалленберг попросив Раду міністрів Євросоюзу прискорити введення в експлуатацію трубопроводу "Північний потік — 2". Чиновник переконаний, що зволікання запуску проекту загрожує "спустошенням бюджету" країни.

Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський прилетів до Брюсселя на саміт "Східного партнерства", у межах якого відбудуться двосторонні зустрічі з лідерами держав-членів ЄС, керівництвом Євросоюзу та генеральним секретарем НАТО.